Іван Кліщ ("Галянтний", "Галь", "Ясько")
(28.10.1905-+1942)
Іван Кліщ ( "Галянтний" , "Галь" , "Ясько" ) - інженер-будівельник, визначний пластун, другий з черги й останній Великий Комтур (курінний) Ордену Залізної Остроги, член ОУН, учасник Похідних груп.
Народився 28 жовтня 1905 року у Львові. 1934 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював у Тернополі, на Коломийщині, Львові. Активіст українського руху. З кінця 1940 року перебував на Донеччині. З 1942 (за ин. даними, з 1941) працював в одному з районних бурґомістратів Харкова. У серпні 1942 року він та ще 4 активісти ОУН(б) Харкова були арештовані німцями за доносом агента ґестапо священика Олександра Кривомаза. За даними окупантів, «вони планували проведення диверсійних та терористичних актів». Розстріляний.
Джерело: Труш В. Діяльність ОУН(б) на Харківщині // Діяльність ОУН на Сході України. Збірник статей / упор. П.Хобот - Дніпропетровськ, 2010 - С.111-112, 116
Народився 28 жовтня 1905 року у Львові. 1934 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював у Тернополі, на Коломийщині, Львові. Активіст українського руху. З кінця 1940 року перебував на Донеччині. З 1942 (за ин. даними, з 1941) працював в одному з районних бурґомістратів Харкова. У серпні 1942 року він та ще 4 активісти ОУН(б) Харкова були арештовані німцями за доносом агента ґестапо священика Олександра Кривомаза. За даними окупантів, «вони планували проведення диверсійних та терористичних актів». Розстріляний.
Джерело: Труш В. Діяльність ОУН(б) на Харківщині // Діяльність ОУН на Сході України. Збірник статей / упор. П.Хобот - Дніпропетровськ, 2010 - С.111-112, 116
Народився Іван Кліщ в сім'ї будівельного робітника, що мешкала на передмісті Львова - на Вульках. Там не було ні української школи, ні церкви, тож Івась не мав українського товариства ровесників і відвідував польську школу. Після закінчення народної школи ходив до польської реальної (технічної) гімназії), де тільки на лекціях релігії чув українську мову. Одної неділі «Ясько» побачив уперше українських пластунів в одностроях на торжественім Богослуженні у Преображенській церкві. Поява пластунів, їх постава й однострої так його захопили, що після відправи він пішов услід за пластунами і відпровадив їх до домівки на вул. Бляхарській. Після того ходив він цілий тиждень під враженням цеї зустрічі, а в наступну неділю пішов до пластової домівки, щоби вписатися до Пласту. Тут по-братерськи прийняли його, вислухали й порадили згуртувати ще інших учнів з його школи. Так постав у польській школі пластовий гурток із учнів-українців, що увійшов до складу 4 пластового полку ім. Гетьмана Богдана Хмельницького при українській вчительській семінарії у Львові.
У Пласті Іван Кліщ має щасливі переживання: зложив скоро пластове приречення, став пл. учасником, одержав четверте пластове відзначення. Відбув тоді перший пластовий мандрівний табір по Гуцульщині, взяв участь у величавій пластовій зустрічі на Писаному Камені. Після того зложив другу пробу й став пл. розвідчиком. Всі ті переживання вложили в його душу таке захоплення до всего рідного, українського й пластового, що він постановив усі сили та здібності віддати для розвитку Пласту. Та в тому часі стрінуло його найбільше нещастя: в короткім відступі часу померли його батьки й Іван став круглим сиротою. Проживав тоді разом зі старшою сестрою, народної школи вчителькою, що зі своєї невеликої платні вдержувала його.
У 1924 Кліщ закінчив гімназію і вписався на студії на відділ архітектури Львівської політехніки. В тому році почався найбільш плодовитий 15-літній період у праці Івана, що був теж і найтяжчим в його житті. Малої заробітної плати його сестри не вистачало на двох, а ще до того на високі оплати студій; він мусів шукати заробітків. Тратив роки студій, бо часто не мав відки заплатити оплати, але ніколи не жалувався нікому. Всякі пропозиції на підмогу відкидав без дискусії. Врешті в останніх роках студій погодився, по довгих умовлюваннях, прийняти від декількох своїх найближчих друзів із куреня зворотну підмогу, яку, до речі, з перших своїх заробітків після закінчення студій повернув уповні.
Розпочинаючи своє студентське життя (1924), він перейшов до Уладу старших пластунів у Львові. Тоді був одинокий на той час осередок, т. зв. Клюб Старших Пластунів. Та скоро почали оформлюватися нові організаційні частини старших пластунів, і Кліщ разом зі своїми друзями Володимиром Маркусем, Іваном Сидоровим, Володимиром Кметиком, Юліяном Дорошем, Зеноном Котовичем і другими організують 15 Курінь Уладу Старших Пластунів (УСП) «Орден Залізної Остроги», що в своїй програмі пов'язав пластову ідеологію з традицією героїзму УСС із недавнього минулого. Від самого початку він був членом Курінної Команди, а згодом вибрали його другим з черги й останнім Великим Комтуром (курінним) Ордену, і це становище він займав аж до передчасної смерти. Висвячуючи його на Кавалера Ордену З.О., надали йому лицарське ім'я «Ґалянтний» (скорочено «Ґаль»), що мало віддзеркалювати його внутрішні й зовнішні вальори, як «ґалянтного» мужчину. Високий, стрункий, чорнявий, гарний з лиця й постави, все чисто виголений і підстрижений, чистенько й старанно вдягнений в ґранатове убрання, штани з «кантами», що їх позавидував би йому й князь Валії. Та мало хто знав, що це вбрання було його одиноким від літ, що він сам його щойно вичистив і випрасував, а сорочку прав часто з дня на день. Та все він був погідний, усміхнений, веселий, все готовий до праці, перший до помочі другим. В праці теж надзвичайний педант, і горе тому, кого приловив на несовіснім виконуванню прийнятих обов'язків. Тоді він був дуже, скажім, ...немилим. «Ґаль» був знаменитим фотоґрафом та дуже добрим шахістом.
Вже в першім році праці як старший пластун Кліщ вибився на передові місця в Пласті. Головною ділянкою, де найвидатніше виявилась його діяльність, був Улад Новиків. Він, разом із другим «Озоном» Зеноном Котовичем, став організувати новацькі гуртки в народних школах вже в 1924. Перший раз прилюдно виступили «новики» під час традиційного у Львові релігійного походу на святі Пресв. Евхаристії (Боже Тіло). Тоді около 30 хлоп'ят маршувало під проводом Кліща й Котовича за іншими пластовими частинами довкруги львівського ринку. Ґаль був якийсь час зв'язковим 1 Зв'язку Новиків у Львові, та скоро він перейшов на пост урядуючого заступника Команданта Уладу.
Відтоді почалася його співпраця з скм. Михайлом Іваненком, творцем новацького таборування, та о. скм. Олександром Бучацьким, довголітним Командантом Уладу Новиків та новацьких таборів. У тому часі розпочався період славних пластових таборів. Услід за юнацьким табором на Соколі прийшла черга на новацьке таборування. Перший новацький табор відбувся у 1926 в Корчині над рікою Стрий, у віллі Митрополита А. Шептицького, під проводом скм. М. Іваненка. Кліщ був у цім таборі як виховник, правдоподібно навіть як обозний. У наступному році він був обозним новацького табору в Гринькові під горою Пасічною коло Підлютого, знову під командою скм. Іваненка. Їх роботі завдячує Пласт те, що Митрополит Андрій, захоплений дітворою у таборі, призначив до розпорядимости новацького таборування два просторі будинки в Підлютому, колишнього лікувального заведення. У мешкальному будинку було приміщення на сотню таборовиків, другий будинок — це була велика заля їдальні, з кухнею, харчовим магазином і приміщенням для персоналу кухні. Від 1928 під впливом Кліща «Озони» (популярна назва членів Ордену З.О.) перебрали на себе організацію і ведення новацьких таборів, як теж працю в новацтві взагалі. До співпраці у дівочих гуртках притягнено 14 Курінь УСП «Санітарки», що стали рівнорядно діяти в ділянці новачок. Завдяки тим заходам Кліща молодий ще Улад Новиків дістав основу для вишколу виховників-впорядників, як теж виготовлювання програм праці. Кліщ кожного року виконував обов'язки обозного новацьких таборів у Підлютім і Остодорі, а коли зважити, що комендантом був о. Бучацький, отже священик, то, властиво, вся пластова ділянка праці була під безпосереднім проводом Івана Кліща. Його сильвета в довгій чорній пелерині, зі смолоскипом у руках, стала символом кожної ватри в новацьких таборах. У 1929 Митрополит А. Шептицький подарував під новацький табір велику, около 10 гектар, заліснену площу на Остодорі та весь деревний матеріял із вирубу лісу на площі. Збіркою фондів зайнявся Командант УН о. скм. Бучацький, пляни будови виготовив інж. О. Пежанський, а практичне керування будівельною роботою було в руках Кліща. Постав чудовий будинок, просторий і ясний, в знаменитому положенні, що приміщував 150 учасників; окремо від мешкального будинку була їдальня з кухнею, недалеко від потічка Тодір. Та в 1930 польська влада розв'язує Пластовий Улад, одначе виховна робота з молоддю була пластова по суті, але під іншою зовнішньою формою велася дальше, відбувалися й новацькі табори — оселі. Кліщ зі своїми побратимами з О.З.О. провадив ці табори дальше.
Відмічуючи заслуги Івана Кліща, Верховна Пластова Команда двічі наділила його І пластовим відзначенням «Свастикою Заслуги» (1928 і 1930 роки) та іменувала його скавтмастром.
Відтоді почалася його співпраця з скм. Михайлом Іваненком, творцем новацького таборування, та о. скм. Олександром Бучацьким, довголітним Командантом Уладу Новиків та новацьких таборів. У тому часі розпочався період славних пластових таборів. Услід за юнацьким табором на Соколі прийшла черга на новацьке таборування. Перший новацький табор відбувся у 1926 в Корчині над рікою Стрий, у віллі Митрополита А. Шептицького, під проводом скм. М. Іваненка. Кліщ був у цім таборі як виховник, правдоподібно навіть як обозний. У наступному році він був обозним новацького табору в Гринькові під горою Пасічною коло Підлютого, знову під командою скм. Іваненка. Їх роботі завдячує Пласт те, що Митрополит Андрій, захоплений дітворою у таборі, призначив до розпорядимости новацького таборування два просторі будинки в Підлютому, колишнього лікувального заведення. У мешкальному будинку було приміщення на сотню таборовиків, другий будинок — це була велика заля їдальні, з кухнею, харчовим магазином і приміщенням для персоналу кухні. Від 1928 під впливом Кліща «Озони» (популярна назва членів Ордену З.О.) перебрали на себе організацію і ведення новацьких таборів, як теж працю в новацтві взагалі. До співпраці у дівочих гуртках притягнено 14 Курінь УСП «Санітарки», що стали рівнорядно діяти в ділянці новачок. Завдяки тим заходам Кліща молодий ще Улад Новиків дістав основу для вишколу виховників-впорядників, як теж виготовлювання програм праці. Кліщ кожного року виконував обов'язки обозного новацьких таборів у Підлютім і Остодорі, а коли зважити, що комендантом був о. Бучацький, отже священик, то, властиво, вся пластова ділянка праці була під безпосереднім проводом Івана Кліща. Його сильвета в довгій чорній пелерині, зі смолоскипом у руках, стала символом кожної ватри в новацьких таборах. У 1929 Митрополит А. Шептицький подарував під новацький табір велику, около 10 гектар, заліснену площу на Остодорі та весь деревний матеріял із вирубу лісу на площі. Збіркою фондів зайнявся Командант УН о. скм. Бучацький, пляни будови виготовив інж. О. Пежанський, а практичне керування будівельною роботою було в руках Кліща. Постав чудовий будинок, просторий і ясний, в знаменитому положенні, що приміщував 150 учасників; окремо від мешкального будинку була їдальня з кухнею, недалеко від потічка Тодір. Та в 1930 польська влада розв'язує Пластовий Улад, одначе виховна робота з молоддю була пластова по суті, але під іншою зовнішньою формою велася дальше, відбувалися й новацькі табори — оселі. Кліщ зі своїми побратимами з О.З.О. провадив ці табори дальше.
Відмічуючи заслуги Івана Кліща, Верховна Пластова Команда двічі наділила його І пластовим відзначенням «Свастикою Заслуги» (1928 і 1930 роки) та іменувала його скавтмастром.
Другою, не менше важливого ділянкою праці Кліща було «Пластове Постачання», що в початках містилося в одній шафі (під сходами) в пластовій домівці у Львові при вул. Бляхарській. Завідував цим ст. пл. Володимир Кметик — член куреня ОЗО, популярно знаний як «Папа». Кліщ став його безпосереднім співробітником, як «продуцент» пластових відзнак, що їх він власноручно й прецизно витинав пилочкою з бляхи. Заходами скм. інж. Андрія Сербина, економічного референта ВМКоманди, це пластове постачання перетворилося у кооперативу «Пласт», якої першими директорами стали «Озони» Іван Сидорів та Іван Кліщ. Кооператива розбудувала продукційні відділи, пакування ванілевого цукру, порошку до печива, цинамону, насіння, — все те для «Народної Торгівлі» у Львові, на засадах пластового заробітку для тих пластунів, що працювали. Врешті заложили теж окрему фабрику мухолапок. З часом кооператива «Пласт» розрослася у поважне фінансово сильне підприємство, до проводу прийшли нові люди, що повели дальше успішно започатковану ту працю.
Поза працею в Пласті, Іван Кліщ присвятив немало труду теж і справі національного пробудження свого передмістя — Вульки, що і йому завдячує своє відродження. Він був одним із основників та найактивніших керівників читальні «Просвіта» на Вульці, там брав участь в хорі, театральних виставах, давав різні відчити, допомагав організувати академії та національні свята. При читальні згуртувалася українська громада, звідти вийшла думка великого на ті часи діла: побудувати українську церкву при вул. Потоцького.
По закінченні технічних студій в 1934 інженер Кліщ одержав працю в Тернополі, а пізніше в Ключеві Малім коло Коломиї. З вибухом світової війни він повернувся до Львова й працював тут в управі міста. З кінцем 1940 був перенесений на працю в Донецький басейн, і там застала його німецько-большевицька війна. Німецький похід на Україну застав Кліща в Харкові, де він в час німецької окупації працював в міській управі. Та ворожий режим німецької займанщини, на зміну большевикам, почав переслідувати український національний рух і винищувати свідомих українських громадян. Як одна з перших жертв в нагінці кладе свою молоду голову інж. Іван Кліщ. Його розстріляло німецьке ґестапо в Харкові з початком 1942 року.
Так геройською смертю за рідну Україну згинув Іван Кліщ, вірний син свого Народу, Скавтмастер Українського Пласту, незломний Лицар і Великий Комтур Пластового Ордену Залізної Остроги, один із засновників і керманичів Українського Пластового Новацтва.
http://www.plast.org.ua/sto/klishch/
http://www.plast.org.ua/sto/klishch/
Немає коментарів:
Дописати коментар