четвер, 29 січня 2015 р.

В трьох могилах в Старосіллі поховали їх...


Позаминулого  року в селі Старосілля Городищенського району Черкащини було встановлено хрести на могилах невідомих юнаків, учасників трагічних подій під Крутами.
  Сьогодні ж на місці цього поховання  вшанувати пам'ять про учасників бою під Крутами зібралась найбільша в історії Старосілля спільнота: це і місцеві мешканці, і гості з Черкас - ініціатори ГО "Воля ХХІ", представники "Дзвону Черкащини", Об'єднання теротиріальних громад, члени Всеукраїнського об'єднання ветеранів.
   Розпочато захід було представниками трьох конфесій української церкви - УПЦ Київського патріархату на чолі з Митрополитом Черкаським і Чигиринським Владикою Іоаном, УАПЦ (о. Назарій Кучерявий) та УГКЦ - о. Петро Кічула.
   Тож, з початку було відслужено панахиду (літію) за загиблими в борні за Україну Героями. На закінчення служби отцями було сказане слово про подвиг Героїв, було відзначено зв'язок у часі й поколіннях - адже боротьбу ще не закінчено.
  Наступним кроком заходу були виступи представників громади: від ГО "Воля ХХІ" слово мав я. Нагадав, яким чином постав такий (нехай і не яскраво-визначний) комплекс пам'яті про Героїв-Крутян у Старосіллі - хто приклав своїх зусиль до його появи. Зазначив, що ці хлопці стали предтечею сьогоднішніх "кіборгів". Також подарував місцевій школі фільм про події січня-лютого 1918 р. і побажав в найближчий час провести в школі урок, присвячений Героям Крут.
  Слово мав сільський голова с. Старосілля Василь Микитенко, який відзначив важливість того, що у селі зберігається історична пам'ять.
  На жаль, не змогли бути присутніми голова "Дзвону Черкащини", народний депутат минулого скликання Леонід Даценко, який надав немалу допомогу у створенні оновленого місця поховання, та голова Об'єднання територіальних громад, депутат обласної ради Наталка Старікова. Зокрема, Наталія Володимирівна передала звернення до учасників заходу:
"Ми не повинні забувати своїх героїв, які не побоялися вступити в нерівний бій з ворогом. Історія повторюється, і сьогодні Героями Крут стають українські бійці, які теж змагаються в нерівному бою з ворогом.  Я вірю в те, що наша країна вистоїть і ми переможемо, принаймні щоб не бути в боргу перед тими, хто вже поклав свої голови, захищаючи Україну".
 



А увечорі в Черкасах відбулась смолоскипна хода, присвячена подіям під Крутами:


                       У перших рядах йшла 85-річна упівка Віра Борушевська.


Учасники пройшли ходою від площі Б.Хмельницького  і закічили її на Театральному майдані. 

Світлини: Олександр Костирко.



Сьогодні День пам'яті перших "кіборгів" молодої Української держави



Павло ТИЧИНА

ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

середа, 28 січня 2015 р.

Досвід: помста за приниження полонених


imageДосвід Ізраіля, пізніше Грузії встановив новий рівень гідності спецслужб, за приниження вояків своєї Батьківщини. Ця історія про те як грузинські спецслужби знищили тих, хто знущався над захисниками країни, хто намагався поставити чесних воїнів на коліна. Публічні принеження, котрі російсько-терористичні війська запроваджують проти українських воїнів, які потрапили у полон нагадали про ту відплату котра гідна організаторів публічного знущання над чесними вояків. У серпні 2004 року осетинські бойовики взяли в полон грузинських поліцейських, за допомогою “російських миротворців” їх провели по місту Цхінвалі, публічно принизивши, повідомляють Патріоти України з посиланням на іноЗМІ.

Це неподобство не залишилося безкарним з грузинського боку. Один з організаторів був убитий (підірваний) у власному туалеті, він помер в муках у власному лайні, ще один був підірваний у власній ванні. Ще шістьох ліквідували снайпери. У 2008 році вже інші більш молоді і зухвалі терористи публічно забили грузинського сержанта (згодом героя Грузії Гиоргия Анцухелідзе) за те, що він відмовився розголошувати будь-яку інформацію і вставати на коліна.

Організатор цього злочину був спійманий грузинськими спецназівцями в Цхінвалі (у той час він контролювався російськими військами, які провели операцію в лігві «чудовиська»). Осетинський терорист відбуває покарання в грузинській в’язниці в, коректно кажучи, несприятливих умовах. Українські спецслужби, керівники спецпідрозділів різних відомст безумовно знають про цей досвід та засоби досягненння вищезгаданих результатів.

Питання полягає в наступному, чи мають очільники держави мужність та наснагу для таких дій? Якщо цікавлять діталя, далеко їздити не треба Міхо Саакашвілі надасть потрібну інформацію. Якщо офіційні очільники держави не наважаться на таку помсту, можливо вони принаймні не будуть заважати в Україні тим хто хоче і має відвагу помститися за Україну, за українців, за Божу правду. Хіба це забагато?
                                                      Джерело: http://ukrmir.info/

вівторок, 27 січня 2015 р.

Майстер розпочав роботу над циклом, присвяченим "кіборгам".

Зайшов сьогодні на запрошення Миколи Теліженка до його майстерні. Майстра витинанки я застав за роботою. Микола Матвійович працює нині над циклом, присвяченим сьогоднішнім подіям на Сході України. Одним з перших я побачив його витинанку "Кіборги". Це - початок циклу. 
По закінченню роботи обіцяю вам викласти на блозі матеріал про цикл.











Кіборги.










 








субота, 24 січня 2015 р.

Черкаси зустріли "Черкаси".

  Нарешті, увечорі ми, черкасці, зустріли воїнів 14-го мотопіхотного батальйону (раніш - батальйон "Черкаси").
   Було приблизно 19-40, коли автобуси з нашими хлопцями прибули до Соборної площі Черкас. Це - лише частина вояків, лише ті, кому надали відпустку. А зустріли їх гідно: Вiйськових зустрiчали iз квітами та кульками. Діти тримали плакати з написами "Слава Україні! Героям слава!" та українські прапорами. Жінки принесли захисникам цукерки. Люди скандували "Герої!", "Дякуємо!", "Ми вас любимо!"