Сьогодні сесія Черкаської обласної ради розпочалась із спільної молитви націоналіста і хвилини мовчання. Це запропонували представники ВО “Свобода”, щоб вшанувати пам’ять загиблих на Сході бійців, та зокрема українського офіцера Мирослава Мисла, який загинув 2 жовтня на Луганщині.
“2 жовтня загинув офіцер 93-ї окремої механізованої бригади, свободівець Мирослав Мисла. Він непересічна людина в нашому товаристві. І я переконаний, що незабаром вся Україна знала б його. Він не був по суті громадянином якоїсь однієї області. Народився на Закарпатті, похований на Харківщині, бував на Черкащині. Він закінчив історичний факультет Каразінського університету. Після закінчення війни мріяв працювати за фахом – вчити дітей історії. Завжди ніс штандарт Карпатської січі”, – виступив Юрій Ботнар.
Довідково:
Молитва українського націоналіста — патріотичний текст-молитва, написаний в кінці 1920-х — на початку 1930-х років одним із лідерів Організації Українських Націоналістів Осипом Мащаком і доповнений пізніше членами українських націоналістичних організацій.
Молитва стала символом самопожертви та відданості ідеї боротьби за державну незалежність, що є важливішою за власне життя.
Слова основного тексту були написані на стіні радянської в’язниці кров’ю Осипа Мащака після ув’язнення у результаті Львівського процесу 1936 року.
УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції — полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!
Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції — полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!
Немає коментарів:
Дописати коментар