“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (на прохання історичного клубу "Холодний Яр"

23 червня 2011 р. вийшла у світ нова книга Романа Коваля.
У цей же день вона була презентована у Вінниці

У дослідженні розповідається про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана. Його доля тісно пов’язана з долею українців Австро-Угорщини та Російської імперії, адже в історію він увійшов не тільки як митець, а і як провісник Самостійної України та організатор війська – Українських січових стрільців і Сірої дивізії Армії УНР.
Михайло Гаврилко – творець бурхливої шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Михайла Гаврилка.

Тарас Шевченко був для Гаврилка, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що “кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів Україні за неї”. З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Під час Першої світової війни, ведучи до бою свою чоту, сформовану з гуцулів та галичан, він звертався до Дажбога, щоб той охоронив його вояків, і до Сварога, щоб накидав на ворогів блискавок. Попри таку дивовижну для греко-католиків поставу, Михайло Гаврилко став одним з найулюбленіших старшин січового стрілецтва.
Про Михайла Гаврилка хотів написати повість Юрій Липа, але трагічна смерть стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод М. Гаврилка “викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман”.
Життя його завершилось трагічно – восени 1920 року на станції Полтава більшовики спалили його в топці локомотива. Спалили живим.
Усі без винятку школярі і студенти СССР знали, хто такий Сергій Лазо. Знали його як “героя громадянської війни”, якого спалили в топці паротяга білогвардійці. Сергія Лазо було гідно вшановано: його іменем названо село, де він народився, залізничну станцію Уссурійської залізниці, де він загинув; в Кишиневі та Владивостоці йому поставлено пам’ятники, в Кишиневі діяв музей Котовського і Лазо. Іменем Сергія Лазо названо села і міста, вулиці та площі в півсотні міст і сіл, а також райони, перевал, теплохід. Про нього написано книжки, знято фільми, створено оперу, на його честь складались пісні, випускалися марки та листівки.
Чи школярі та студенти України знають, хто такий Михайло Гаврилко? Чи знають про нього історики, мистецтвознавці, професори, академіки, генерали, журналісти чи народні депутати України?..
20 літ минуло від дня проголошення незалежності України, за яку він поклав своє життя, а чи вшановано його подвиг? Чи знято про нього фільм, чи названо його іменем вулиці та площі, чи складаються на його честь пісні? Чи хоч де поставлено йому пам’ятник або меморіальну дошку? А він відкривав перші українські школи в Ковелі та Луцьку, ставив пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті, на Буковині та рідній Полтавщині, воював за Україну як січовий стрілець, сірожупанник, повстанський отаман.
Надзвичайно ошатна книга про митця-вояка має 472 сторінки кольорового друку. У ній вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг. Формат книги – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий, палітурка – тверда, кольорова.

Перша презентація книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” відбулася у переповненому залі кінотеатру “Родина”, що в центрі Вінниці. В цей же вечір вінничани змогли побачити і фільм Романа Коваля та Олександра Домбровського “Отамани Холодного Яру” (ТРК “Культура”, 2010). Звучали пісні доби Визвольної боротьби у геніальному виконанні кобзаря Тараса Силенка. Діяльність Історичного клубу “Холодний Яр” благословив владика Онуфрій – епіскоп Вінницький та Брацлавський. Від Вінницької організації Національної спілки письменників вітав гостей Григір Мовчанюк. Промовляли депутат Вінницької міської ради Антон Бойдаченко (один із меценатів книжки) та член Історичного клубу “Холодний Яр” В’ячеслав Березовський – організатори зустрічі з Романом Ковалем, Олександром Домбровським і Тарасом Силенком.
Щира подяка організаторам презентації!
А читачам – щасливої мандрівки стежками-дорогами чотаря УСС та повстанського отамана Михайла Гаврилка!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net


Зміст книги “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Абрагамович О. Переднє слово.
Коротка біографія М. Гаврилка.
Напередодні Світової війни.
Роду козацького, кармазинного.
Навчання в Миргороді.
Опанас Сластьон.
Революційна українська партія.
“Непевна путь Миргородської школи”.
Тюремні “університети”.
В Австро-Угорщині.
“Або здобути, або живому не бути!”
“Я в Парижі зовсім осиротів”.
“Занадто революційний” Шевченко.
“На торжищі поет не повинен стояти”.
“Заступникові всіх скривджених”.
“Ніжний, як дитина, і грізний, як гроза Перунова”.
“Греміть, громи!”
Вшанування Івана Франка.
Боротьба за Тараса Шевченка.
Шевченко в цісарській гімназії.
Перші постріли Світової війни.
“Вставайте, кайдани порвіте!”
“Фрайштадтська республіка”.
Проти Росії.
На фронті.
Світло і тіні Фрайштадта.
1916 рік на Волині.
“Прийшла Австрія і принесла Польщу”.
“Або польські школи, або ніякі!”
Захисник селян.
Підсумки праці на Волині.
Рік 1917-й.
У Сірій дивізії.
“Гляньте сміливо у вічі смерти!”
Мистецький спадок.
Історія давня і близька.
“Серце плаче – сліз не має”.
“Ідеаліст хрустально чистої води”.
Джерела.
Іменний покажчик.
Географічний покажчик.

Додаток 1.
Гаврилко М. “На румовищах” (1910, Краків).

Додаток 2.

До Першої світової війни

Анкета студента Краківської академії мистецтв Михайла Гаврилка.
Газети про М. Гаврилка.
Вільшина М. (Голубець М.). Михайло Гаврилко.
Глагол С. Проекти пам’ятника Шевченку в Києві.
Лист Дмитра Антоновича Михайлові Гаврилку щодо фотографій його третього проекту пам’ятника Тарасу Шевченкові. Травень 1913 р.

Додаток 3.

Перша світова війна. Матеріали до історії

Вірш “Велика війна 1914 року (посвята українцям)”.
Купчинський Р. Перед великою битвою під Болеховом (Смерть тов. Павлова).
Н-зар А. Болехів – Галич. З істориї боїв ІІ-го куреня українських стрільців в червни с. р.
Під Заваловом. Горячий день у боях українського стрілецтва.
Дубрівний П. Сірожупанники. Перша українська стрілецько-козацька дивізія.
Коваль Р. Коротка біографія Дениса Борисенка, полоненого з Фрайштадтського табору, діловода Сірої дивізії.
Коваль Р. Народження синьожупанника.
Полтавська губернія (розділ із “Записки об украинском движении 1914 – 1916 годов с кратким очерком истории этого движения как сепаратистско-революционного течения среди населения Малороссии”).
Висновки (завершальний розділ із “Записки об украинском движении 1914 – 1916 годов с кратким очерком истории этого движения как сепаратистско-революционного течения среди населения Малороссии”).
Степовенко М. (Угрин-Безгрішний М.). Українські Січові Стрільці на Волині.
І. К. (Крип’якевич І.). Сотник Дмитро Вітовський на Волині.
Левицький В. УСС на Волині.
Часопис “Світ” про Михайла Гаврилка.

Додаток 4.

Після Першої світової війни
Скорик М. Март 1920 р.
Звернення полтавських повстанців “Громадяни України”. Літо 1920 р.
Відозва організаційного відділу штабу Лівобережних повстанських військ “Громадяне, сини України!”. Літо 1920 р.
Соловей Д. Загибель скульптора Михайла Гаврилка.
Мосендз Л. Західна Волинь під Польщею.

Додаток 5.

До історії СВУ та УСС: невідомі листи та документи

Лист М. Гаврилка з Фрайштадту президії Союзу визволення України. 22 грудня 1914 р.
Доповідь Михайла Гаврилка про полоненого з табору угорського міста Больдоґошони Олександра Осиповича Жуковського, вільноприділеного 2-го ескадрону 7-го драгунського Кінбурзького полку 7-ї дивізії. Кін. 1914 р. – поч. 1915 р.
Звіт голови президії СВУ Андрія Жука про поїздку до Фрайштадтського табору. Поч. березня 1915 р.
Звіт члена президії СВУ Олександра Скорописа-Йолтуховського про побут у Фрайштадському таборі. Поч. 1915 р.
Лист голови Просвітнього відділу СВУ Романа Домбчевського до президії СВУ у справі приділення українських старшин та фельдкурата від 15 вересня 1915 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ. Листопад 1915 р.
Лист Андрія Жука до Михайла Гаврилка. 22 лютого 1916 р.
Переказ звіту десятника УСС М. Романюка до СВУ. Луцьк, 2 березня 1916 р.
Лист Андрія Жука до Михайла Гаврилка. 7 березня 1916 р.
Звіт №4 чотаря УСС Михайла Гаврилка до команди IV австро-угорської армії. 15 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка Володимиру Дорошенку та іншим членам президії СВУ. 20 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка Іванові Крип’якевичу. 20 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії Андрія Жука. 31 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до Володимира Дорошенка. 31 березня 1916 р.
Лист постійного представника Бойової управи при Легіоні УСС Володимира Старосольського президії Загальної Української Ради у Відні. 1 квітня 1916 р.
Звіт працівника комісаріату УСС Івана Горянського про поїздку волинськими селами. Квітень (?) 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії про третю подорож до Луцького округу, написаний синім олівцем. 8 квітня 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії про третю подорож до Луцького округу, написаний чорнилом. 9 квітня 1916 р.
Вітальний лист суспільно-просвітнього гуртка Фрайштадтського табору запасному куреневі УСС. 10 квітня 1916 р.
Пояснення Михайла Гаврилка до відозви Інформаційного бюро українського студентства Петербурга із закликом відкрити Український університет. 16 квітня 1916 р.
Пояснення Михайла Гаврилка до фотографій Польського легіону з журналу “Нива” (№8, 1915). 17 квітня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до Володимира Дорошенка та інших членів президії СВУ. 18 квітня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлу Гаврилку. 26 квітня 1916 р.
Уривок листа Михайла Гаврилка, очевидно, до Івана Крип’якевича про ставлення поляків до українського населення Волині. 27 квітня 1916 р.
Лист Андрія Жука Никифорові Гірняку. 28 квітня 1916 р.
З листа десятника Миколи Романюка президії СВУ. 29 квітня 1916 р.
З листа десятника Миколи Романюка членові президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка членові президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до Луцького вербункового комісаріату УСС. 12 травня 1916 р.
Опис посилки адміністрації “Вістника Союзу Визволення України” комісаріату УСС в Луцьку. 12 травня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 13 травня 1916 р.
Фрагмент звіту Михайла Гаврилка керівництву Загальноукраїнської ради. 15 травня 1916 р.
Службова записка офіцера Легіону УСС Михайла Гаврилка до окружного командування в м. Луцьку щодо шкільних підручників. 17 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка товаришеві. 25 травня 1916 р.
Пояснення майора Кіцкі на службову записку Михайла Гаврилка до окружного командування в м. Луцьку щодо шкільних підручників. 27 травня 1916 р.
Резолюція коменданта округу полковника Урбанського. 27 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка коменданту Збірної станиці УСС у Львові Михайлові Волошину. 28 травня 1916 р.
Лист десятника УСС Миколи Романюка члену президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Доповідна майора Кіцкі коменданту Луцької крайової адміністрації на скаргу Михайла Гаврилка. 17 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до президії Загальної української національної ради. 17 липня 1916 р.
Лист квартирмейстера до лейтенанта Михайла Гаврилка щодо вербування добровольців до Легіону УСС. 13 серпня 1916 р.
Службова записка Михайла Гаврилка капітанові австро-угорського війська Радомському. 27 вересня 1916 р.
Лист січового стрільця Івана Горянського до президії СВУ.16 вересня 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка управі 4-ї австро-угорської армії. 2 жовтня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до десятника УСС Теодора Палащука. 6 жовтня 1916 р.
Доповідь десятника УСС Теодора Палащука президії СВУ з оцінкою діяльності Михайла Гаврилка і Дмитра Донцова. 12 жовтня 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка голові президії СВУ Андрію Жуку. 12 жовтня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 25 жовтня 1916 р.
Лист голови Бюро культурної помочі для українського населення окупованих земель Івана Крип’якевича до Михайла Гаврилка. 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка команді округу Ковель про збиткування цивільних осіб та командирів австро-угорської армії над українським населенням Волині. 28 жовтня 1916 р.
“Відповідь четаря Михайла Бабич-Гаврилка Regieruugs-Комісареві Капітанови Томекови на напасти”. Доповідь Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії. 31 жовтня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії СВУ Андрія Жука. 3 листопада 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії. 5 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка товаришеві з проханням переховати його документи. 6 листопада 1916 р.
Лист Михайлові Гаврилку з Відня про те, що його малюнки і скульптурні роботи переховано. 7 листопада 1916 р.
Звернення комісара Михайла Гаврилка до тилового командування у Ковелі щодо допомоги легіонерам. 7 листопада 1916 р.
Відповідь тилового корпусу в Ковелі комісару Михайлові Гаврилку про забезпечення ввірених йому стрільців. 9 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії СВУ Андрія Жука. 10 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ. 11 – 17 листопада 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 21 листопада 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до Марка Луцкевича. 21 листопада 1916 р.
Акт ревізії каси комісаріату УСС в Ковелі. 1.12.1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку. Поч. грудня 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича, очевидно, Михайлові Гаврилку. До 18 грудня 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку про необхідність священиків-українців на Волині. Грудень 1916 р.
Лист Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрію Жуку. Грудень 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича до президії СВУ про полонізацію освіти в Ковелі австро-угорською владою. Кінець 1916 р.
Лист учителів українських шкіл Волині до президії СВУ. Грудень 1916 р.
Подяка українських учителів Волині президії СВУ. 11 січня 1917 р.
Лист січового стрільця Івана Горянського до президії СВУ.
Протест полонених Фрайштадтського табору з приводу приїзду княжни Романової.
Лист січового стрільця Осипа Демчука до редакції “Вістника СВУ”. 3 березня 1917 р.
Лист Теодора Палащука голові президії СВУ Андрієві Жуку. 27 березня 1917 р.
Звернення Михайла Гаврилка та інших старшин УСС до Загальної української ради й Української парламентської репрезентації. Березень 1917 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича членові президії СВУ. 2 травня 1917 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ з проханням відпустити його в Україну. Кінець травня – поч. червня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича про спроби полонізувати українців Волині. 7 вересня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку про занепад освітньої справи на Волині. 17 вересня 1917 р.
Метрика вінчаних. 23 вересня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича до члена президії СВУ про неможливість українського шкільництва за польського керівництва. 11 листопада 1917 р.

Додаток 6.

Виставка всеслов’янського медалієрства.

Додаток 7.

По Другій світовій війні: статті, некрологи, листи, спогади, рецензії

Лист Людмили Прокопівни Шевченко, двоюрідної онучки Тараса Шевченка, Олені Порфирівні Гаврилко, вдові Михайла Гаврилка. 28 листопада 1961 р.
Німенко А. Монумент Кобзареві у Києві (До історії спорудження).
Пам’яті Олени Гаврилко.
Лист Степана Омеляновича Гаврилка мистецтвознавцю Віталію Ханку від 9 січня 1974 р.
Ханко М. Маестро української пластики.
Калинець І. “На румовищах” Михайла Гаврилка.
Коваль Р. Дати життя М. Гаврилка, визначені за датами його поезій.
Абрагамович О. Про родину Михайла Гаврилка.
Абрагамович Я. “Ми – Його нащадки!”
Коваль Р. Факти біографії Михайла Гаврилка, які не увійшли до моєї про нього розповіді
Світлини родини Абрагамовичів
Географічний покажчики
Іменний покажчик