2 червня 1919 р. розпочався загальний наступ Армії УНР на 
схід проти військ московського агресора, які тисли її з того боку. 
Наступ розгорнувся по всьому фронту від Кременця до 
Кам’янця-Подільського. Він став можливим після прибуття у травні 
Запорожців, які через Румунію пробилися до своїх військ з оточення під 
Вапняркою. На північній ділянці фронту наступ вели Запорожці Володимира 
Сальського і Січові Стрільці Євгена Коновальця, а на півдні – Залізна 
дивізія Олександра Удовиченка (на світлині - вояки Залізної). Це був початок легендарного Походу Армії 
УНР на Київ і Одесу 1919 р., докладно описаний в однойменній книзі 
Миколи Капустянського, безпосереднього учасника тих подій. На превеликий
 жаль в українських довідкових виданнях ще й досі нічого не знайдеш про 
ті славні бої за Українську Народну Республіку. І навіть в “Енциклопедії
 історії України”, яка вийшла нещодавно. Тому ці події невідомі загалу, а
 лише фахівцям. Відповідно й вшанування цих подій громадськістю зовсім 
відсутнє. Про державний рівень помовчимо. То ж як виходить? Ті козаки не
 за Україну на смерть ішли?
                 

Немає коментарів:
Дописати коментар