МОСЕНДЗ Леонід Маркович (20.08.1897, м. Могилів-Подільський, тепер Вінницька обл. – 14.10.1948, м. Бльонау, Швейцарія).
Військовий і громадсько-політичний діяч, письменник, поет, перекладач, науковець, учитель, просвітянин, інженер-технолог; учитель вищої початкової школи (м. Гнівань Подільської губ., 09.1918 – 09.1919), член Гніванської “Просвіти” і Легії українських націоналістів, професорський стипендіат УГА в Подєбрадах (26.05.1928); звання – старшина рос. армії (1.02.1916 – 02.1918), хорунжий Армії УНР.
З вересня 1919 р. – в українській армії у складі Наливайківського полку 1-ї Запорозької дивізії. У листопаді 1920 р. разом з Армією УНР перейшов кордон з Польщею. В українській армії воював і його брат. У її рядах він і загинув.
Навчався в УГА в Подєбрадах (24.10.1923 – 1928).
Вільно володів чеською мовою.
Дипломну роботу захистив “з успіхом дуже добрим” (9.03.1928).
Два роки працював у Берні над докторською дисертацією з проблем переробки нафти, захистив її в УГА в Подєбрадах (1931).
Дмитро Донцов вважав його “одним із найкращих, коли не найкращим із наших… новелістів”.
Основна ідея творчості – Визвольна боротьба українського народу.
Помер після операції у Швейцарії.
“В останню путь провели його двоє земляків, лікарі й санітарки... А молитву над могилою прочитав протестантський пастор: від послуг священика Російської православної церкви Леонід Мосендз відмовився ще за життя”, – писав Леонід Череватенко. Похований у м. Бльонау.
Військовий і громадсько-політичний діяч, письменник, поет, перекладач, науковець, учитель, просвітянин, інженер-технолог; учитель вищої початкової школи (м. Гнівань Подільської губ., 09.1918 – 09.1919), член Гніванської “Просвіти” і Легії українських націоналістів, професорський стипендіат УГА в Подєбрадах (26.05.1928); звання – старшина рос. армії (1.02.1916 – 02.1918), хорунжий Армії УНР.
З вересня 1919 р. – в українській армії у складі Наливайківського полку 1-ї Запорозької дивізії. У листопаді 1920 р. разом з Армією УНР перейшов кордон з Польщею. В українській армії воював і його брат. У її рядах він і загинув.
Навчався в УГА в Подєбрадах (24.10.1923 – 1928).
Вільно володів чеською мовою.
Дипломну роботу захистив “з успіхом дуже добрим” (9.03.1928).
Два роки працював у Берні над докторською дисертацією з проблем переробки нафти, захистив її в УГА в Подєбрадах (1931).
Дмитро Донцов вважав його “одним із найкращих, коли не найкращим із наших… новелістів”.
Основна ідея творчості – Визвольна боротьба українського народу.
Помер після операції у Швейцарії.
“В останню путь провели його двоє земляків, лікарі й санітарки... А молитву над могилою прочитав протестантський пастор: від послуг священика Російської православної церкви Леонід Мосендз відмовився ще за життя”, – писав Леонід Череватенко. Похований у м. Бльонау.
Роман КОВАЛЬ, Віктор МОРЕНЕЦЬ, Юрій ЮЗИЧ, “Незборима нація”
Дивись ширше
Дж. Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. “Подєбрадський полк” Армії УНР. Том 2. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет”, 2015. – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 6).
Дж. Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. “Подєбрадський полк” Армії УНР. Том 2. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет”, 2015. – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 6).
Немає коментарів:
Дописати коментар