Пішов з життя філософ Мирослав Попович

У коментарі Громадському радіо пані Вяткіна розповіла, що годину тому дружина Мирослава Поповича подзвонила їй та сказала, що її чоловік помер.  Про смерть філософа також повідомив віце-ректор КНУ Володимир Бугров. Інформацію про смерть Поповича Громадському радіо підтвердив філософ Тарас Лютий. Мирослав Попович — український вчений-філософ, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, заслужений діяч науки і техніки України.  Попович народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. 1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. 1956 року Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію “Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії” (1960) і докторську дисертацію “Філософський аналіз мови науки” (1966). 1969 року – завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 – директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році удостоєний звання “Заслужений діяч науки і техніки України”, а 15 жовтня 2009 – “Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”. Мирослав Попович автор публікацій “Григорій Сковорода”. “Мировоззрение древних славян” (1985), “Микола Гоголь” (1989), “Україна і Європа: праві і ліві” (1996), “Нарис історії культури України” (1999), “Червоне століття” (2005). Протягом життя отримав багато нагород включно з Орденом князя Ярослава Мудрого, Орденом «За інтелектуальну відвагу» та Орденом «Почесного легіону». У 2001 році став лауреатом Шевченківської премії.