Безжальний смертоносний пекельний протяг виривається з усіх запоребріковскіх дірок і трупним смородом розкладається білка намагається вбити все на своєму шляху.
Чому він це робить? Тому, що 25 років тому ми не звалили ідолів мумії з мавзолею. Тому, що тоді ж ми не стали будувати стіну і рів з крокодилами. Тому, що ми були тоді погані і слабкі. Ми жили міфами совка, ми не зжили його. Як вмирати за свободу ми знали лише теоретично. І ми жили. Так і не померши, так-сяк.
Але сталося диво. Якимось неймовірним чином ми виховали гідних дітей. Ці діти витягли нас на Майдан, ці діти навчили нас поважати себе, ці діти стали робити наше домашнє завдання, яке ми закинули чверть століття тому. Вони завалили ідолів і вчать нас як треба вмирати за Батьківщину, за свободу, за ближнього.
За що нам всі жахи цієї війни? Так за нашу ж інфантильність, за небажання брати на себе відповідальність, за розподіл портфелів, хабарі і гризню навколо Нікопольського феросплавного, в кінці кінців.
І ось наші такі дорослі діти двадцяти і трохи більше років своїми тілами закривають пекельні діри, просто тому, що ми свого часу не подбали убезпечити їх.
І заради чого вмирають наші діти? Та заради майбутнього наших онуків, щоб їх не смів пекельний ураган Мордора.
Господи, це неймовірна диво, що ти дав нам таких дітей!
Олександр Дедюхин
Немає коментарів:
Дописати коментар