Іван Сірко - великий характерник козацької України

За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним - хлопчик народився з зубами, чим налякав всіх присутніх! Батько спробував виправити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами буде гризти ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням, і в якійсь мірі це було виправдано, тому що він з дитинства проявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродніми.

Згідно народних оповідей кажуть, що отаман запорізьких козаків Іван Сірко:

- Не програв жодного бою
- Підписав знаменитий лист запорожців турецькому султану
- Брав участь у взятті фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни
- Після смерті отамана козаки перемагали ворогів, виставляючи вперед його відрізану руку
- У 1812 році руку Івана Сірка тричі обнесли навколо зайнятої французами Москви, і доля війни була вирішена
- Його називали перевертнем і характерником, а турки - Урус-шайтаном.

Іван Сірко, надзвичайно талановитий воїн і видатний політичний діяч свого часу, здійснив близько 50 військових походів, і не зазнав жодної поразки. Чого варта тільки участь у франко-іспанській Тридцятилітній війні (1618-1648) на боці французів! У 1646 році, згідно з договором з французами, підписаним Богданом Хмельницьким, 2500 козаків через Гданськ морем дісталися французького порту Кале. Вели козаків полковники Сірко та Солтенко. Саме завдяки військовому мистецтву запорожців вдалося взяти неприступну фортецю Дюнкерк, яка перебувала в руках іспанців.

Фортеця мала важливе стратегічне значення - її називали «ключем від Ла-Маншу». Французи багаторазово намагалися взяти Дюнкерк, але марно. А козаки взяли фортецю за кілька днів і, по суті, вручили французам такий бажаний «ключ». Воював Сірко і проти турецького султана, здобуваючи численні славні перемоги. Не дарма турки і татари називали Сірка Урус-шайтаном і Семіголовим драконом.Іменем легендарного отамана підписано знаменитий лист турецькому султану Мухаммеду IV - те саме, яке увічнив на своїй картині Ілля Рєпін! Авторитет Івана Сірка в Січі був величезний. Тому не дивно, що запорізькі козаки 12 разів обирали його кошовим отаманом - з 1659 року по серпень 1680-го, тобто до самої смерті.

Про Сірка говорили і зовсім неймовірні речі. Наприклад, що його не брали ні куля, ні меч. Що Сірко - перевертень, який може перевтілюватися на вовка! У дохристиянські часи бога-громовержця представляли в супроводі двох вовків, або хортів. Саме про перетворення в хорта йдеться в легендах про отамана Сірка. Недарма слово «сiрко» - один з епітетів вовка. Не випадково і те, що від слова «хорт» походить назва острова Хортиці.

Розповідали, що коли він підставляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Але Сірко не тільки перемагав людей, а й нечисту силу. Річку Чортомлик назвали так тому, що в ній Сірко вбив чорта: той тільки майнув ногами, коли Сірко вистрілив у нього з пістоля.

Бурхливим виявилася не тільки земне життя Івана Сірка, а й посмертне. Великий воїн-характерник навіть після смерті продовжував перемагати ворогів! Він заповідав козакам після його смерті відрізати його праву руку і ходити з нею в походи. Козаки виконали заповіт отамана і, зустрічаючись з ворогом, виставляли вперед його руку зі словами: «Душа і рука Сірка з нами!» Козаки вірили: де рука - там і удача. Тому запорожців ще довго боялися і турки, і ляхи. В одному переказі Сірко навіть названий Сірентіем Праворучніком. Руку кошового поховали тільки після зруйнування Запорізької Січі .. А на могилі Сірка був напис: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заповнені землі на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки і я».