четвер, 28 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Roman  Koval.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Roman  Koval.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Roman  Koval.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Roman  Koval. 
На світлинах – Іван Юріїв, Петро Горбунів, Андрій Зуєв та Юрій Федорин.
28 червня 1893 р. в с. Козачівці, тепер у межах с. Окопи Борщівського р-ну Тернопільської обл., народився Іван ЮРІЇВ, вояк УСС, сотник УГА і корпусу Січових стрільців Армії УНР, журналіст, просвітянин, співредактор газети “Нова зоря”, член УВО, ОУН, “Просвіти”, “Рідної школи” і товариства “Червона калина”. У вересні 1939 р., коли в Галичину прийшли москалі, змушений був залишити рідні землі. Зголосився до німецької армії. Воював проти Москви до кінця війни. В одному з боїв був поранений. Зразковий громадянин.
28 червня 1898 р. в с. Михайлівці, тепер райцентр Запорізької обл., народився Петро ГОРБУНІВ, вояк 3-го куреня Богданівського полку, старшина для доручень у штабі Катеринославського повстанського коша, осавул повстанського отамана Чорної Хмари, член філії Українського товариства Ліги Націй. Участь у повстанському русі брали батько і сестра Леся. Повстанець Микола Леонтович стверджував, що П. Горбунів у складних бойових ситуаціях зберігав спокій, забезпечуючи виконання завдання.
28 червня 1914 р. у Львові відбувся Великий здвиг “Соколів” і “Січей”.
28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Конституцію України.
28 червня 1994 р. у Києві народився Андрій ЗУЄВ, вояк зенітно-ракетної батареї 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 10 вересня 2016 р. в м. Маріїнці Донецької області.
28 червня 2017 р. в бою під смт Фрунзе Луганської обл. загинув розвідник 93-ї бригади Юрій ФЕДОРИН з Кобеляцького р-ну. Під час бою з росіянами Юрій дістав численні поранення, але до останнього продовжував бій.
Вічна слава!

ПОДЕЛИТЕСЬ ПУСКАЙ ВСЕ УЗНАЮТ КАК МОСКОВИЯ УКРАЛА ИСТОРИЮ КИЕВСКОЙ РУСИ-УКРАИНЫ. ДОКЛАД ДОКТОРА ИСТОРИЧЕСКИХ НАУК

Создавая свое украинское государство, украинцы должны пересмотреть и уточнить свою историю, основываясь на правде, достоверных фактах и ​​исторических событиях. Находясь на протяжении веков под властью завоевателей, украинцы фактически были лишены возможности влияния на формирование национального сознания и развитие истории, в результате чего история Украины написана преимущественно в угоду этим завоевателям. Особо не выясненным является вопрос о претензиях и притязаниях Московии, а в дальнейшем России, на историческое наследие Киевской Руси.
В романе-исследовании В. Белинского (Страна Моксель или Московия / / Киев: Издательство им. Елены Телиги, 2008, 2009, в трех книгах) сообщаются факты, взятые из исторических источников (преимущественно российских), что свидетельствуют о коренном искажение истории Российской империи , направленном на создание исторической мифологии о том, что Московия и Киевская Русь имеют общие исторические корни, Московия имеет «наследственные права» на Русь.
Обычное мошенничество московитов, присвоивших себе прошлое Великого Киевского княжества и его народа, нанесло страшный удар по украинскому этносу. Теперь задача состоит в том, чтобы на основе правдивых фактов, раскрыть лживость и аморальность московской мифологии.
Рассмотрим основные вопросы этой проблемы.
Московские, а позднее русские цари понимали, что без великого прошлого невозможно создать великую нацию, великую империю. Для этого нужно было украсить свое историческое прошлое и даже присвоить чужое. Поэтому московскими царями, начиная с Ивана IV (Грозного) (1533-1584), была поставлена ​​задача присвоить историю Киевской Руси, ее славное прошлое и создать официальную мифологию Российской империи.
На это можно было бы не обращать внимания, если бы эта мифология не затрагивала коренных интересов Украины, не был направлена ​​на полное уничтожение Украины – ее истории, языка, культуры. Время показало, что российские импершовинисты делали и делают все возможное для реализации этой задачи.
На протяжении веков, особенно с началом XVI в. в головы людей внушали и внушают, что Российское государство и российский народ берут начало от великого княжества Киевского; что Киевская Русь – колыбель трех братских народов – русского, украинского и белорусского; что россияне по закону «старшебратства» имеют право на наследие Киевской Руси. Этой жалкой ложью до сих пор пользуется российская историография и государственные деятели России, а также «пятая колонна» в Украине, в которую входят коммунисты, регионалы или бывшие регионалы в Верховной Раде.
Известно что:
– Во время существования государства Киевской Руси о Московском государстве не было ни одного упоминания. Известно, что Московское княжество, как улус Золотой Орды, основан ханом Менгу-Тимуром только в 1277 году. К этому времени Киевская Русь уже существовала более 300 лет;
– Нет никаких фактов о связи Киевской Руси с финским этносом земли «Моксель» и позже Московским княжеством с княжествами земель Киевской Руси до XVI в. В то время, как в 988 году состоялось крещение государства Киевской Руси, финские племена земли «Моксель» находились в полудиком состоянии.
Как можно говорить о каком-то «старшем брате», когда этот «старший брат» появился на свет несколько веков позднее русичей-украинцев. Он не имеет никакого морального права называть себя «старшим братом», диктовать человечеству правила существования, насаждать свою культуру, язык, мировосприятия.
Известно, что к концу XV в. не существовало русского государства, не было старшего брата «великорусского» и русского народа, а была Суздальская земля – ​​земля Моксель, а позже Московское княжество, входившее в состав Золотой Орды – державы Чингизидов. С конца XIII до начала XVIII в. народ этой земли называли московитами. Московские историки обходят молчанием вопрос о своем национальном происхождении.
Московиты, великороссы – кто они?
Московиты. В IX-XII вв. большой край от Тулы, Рязани и нынешней Московской области, меря, весь, мокша, чудь, мордва, мари и другие – все это народ «моксель». Эти племена стали впоследствии основой народа, прозвавшего себя «великороссы».
В 1137 г. на эти земли пришел младший сын киевского князя Мономаха – Юрий Долгорукий, который остался без княжеского стола в Киевском княжестве. Юрий Долгорукий начал княжение Рюриковичей на землях «Моксель», возглавив Суздальское княжество. У него от женщины местного племени родился сын Андрей, которого назвали «Боголюбским». Рожденный и воспитанный в лесной глуши в среде полудиких финских племен, князь Андрей порвал все связи с родительской дружиной и со старыми киевскими обычаями.
Юрий Долгорукий и Андрей Боголюбский
В 1169 г. Андрей Боголюбский захватил и разрушил Киев: пришел как варвар, который не чувствовал никакого родства со славянской святыней – Киевом.
За короткое время (50-80 лет) в каждое финское поселение был посажен князь из Рюриковичей, уроженец от матери-мерянки, муромчанки, мокшанки … Так появились на земле «Моксель» княжества: Владимирское, Рязанское, Тверское и другие.
В это время на земле «Моксель» начинают проникать отдельные миссионеры по распространению христианства. О массовом «перетекания» славян с Приднепровья на землю «Моксель», как это утверждают московские историки, не может идти никакой речи. Для чего славянам с плодородных земель Приднепровья идти через непроходимые чащи и болота тысячи километров в неизвестную полудикую глушь?
На базе христианства на земле «Моксель» начинает формироваться речь, которая со временем стала русской.
К XII в. на землях «Моксель» проживали только финские племена. Это подтверждают археологические раскопки А. С. Уварова («Меряне и их быт по курганным раскопкам», 1872 – 215 с.). В 7729 раскопанных курганах не обнаружено ни одного славянского захоронения.
Антропологические исследования А. П. Богданова и Ф. К. Вовка, проводившие изучение человеческих черепов, подтверждают отличные особенности финского и славянского этносов.
В 1237 г. на Суздальскую землю пришли татаро-монголы. Все, кто склонял голову, целовал сапог хана и принимал его подданство, оставались живыми и невредимыми, кто не хотел покориться – уничтожались. Владимирские князья Юрий и Ярослав Всеволодовичи покорились хану Батыю. Таким образом, земля «Моксель» вошла в состав Золотой Орды империи Чингизидов и ее военная сила влилась в военные силы империи.
Всеволодовичи
Возглавлял военную дружину земли «Моксель» в составе войска хана Батыя владимирский князь Юрий Всеволодович. Факт формирования в 1238 военной дружины из финских племен, которые использовались Батыем в завоевательных походах на Европу в 1240-1242 гг, является прямым доказательством установления власти хана в Ростово-Суздальской земле.
На период военного похода Юрия Всеволодовича на Владимирское княжество был посажен младший брат Юрия – Ярослав Всеволодович, который отдал хану Батыю своего восьмилетнего сына Александра Ярославича в аманаты (то есть заложники). Пробыв в Орде у Батыя с 1238 до 1252 г. Александр, названный и прославленный русскими историками как Невский, усвоил весь строй и обычаи Золотой Орды стал андом (кровным братом) сына Батыя Сартака, женился на дочери хана Батыя и впоследствии стал верным слугой Золотой Орды, возглавив Володимирское княжество (1252-1263). Он не участвовал ни в одной серьезной битве, все победы Александра Невского – жалкая ложь. Князь Александр просто не мог участвовать в столкновениях на Неве в 1240 г. и на Чудском озере в 1242 г. будучи еще ребенком.
Александр Невский
Следует отметить, что управленческая власть Ростово-суздальских князей была минимальной. Ханом Батыем для руководства княжеством (улусом) назначался наместник – большой баскак, ​​а на местах – удельные баскаки. Это были полновластные правители Золотой Орды, которые руководствовались законами Яссы Чингизидов.
Ложью российских историков является и то, что суздальские, а позже и московские князья были независимы от Золотой Орды. Первым правителем княжества (улуса) в ханской грамоте назван баскак или даруга, а князья считались на втором, а то и на третьем месте.
Ложью является и то, что Москва основана Юрием Долгоруким в 1147. Это миф, который не имеет доказательного подтверждения. Москва как поселение была основана 1272. В этом году была проведена третья перепись населения Золотой Орды. При первой переписи (1237-1238 pp.) и второй (1254-1259 pp.) поселение – Москва не упоминается.
Московия, как княжество, возникшее в 1277 г. по приказу татаро-монгольского хана Менгу-Тимура и было обычным улусом Золотой Орды. Первым Московским князем стал Даниил (1277-1303) (младший сын Александра т.н. «Невского»). От него берет начало династия московских князей Рюриковичей. В 1319 хан Узбек (об этом говорится в вышеназванном романе-исследовании В. Белинского) назначил своего брата Кулхана удельным московским князем, а с 1328 г. – Великим Московским князем. В русской исторической литературе названный, как «Калита», Хан Узбек, приняв ислам, уничтожил почти всех князей Рюриковичей. В 1319-1328 pp. прошла смена династии Рюриковичей на династию Чингизидов в Московском улусе Золотой Орды. А 1598 в Московии прервалась династия рода Чингисхана, которая началась от князя Ивана Калиты (Кулхана). То есть около 270 лет Москвой правили чистые Чингизиды.
Иван Калита
Новая династия Романовых (Кобылиных) в 1613 обязалась свято хранить древние традиции и принесла клятву на верность старой династии Чингизидов.
Московская православная церковь в 1613 г. стала стабилизирующей силой, которая обеспечивала хранение татаро-монгольской государственности в Московии.
Из приведенных данных видно, что Московия является прямой наследницей Золотой Орды государства Чингизидов, то есть, на самом деле татаро-монголы были «крестными отцами» московской государственности. Московское княжество (а с 1547 г. царство) не имело никаких связей в XVI в. с княжествами земель Киевской Руси.
Благоверный князь Александр Невский умоляет хана Батыя пощадить землю Русскую. Раскрашенная гравюра XIX в.
Великороссы. Племя великороссов или русский народ, как он сегодня называется, появилось около XV-XVII вв. среди финских племен: мурома, мере, веси и др.. Тогда появляется его история. Нет истории великороссов на земле Киевской! История великороссов начинается с «Залещанськой земли», с Московии, которые никогда не были Русью. Татаро-монголы, пришедшие на эти земли, внесли значительный вклад в формирование «великороссов». На психологию великорусскую наложили отпечаток заимствования татаро-монгольского инстинкта завоевателя, деспота, у которого основная цель – мировое господство.
Так в XVI в. сформировался тип человека-завоевателя, страшного в своем невежестве, ярости и жестокости. Этим людям не требовалась европейская культура и письменность, им чужды такие категории как мораль, честность, стыд, правдивость, человеческое достоинство, историческая память и т.п.. Значительная часть татаро-монголов в XIII-XVI вв. влилась в состав великороссов, из них начинают свою родословную более 25% российского “дворянства”. Вот некоторые фамилии татар, которые принесли славу империи: Аракчеев, Бунин, Грибоедов, Державин, Достоевский, Куприн, Плеханов, Салтыков-Щедрин, Тургенев, Шереметьев, Чаадаев и многие другие.
Чтобы присвоить историю Киевской Руси и увековечить эту кражу, великороссам надо было подавить украинский народ, загнать его в рабство, лишить собственного имени, уморить голодом и т.д.
Украинцев, которые проявились как нация в XI-XII вв., а возможно, и раньше, объявили «малороссами» и стали преподносить сию версию всему миру. За малейшее отступление от этой версии людей казнили, уничтожали, ссылали в ГУЛАГ. Советский период был особенно жестоким. За то время Украина потеряла более 25 миллионов своих сыновей и дочерей, погибших в войнах за интересы России, во время коллективизации, в ссылках и застенках.
Так «старший брат», «великоросс» заставлял жить «младшего брата», «малороссов» в жестоких «объятиях любви».
СОЗДАНИЕ ИСТОРИЧЕСКОЙ МИФОЛОГИИ РОССИЙСКОЙ ДЕРЖАВЫ
Еще во времена княжения Василия III (1505-1533) в Московии зародилась идея величия, которую высказал представитель Московского православия монах Филофей: «Два Рима пали, а третий стоит, а четвертому не быть». С тех пор у русских зарождается мысль всемогущества и «богоизбранности», что «Москва – третий и последний Рим». Эти мысли распространялись и утверждались в Московии. Сколько крови было пролито московскими князьями, а позже – царями ради этой идеи-бреда.
В царствование Ивана IV (Грозного) притязания Московии на наследство не только Киевской Руси, а и Византийской империи усиливаются. Так, по преданию, шапка Мономаха, якобы подаренная киевскому князю Владимиру Мономаху его дедом – базилевсом Константином IX, считалась символом передачи власти Византией Киевской Руси. Учитывая то, что первым Суздальским князем был шестой сын Владимира Мономаха Юрий Долгорукий, то наличие в Московии этой шапки является «доказательством» наследственных прав московских правителей не только на Киевский великокняжеский престол, а и на наследство бывшей Византийской империи. Далее был составлено ложное завещание Владимира Мономаха о передаче «наследственных прав» сыну Мономаха Юрию Долгорукому, покорителю так называемой «Залещанськой» земли. Все это было выдумкой. На самом деле, шапка Мономаха была золотой Бухарской тюбетейкой, которую Хан Узбек подарил Ивану Калите (1319-1340), который приспособил эту тюбетейку для своего возвеличивания. (Логвин Ю. «Кобыла, Калита и тюбетейка «Мономаха» / / Время. – Киев, 1997, 27 марта).
Так называемая Шапка Мономаха
Иван IV (Грозный) впервые в 1547 г. венчался в церкви с титулом Московского царя, как «подражатель» греческих и римских императоров. Из 37 подписей, которые скрепили грамоту, присланную из Константинополя в Москву, 35 оказались поддельными. Так Иван Грозный стал «наследником византийских императоров». Так узаконилась ложь.
Иван Грозный
Массированную государственную фальсификацию истории своего народа начал Петр I. Он впервые в 1701 г. издал указ об изъятии у покоренных народов всех письменных национальных памятников: летописей, хронографов, хроник, древних исторических записей, церковных документов, архивов и т.д.. Особенно это касалось Украины-Руси.
В 1716 г. Петр I «снимает копию» с так называемой Кенигсбергской летописи, где было показано «объединение» древнего летописания Киевского и Московского княжеств и обосновывалось единство славянских и финских земель. Однако доступ к «копии»-фальшивке, как и к самому оригиналу, был закрыт.
Фальсификатор Петр
Эта Петрова фальсификация стала основой для дальнейших фальсификаций – написание т. н. «Общерусских летописных сводов», в которых обосновывалось право Московии на наследственность Киевской Руси. На основе этих фальсификаций 22 октября 1721 г. Московия объявила себя Российской империей, а московитов – русскими. Так была украдена у законных наследников Киевской Руси – украинцев историческое название Русь.
Петр завез из Европы большое количество специалистов, в том числе и профессионалов-историков, которых привлек к написанию и фальсификации истории Российского государства.
Для этого каждый иностранец, поступил на государственную службу, давал присягу о неразглашении государственной тайны и обязывался никогда не покидать Московское государство. Возникает вопрос, какие могут быть государственные тайны при «обработке русской истории» древних времен? В любой цивилизованной европейской стране после 30-50 лет рассекречиваются все архивы. Российская империя очень боится правды о своем прошлом. Смертельно боится!
После Петра I, который превратил Московию в Российское государство, элита Московии начала задумываться о необходимости создания целостной истории собственного государства. За это дело тщательно взялась императрица Екатерина II (1762-1796), не допускавшая мысли о том, что в царском роду она может быть среди рядовой татаро-монгольской знати. Екатерина II, европейски образованный человек, ознакомившись с архивными первоисточниками, обратила внимание, что вся история государства держится на словесной былинной мифологии и не имеет доказательной базы.
Екатерина II продолжила фальсификацию
Поэтому Екатерина II своим указом от 4 декабря 1783 создает «Комиссию для составления записок о древней истории преимущественно России» под руководством и присмотром графа А. П. Шувалова, в составе 10 выдающихся историков. Основная задача, которая была поставлена ​​перед комиссией, заключалась в том, чтобы за счет переработок летописей, написания новых летописных сводов и других фальсификаций обосновать «законность» присвоения Московией исторического наследия Киевской Руси и создание исторической мифологии государства Российского. Комиссия работала 10 лет. В 1792 г. «Екатерининская история» увидела свет. Работа комиссии проводилась в следующих направлениях:
– Сбор всех письменных документов (летописей, архивов и т.п.). Эта работа уже частично была сделана Петром I. Сбор материалов проводился не только из своей страны, а также из других стран – Польши, Турции и др..;
– Изучение, фальсификация, переписывание и уничтожение исторических материалов. Так были переписаны летописи: «Слово о полку Игореве», «Повесть временных лет», «Лаврентьевская летопись» и многие другие. Некоторые летописи переписывались по несколько раз, а оригиналы уничтожались или засекречивались.
Так, были засекречены «Скифская история» А. И. Лызлова, изданная в 1776 и 1787 гг.., «История Российская с древнейших времен» В. Н. Татищева, изданная 1747г. В «Скифской истории» А. И. Лызлова указывается, что жители Московии – это отдельный обособленный самобытный народ, ничего общего не имеет с Русью (мск), Литвой, поляками и т.д.;
– Написание новых «общерусских сводов», которые писались в XVIII в., а подавались так, что они XI, XIII, XIVвв. Все эти своды проповедовали «общерусскую идею». Это в то время, когда на киевской земле жили славянские племена (поляне, древляне, северяне и др.)., Которые уже были христианами, в «Залещанських» землях жили финские племена (мурома, меря, весь, мокша и др.). , которые находились в полудиком состоянии, и эти племена не имели в истории ничего общего вплоть до XVI в.;
– Для обоснования единства Киевской Руси и финских племен были написаны тысячи различных сводов. Все эти своды и летописи, как указывается в романе-исследовании В. Белинского, есть только в переписанном виде, и ни одного оригинала. НИ ОДНОГО!!
Все это указывает на невероятные по масштабам бесстыдства и наглости фальсификации при создании истории Государства Российского.
Нельзя вечно жить во лжи!
Пришло время, чтобы украинские историки написали правдивую историю Украины, которая основывалась бы не на сфальсифицированных Екатериной II летописях и заново написанных в XVIII веке «общерусских летописных сводах», а на исторических фактах, зафиксированных в документах, в частности таких стран, как Польша, Турция, Греция, Иран и др..
Люди должны знать правду.
Ярослав ДАШКЕВИЧ, доктор исторических наук

вівторок, 26 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля. 
На світлинах – Іван Крип’якевич, Осип Курилас і Леонід Бачинський
25 червня 1886 р. у Львові народився історик Іван КРИП’ЯКЕВИЧ.
25 червня 1951 р. у Львові упокоївся Осип КУРИЛАС, маляр-живописець, очільник мистецького відділу Пресової Кватири Леґіону УСС.
25 червня 1989 р. у м. Денвері (США) помер Леонід БАЧИНСЬКИЙ, в. о. товариша військового міністра УНР, сотник Армії УНР, автор спогадів про Визвольну війну.
Вічна пам’ять!

понеділок, 25 червня 2018 р.

Злочини генерала Ватутіна, щоб потім не казали, що не знали!.. То чим же він завинив перед українцями?


Злочини генерала Ватутіна, щоб потім не казали, що не знали!..
Микола Ватутін – росіянин, (чомусь багато хто думає, що він був українцем), Генерал Армії СРСР. Не НКВДист, але бойовий генерал. То чим же він завинив перед українцями?
А завинив ось чим: У вересні 1920 року червоноармієць Ватутін воював проти залишків Української Повстанської Армії Нестора Махно.
В 1920-21 році боровся проти українських повстанців на Полтавщині.
З 1921 року – член партії більшовиків.
В 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні в Польщу, за що отримав Орден Леніна.
Найголовніше:Форсування Дніпра і штурм німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі (біля Києва) 1943 рік.
Радянське “геніальне” командування вирішило завалити німців трупами своїх. Тільки на одному цьому плацдармі “геніальний” полководець Ватутін поклав у землю (точніше, у воду Дніпра) 400 000 радянських солдат. (Втрати німців були 10-кратно менші).
Найбільшим злочином проти українського народу командування Червоної армії є те, що на “звільненій” від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети.
Кажуть що німецькі кулеметники з розуму сходили від того, що весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових.
Скільки з тих 400 000 убитих були ті українські хлопчики-цивільні, ніхто не знає, можливо 50, можливо 100 чи 150 тисяч.
Але це той злочин проти українців, за який (в тому числі) персонально відповідальний генерал Микола Ватутін.
Але як кажуть, Бог все бачить. На Волині 29 лютого 1944 року червоний кат отримав кульове поранення від українських партизанів УПА і через невдале лікування помер. Катюзі по заслузі!
Ні пам’ятників, ні вулиць на честь цього чоловіка в Україні не повинно бути!

субота, 23 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля. 
На світлинах – Дмитро Гавриленко, Олег Довбня і Михайло Кобець
22 – 24 червня 1941 р. москалі розстріляли в тюрмах десятки тисяч українців Галичини та Волині. 
23 червня 1985 р. в м. Сан-Карлос-де-Барiльоче (Аргентина) помер Дмитро ГАВРИЛЕНКО, старшина Армії УНР, інженер-лісівник, випускник Празького полiтехнічного університету (1927), науковець-дослідник Міністерства лісів Аргентини, професор університету Сантiабо-дель-Естеро (Аргентина, 1960 – 1970).
23 червня 1917 р. в Києві проголошено Перший Універсал Центральної Ради.
23 червня 1993 р. народився Олег ДОВБНЯ, старший розвідник 81-ї аеромобільної бригади ЗСУ. Загинув 25 березня 2016 р. під м. Авдіївкою Донецької області.
23 червня 1996 р. в с. Білошицькій Слободі Корюківського р-ну Чернігівської обл. народився Михайло КОБЕЦЬ, морський піхотинець ЗСУ. Загинув у бою за Україну.
Вічна пам’ять!

пʼятниця, 22 червня 2018 р.

«БАНДЕРА МІЙ ГЕРОЙ» — ГЕНЕРАЛ ХОРВАТСЬКОЇ АРМІЇ ТА ДЕПУТАТ ПАРЛАМЕНТУ ХОРВАТІЇ ОСОБЛИВО ПІДКРЕСЛИВ УКРАЇНСЬКУ БОРОТЬБУ ЗА САМОВИЗНАЧЕННЯ

«Сердечні вітання до українського народу та української молоді.
Не забувайте хто ви є. Бережіть свою ідентичність, історію, віру та релігію.
Разом Україна та Хорватія з Божою підтримкою встоять супроти нащадків комуністів та більшовицької орди.
Також я хочу додати, що маємо одну спільну історію. Ми знаємо, що таке сталінський терор і що пережили українці.
Хочу сказати, що особисто для мене Степан Бандера — це один з моїх героїв. Він був убитий КГБ-ФСБ. Це борець за український народ та незалежність України. Ми не можемо забувати таких осіб, бо це частина нашої історії».
«Бандера мій герой» — Генерал хорватської армії та депутат парламенту Хорватії особливо підкреслив українську боротьбу за самовизначення
Генерал Желько Гласнович. Веселий та жвавий чоловік. Герой війни за незалежність Хорватії.
— Що спільного між дружиною та терористами? З ними неможливо вести переговори! — жартує Гласнович.
Його рід походить з косовських хорватів. В середині ХХ століття під час радянського режиму родина виїхала до Канади. Желько декілька років служив в армії Канади.
Потім в Французькому іноземному легіоні. В 1990-1991 роках Гласнович воював під час операції в Персидській затоці. З початком війни у Хорватії повернувся додому. Воював в Хорватській національній гвардії.
Під час боїв у Боснії генерал був поранений в область серця, але за два місяці покинув госпіталь та повернувся в зону бойових дій. До 2015-го року не займався політикою, але був обраний депутатом парламенту Хорватії.
Багато спілкувалися з депутатом щодо російської загрози під час візиту до Хорватії щодо налагодження ветеранської та освітньої співпраці між країнами.
Говорили за події з отруєнням в Солсберрі і Желько сам нагадав, що подібним чином був убитий російськими спецслужбами Степан Бандера. Генерал гарно обізнаний з визвольною боротьбою ОУН-УПА та передає привіт усім українцям.

четвер, 21 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля. 
На світлинах – Петро Франко, Микола Слободян, Гнат Стефанів, Василь Байбарак і Олег Онищенко-“Кєнт”
21 червня 1768 р. гайдамаки визволили Умань від поляків.
21 червня 1890 р. в с. Нагуєвичі, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл., народився Петро ФРАНКО, співзасновник Пласту, військовий льотчик УГА, педагог, письменник, член НТШ, син Івана ФРАНКА.
21 червня 1944 р. в с. Росохач Чортківського р-ну Тернопільської обл. народився Микола СЛОБОДЯН, український підпільник. Узяв участь у виготовленні та встановленні в м. Чорткові 4 українських національних прапорів та поширенні 19 листівок 21 січня 1973 р. з гаслами “Свободу українським патріотам!” “Ганьба політиці русифікації!”. Заарештований 22 березня 1973 року. Засуджений до 3 р. ув’язнення в таборах суворого режиму та 2 р. заслання.
21 червня 1949 р. в м. Регенсбурзі (Німеччина) помер Гнат СТЕФАНІВ, командувач УГА, командир 3-го кінного полку, військовий аташе ЗУНР, полковник УГА, учасник Першого зимового походу Армії УНР, лицар ордена Залізного хреста, генерал-хорунжий Армії УНР (на еміграції).
21 червня 1964 р. в м. Елизабеті (Нью-Джерсі, США) помер Василь БАЙБАРАК, поручник Армії УНР, хорунжий дивізії “Галичина”, учасник битви під Бродами.
21 червня 1987 р. народився Олег ОНИЩЕНКО-“КЄНТ”, боєць ДУК “Правий сектор”. Помер через зупинку серця.

середа, 20 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля. 
На світлинах – Методій Довбня, Сергій Литвиненко та Олег Ушневич
20 червня 1897 р. на х. Арсенівці Монастирської вол. Брацлавського пов. Подільської губ., народився Методій ДОВБНЯ, хорунжий 1-го Українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького, сотник Армії УНР, інженер-лісівник, автор спогаду про Визвольну війну.
20 червня 1964 р. у США помер Сергій ЛИТВИНЕНКО, сотник Армії УНР, скульптор, педагог, викладач скульптури Львівської художньо-промислової школи, професор і декан Вищої образотворчої студії, голова Об’єднання мистців українців в Америці. Автор надгробного пам’ятника на могилі Івана Франка на Личаківському кладовищі у Львові. Створив скульптурні портрети гетьмана Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Міхновського, митрополита Андрея Шептицького, Мирона Тарнавського, надгробні пам’ятники Романові Купчинському і Василеві Пачовському, виготовив монумент Тарасові Шевченку в Косові та багато інших. У США створив образи Євгена Маланюка, Володимира Кубійовича, Емми Андієвської. Бронзовий портрет Гетьманівни відзначено Великою Американською нагородою. Створив пам’ятники героям Визвольних змагань 1914 – 1920 рр. у Раві-Руській (1936), полеглим героям (Яворів, 1938) та багато ін. Автор спогадів, зокрема про Михайла Телігу.
20 червня 1982 р. у м. Дрогобичі Львівської обл. народився Олег УШНЕВИЧ, учитель, козак “Небесної сотні”, Герой України з удостоєнням ордена “Золота зірка” (21.11.2014, посмертно). На Майдані в Києві був з першого дня. 15 лютого 2015 р. у м. Сколе встановили меморіальну дошку на честь Олега Ушневича.
Вічна слава!

Десантнику загрожує ДОВІЧНЕ (!!!) УВ’ЯЗНЕННЯ за виконання УСТАВУ(!!!!)

                    
Особлива увага КРОПИВНИЧАНАМ!
Справа аналогічна справі Колмогорова, солдату впаяли навмисне вбивство аби його не могли взяти на поруки!
Колмогоров зазначав у приватній розмові, що військовослужбовцям масово призначають статті з перевищеними термінами ув’язнення, що далеко не відповідають їх діям. Підтвердженням цього є десятки справ і чергову з них ми маємо не дати замовчати.
11 вересня 2017 року АТОвці між виїздами на передову, проходили допідготовку на полігоні в Канатовому.
Солдат Ігор Гуртовий десантник 25 бригади ДШВ ніс службу, охороняв об’єкт в якому знаходились озброєні бійці, військова техніка та зенітка. Все це добро він звісно охороняв ОЗБРОЄНИМ. Натомість командир іншої групи бійців дав завдання зняти постового, не попередивши про це нікого. Наголошую! Всі учасники трагедії мали досвід бойових дій в АТО! Довго чухаться в разі небезпеки не будуть!
Вночі Гуртовий почув шум в кущах, пішов перевірити і натрапив на хлопців зі зброєю та наказом “снять постового” йопт (((
Гуртовий не дав себе “снять” та, відчуваючи загрозу для свого життя” відкрив вогонь, як прописано в уставі. Нападників було двоє, теж АТОвці, тепер на жаль двухсоті.
Гуртовий не був під впливом алкоголю чи наркотиків (перевірено та зафіксовано). Командири Гуртового всі, включно з вищим керівництвом ДШВ, підтримують цього солдата та вважають неправомірною ту статтю яку прокурори призначили бойцу. А бойцу призначили навмисне вбивство і 15 років або довічне ув’язнення (((
ВЖЕ ВКОТРЕ прокурори, начебто військової прокуратури не розрізняють дії бійця, що виконує устав, від дій що називаються навмисним вбивством.
ВИМАГАЄМО ВІД ПРОКУРОРІВ!
НЕ ЗЛОВЖИВАТИ СВОЇМ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ,
НЕ СТВОРЮВАТИ ПРЕЦЕНДЕНТИ АБИ БІЙЦІ БОЯЛИСЯ ВЛАСНОГО УСТАВУ,
ІНКРИМІНУВАТИ -А-Д-Е-К-В-А-Т-Н-І- терміни і статті діям наших бійців!!!!
ГУРТОВОМУ МАЮТЬ ПРИЗНАЧИТИ ЯК МІНІМУМ ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЮ СТАТТІ!!!
ДУЖЕ ПРОШУ НАРДЕПІВ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ЦІЄЇ СПРАВИ, НАДАТИ ДОПОМОГУ АДВОКАТАМ, ТА ПРИКЛАСТИ ВСІ ЗУСИЛЛЯ АБИ ХЛОПЦЯ ВЗЯТИ НА ПОРУКИ!
Місто Кропивницький де відбуваються події, прошу АТОвців та спільноту цього міста та інших міст України відгукнутись, хто зможе підтримати Гуртового та взяти справу під контроль. Киньте ваші можливості та контакти або в лічку мені або в коменти під постом.
Боєц святА просидів не в колі своєї родини, а в клітці, давайте попрацюємо, ваш репост допоможе справу оприлюднити. Не дамо по тихому пересадити наших захисників!
Дорогі мої ЖУРНАЛІСТИ, ви неодноразово показали в таких справах що ви є на боці воїнів, прошу долучитись бо дуже важка і дуже несправедлива стаття.
Десантники не можуть вплинути на прокурорів і вважали що хлопцю дадуть умовно, але адвокати просять допомогу, треба дєсантуру виручать.
Аби допомогти врятувати бійця від нашої феміди, телефонуйте адвокату
Адвокат Юрій Деркаченко 0673190220

вівторок, 19 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.
На світлинах – Володимир Оскілко та Віктор Сивак
19 червня 1205 р. в бою загинув Великий князь Київський, засновник Галицько-Волинського князівства РОМАН МСТИСЛАВИЧ.
19 червня 1926 р. в м. Городку на Волині загинув Володимир ОСКІЛКО, отаман (генерал) Армії УНР, командувач Північної групи військ УНР і Північно-західного фронту, голова Українського громадянського допомогового комітету, голова правління Волинського селянського кооперативного банку, публіцист, редактор, видавець, учитель. Похований у рідному селі с. Хоцінь. Могила збережена і доглянута.
19 червня 2014 р. в с. Закітне Лиманського р-ну Донецької обл. загинув Віктор СИВАК, розвідник ЗСУ. Лицар ордена “За мужність” III ст.
19 червня 2015 р. поблизу шахти “Бутівка” в Донецькій області в бою загинув Ярослав СЕМЕРЯК-“СМЕРЕКА”, боєць ДУК “Правий сектор”.
Вічна слава!

ПРЕЗИДЕНТ ВІДЗНАЧИВ ДЕРЖАВНОЮ НАГОРОДОЮ ЧЕРКАСЬКОГО МЕДИКА

                                        ÐšÐ°Ñ€Ñ‚инки по запросу микола карась
Завідувач відділення комунального закладу "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради Микола Карась отримав державну нагороду.
  
Відповідний Указ із нагоди Дня медичного працівника підписав Президент України Петро Порошенко.
Миколу Федоровича відзначили за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність.

середа, 13 червня 2018 р.

В УПЦ МП знову лякають: «Прихід Константинополя в Україну законсервує розкол на століття»

                       
В УПЦ МП продовжують нагнітати ситуацію навколо можливого отримання Українською Церквою автокефалії. Зокрема, там попередили, що паралельна юрисдикція в Україні означатиме кінець мріям про Єдину Церкву. Про це пише неофіційний рупор Московського Патріархату так звана “Спілка православних журналістів”.
Прихід Константинополя в Україну, на думку заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП протоієрей Миколи  Данилевича, «законсервує розкол на століття».
«Створення паралельної юрисдикції в Україні означатиме кінець будь-яким мріям про єдність Церкви, – зазначив Данилевич у другому номері журналу “Пастир і паства”. – Прихід Константинополя в Україну законсервує цей юридичний розкол на століття. Тому в цій ситуації, коли наша Церква виступає проти іншої юрисдикції на своїй території, це відбувається не через те, що вона захищає “інтереси Москви”, а тому що ми дійсно бажаємо єдиної Церкви з канонічними підставами. В іншому випадку нас просто надовго поділять, якщо не назавжди».
Нагадаємо, нещодавно відомий український релігієзнавець Юрій Чорноморець спіймав Миколу Данилевича на брехні та маніпуляціях.
Трохи пізніше заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП протоієрея Миколу Данилевича та одного з найбільших меценатів цієї Церкви донецького бізнесмена Віктора Вишневецького внесли до бази “Миротворець”. Їх анкети з’явилися у розділі Чистилище.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИКА ОУН ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

Дорогі друзі! Побратими націоналісти! Пошанівок Дня народження Євгена Коновальця - це почесний та святий обов'язок кожного з нас.
Як основоположник і творець ОУН, полковник Коновалець є Символом Української Нації, національно-визвольної боротьби українців та їх нескореності перед усіма зайдами-окупантами. Євген Коновалець - об'єднуюча та консолідуюча постать націоналістичного руху, його Твердиня та Моноліт.
                     14 червня - День народження основоположника ОУН Євгена Коновальця
Саме сучасним націоналістам слід виплекати та вилонити із свого середовища нового Коновальця. Не продажних псевдонаціоналістичних лідерчуків записаних в амбарній книзі Партії Регіонів, а чесного й безкомпромісного лідера за яким підуть "рядові бійці з низу", члени й активісти розрізнених націоналістичних організацій. А 14 червня в День народження Євгена Коновальця ми кажемо: "Слава Вождеві ОУН, великому Воїну та Провіднику полковнику Коновальцю. Його справа невмируща! Буде ОУН - буде Україна!"
Згадаймо в цей День і Сашка Білого, Друга Лісника, Героїв Небесної Сотні та воїнів Східного Фронту!
Слава Україні! Героям Слава!
Провід ОУН та Нескорена Нація

понеділок, 11 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Коваля. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.   Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.
На світлинах – Петро Рожанець, Осип Левицький, Роберт Маслей, Юрій Гнатюк, Ярослав Шевченко
11 червня 1899 р. народився Петро РОЖАНЕЦЬ, сотник УГА, командир 1-ї сотні 30-го полку дивізії “Галичина”, поручник дивізії “Галичина”. 
11 червня 1973 р. у м. Форт-Вейні (шт. Індіана, США) помер Осип ЛЕВИЦЬКИЙ, сотник УГА, начальник Пресової кватири УГА, пластовий діяч, редактор журналу “Український пластун”, директор Української гімназії в м. Криниці на Лемківщині, автор спогадів “Галицька Армія на Великій Україні: Спомини з часу від липня до грудня 1919”.
11 червня 2016 р. поблизу шахти “Бутівка” Донецької обл. в бою загинув Андрій БУТЕНКО-“ЛЕГАТ”, боєць ДУК “Правий сектор”.
11 червня 2016 р. поблизу шахти “Бутівка” Донецької обл. в бою загинув у бою Роберт МАСЛЕЙ-“ДОК”, боєць ДУК “Правий сектор”.
11 червня 2016 р. поблизу шахти “Бутівка” Донецької обл. в бою загинув Юрій ГНАТЮК-“ГУЦУЛ” із м. Красилова Хмельницької обл., боєць ДУК “Правий сектор”.
11 червня 2016 р. поблизу шахти “Бутівка” Донецької обл. в бою загинув Ярослав ШЕВЧЕНКО-“ЯРИК”, боєць ДУК “Правий сектор”.
Вічна слава!

"Козацький край"

Спецвипуск "Поляки Черкащини" від www.cossackland.org.ua - на підході... (верстка цієї сторінки ще буде "відрихтована"                   Ð¡Ð²Ñ–тлина від Андрія Кравця.
                                                                              Андрій Кравець

неділя, 10 червня 2018 р.

Згадаємо

Світлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Коваля. 
На світлинах – Ростислав Білас, Олексій Чуприна, Олег Кандиба-“Ольжич”, Ігор Штанько, Роман Купчинський, Андрій Фігурний і Денис Денисюк
10 червня 1884 р. у м. Надвірній, тепер Івано-Франківської обл., народився Ростислав БІЛАС, полковий лікар УГА, санітарний референт (у ранзі отамана) при Державному секретаріаті військових справ ЗУНР, член Українського лікарського товариства, автор статей у “Лікарському Віснику”. Допомагав українським біженцям. 
10 червня 1907 р. в с. Гарбузині, тепер Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл., народився бандурист Олексій ЧУПРИНА, співець козацької України.
10 червня 1917 р. завершив роботу Другий всеукраїнський військовий з’їзд, на якому 2308 делегатів представляли 1,5 млн. вояків-українців.
10 червня 1944 р. в таборі Заксенгаузені німці закатували Олега КАНДИБУ-“ОЛЬЖИЧА”, поета, археолога, заступника голови ПУН та голова ПУН на українських землях.
10 червня 1975 р. народився Ігор ШТАНЬКО-“ШУЛЬЦ”, боєць ДУК “Правий сектор”. Помер через зупинку серця.
10 червня 1976 р. в м. Оссінінг під Нью-Йорком (США) помер Роман КУПЧИНСЬКИЙ, письменник, командир сотні УСС, член Пресової кватири УСС, поручник УГА.
10 червня 1979 р. в с. Надорожній Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. народився Андрій ФІГУРНИЙ-“ЛЕМ”, учасник Революції гідності, доброволець батальйону “Донбас”, командир відділення 6-ї роти 2-го батальйону 93-ї Окремої механізованої бригади. Нагороджений нагрудним знаком “За оборону Донецького аеропорту” та орденом Богдана Хмельницького III ст. (посмертно).
10 червня 2015 р. під час російського артобстрілу с. Широкиного загинув Денис ДЕНИСЮК-“ДЮС”, доброволець полку “Азов”, режисер монтажу на телеканалі СТБ, оператор телезнімальної групи СТБ під час Національної революції 2013 – 2014 рр., волонтер. Лицар ордена “За мужність” ІІІ ст. (посмертно). Похований на Лук’янівському військовому цвинтарі Києва.
Вічна слава!

Згадаємо

Світлина від Романа Ðœ. Коваля.  Ð¡Ð²Ñ–тлина від Романа Ðœ. Коваля.
На світлинах – Наталя ХОРУЖА і Дмитро ГОЛОВІН
9 червня 1915 р. у с. Викторів (тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.). загинув стрілець 7-ї сотні 2-го куреня УСС Іван ДИГАЛЮК (1895, с. Ясенів Горішній Косівського пов., тепер с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну. У Легіоні із 23 березня 1915 року. Вже 6 квітня вирушив у похід. Брав участь у боях на г. Маківці, в Болехові. 23 вересня 1915 р. йому і полеглим товаришам насипано стрілецьку могилу поблизу дороги, що веде на Галич.
9 червня 1972 р. у м. Першотравенську Дніпропетровської обл. народилася Наталя ХОРУЖА, санітар-інструктор 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї Окремої механізованої бригади. Загинула на Світлодарській дузі внаслідок прямого влучання протитанкової керованої ракети у медичну машину, в якій вона їхала разом з пораненими.
9 червня 1981 р. у м. Володимирі-Волинському народився Дмитро ГОЛОВІН, вояк ЗСУ. Лицар ордену “За мужність” III ст. (посмертно). “Почесний громадянин міста Володимира-Волинського” (посмертно).
9 червня 2015 р. через зупинку серця помер Ігор ШТАНЬКО-“ШУЛЬЦ”, боєць ДУК “Правий сектор”.
Вічна слава!