Гречкосію фотографувати шеваль'є - зась!

   6-го серпня черкаський губернатор Сергій Тулуб таки побував у рідному селі Тараса Шевченка — Моринцях, повідомляє опозиційний портал Черкащини "Про головне". Чекали на нього вже давно, місцеві автодорівці все ніяк не могли визначитися, чи асфальтувати величезну яму на дорозі, чи минеться. Сергій Борисович ревізував стан підготовки села до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Про візит високого гостя майже ніхто в селі не знав, подія була утаємниченою, бо ж земляки Тараса ніколи не змовчують палкому Сергію Борисовичу та запитують про те, що бажають, чим доводять чиновника до кипіння, адже той звик, що перед ним лише кланяються. 

Напередодні високого візиту таки заасфальтували багатостраждальну глибоку яму на повороті у селі, а налякані автодорівці чекали губернатора, як бога, щоб демонстративно ще раз проїхатися катком, засвідчивши таким чином невпинну працю.

Візит Сергія Борисовича тривав кілька хвилин, але за цей короткий час місцева влада встигла мало не до смерті  налякатися. 62-річний голова села довго не міг згадати, що знаходиться у приміщенні… місцевої пошти. Будівля пошти роздратувала героя-губернатора. «Що це за приміщення і чого воно тут стоїть?» Налякана сільська влада зо 5 хвилин не могла доп’ясти, що й до чого, аж поки один з моринчан вигукнув: «То це ж наша пошта!»  

Будівлю сільської пошти збудовано у селі 1963 року. Будівлю тримають у догляді, вона обкладена плиткою, встановлено нові євро-двері. Чим же вона не догодила Сергію Борисовичу? Справа в тім, що за поштою проводять  реконструкцію Чумацької хати, на території якої побудують воловні (повітки, де тримали волів у давнину).  Хто б міг подумати півстоліття тому, що пошта замуляє черкаському губернатору з Донбасу?   Та й як її прибрати звідти? У жмені не перенесеш! А розвалити теж не можна, бо нема за що будувати нову. 

Під час візиту місцевим чиновникам перепало на горіхи, губернатор не стримувався з висловами у дусі: «Ніхто нічого не робить!» Та чи знає очільник області, що казначейство не пропускає жодних платежів на соціально-економічний розвиток села.  Не знає губернатор, певно, що на місці тих воловень, які запланував Тулуб, — людські земельні наділи. На землю у людей є державні акти, однак губернатору, кажуть,  доповіли, що все вже вирішено й з людьми погоджено, хоча це неправда. 

Про ці та про інші проблеми хотіли поговорити моринчани з Героєм України. Болить селянам і те, що місцевий харчовий комбінат «покращувачі» довели до банкрутства, а тепер планують вирізати на метал. Однак з Тулубом дозволили поспілкуватися «на камери» лише кільком «обраним», решту селян, яких не запрошували, відтіснила охорона губернатора. 

Не до вподоби Сергію Борисовичу припало й те, що місцевий моринчанин хотів сфотографувати його. На бідолаху  Тулуб зірвався криком, мовляв, хто такий і як посмів? «Та я ж із радості, що така знатна людина побувала у нас у селі, Герой України, як не як!» Одначе чоловіка попід руки відвела охорона, а інші безмовно спостерігали за тим дійством.  Для кого Герой, а для кого - кавалер масонського ордена Св. Станіслава, шеваль'є як не як... А тут якийсь гречкосій з фотоапаратом-мильницею!

                                                         *    *    *

     Бачачи таке, мимоволі думаєш, що ж воно за влада така, якій заважають люди?