Черкащани відстоюють право говорити українською.

Сьогодні, 4 липня у Черкасах відбувся мітинг протесту проти неконституційного "розводу" українців (котрих регіональний диригент Чєчєтов назвав "котятами"). Після вчорашнього кроку команди "наперсточників" хвиля протесту прокотилась по всій Україні. На захист рідної мови, а зрештою, своєї національної Держави постали Київ та Івано-Франківськ, Донецьк та Львів...
    У Черкасах об’єднана опозиція розпочала безстрокову акцію на захист української мови. На Соборній площі перед вікнами облдержадміністрації представники «Батьківщини», «Фронту змін», , «Свободи», НРУ, УНП, «Громадянської позиції», «УДАРу» та інших політичних сил та громадських організацій розбили наметове містечко, яке залишиться на майдані доти, доки народ не змете злочинний режим Януковичів-Азарових. Біля партійних наметів зібралось близько двох сотень небайдужих черкащан, представників творчої інтелігенції та студентство, приєднались до акції протесту і деякі чиновники черкаської мерії.

Тримають банер професори Черкаського національного університету Василь Пахаренко, Володимир Поліщук, Віталій Масненко та духовний батько Черкащини, лауреат Шевченківської премії письменник Василь Захарченко.








 Єдність продемонстрували і представники політичних партій.

Координатор об'єднаної опозиції Черкащини Леонід Даценко оголосив, що відсьогодні партійні намети на майдані зміняться польовими, а опозиційний виборчий штаб перейде у формат повної «бойової» готовності, адже в таких принципових питаннях, як захист державної мови, жодних компромісів із владою не повинно бути.
    Отже, вже з вечора на Соборному майдані Черкас почала збиратись молодь. Спочатку розбили  намети близько двадцяти молодих українських патріотів, які зібрались тут ночувати. Підходжу до них, вітаюсь. Запрошую деяких до розмови.  З задоволенням погоджуються. Запитую, чому вони тут?
  Анастасія, 17 років: "Я живу в Україні і російська мова тут, а особливо - на Черкащині, в самому серці України образно кажучи, не в тему".
  Едуард, 17 років: "Україна - незалежна держава. У нас свої традиції, своя мова, культура. Так само, як в Росії - російська, в Англії - англійська, у Франції - французька, у Польщі - польска. Ні про яку іншу мову я не хочу чути. Прийняття другої державної призведе до розколу України".
   Ярослав, 21 рік: "Я не розумію, хіба комусь в Україні заборонено розмовляти будь-якою мовою? Обурює навіть те, що ми, українці обмежені в інформаційному просторі. Ви лише гляньте, почуйте, яка мова ллється з телеканалів, починаючи з Першого національного! Чи так вільно ми можемо отримувати інформацію українською?"
   Володимир, 24 роки: "Не хочу повторюватися, лише скажу, що прийняття такого закону та ще й в такий спосіб, як це вчора відбулось, викликає почуття обурення й спротиву. Тому, я обдзвонив своїх друзів, зараз зберемо ще намети три і будемо тут".
   Ігор, 24 роки: "Це була наша ініціатива, ми хочемо продемонструвати і владі, і пересічним черкащанам, що за фундаментальні національні речі треба стояти жорстко і до кінця. Ми хочемо відстояти наше право, право української молоді, говорити рідною мовою і жити в демократичній державі. І ніяка купка запроданців у Верховій Раді, якою керує Янукович, це право у нас не відбере".  
     На моє запитання, як довго хлопці й дівчата збираються знаходитись на майдані, відповіли в унісон: "Доти, допоки не доб'ємося правди. Якщо не "пов'яжуть"...

                                       
                                       
                                 
Хлопці й дівчата закликають молодих небайдужих українців приєднуватись до них на майдані.  Передбачають, що жити в наметовому містечку доведеться довго.
На 23 годину вечора на Соборному майдані Черкас знаходилось шість наметів. Кількість протестуючих я вже не перераховував...

Звернення української громади в Португалії до Президента України, прийняте на громадській зустрічі з Послом України в Португальській республіці.

Щойно отримав з Лісабона.


Українці, які живуть у Португалії, звинуватили президента Януковича у поступовій втраті суверенітету України і закликали припинити протиправні дії влади, спрямовані, зокрема, на позбавлення етнічних українців домінуючого фактору впливу у своїй країні – української мови. На їхню думку, це може спровокувати громадянське протистояння.
   Як повідомив  голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха, звернення української громади в Португалії до президента України було прийняте на громадській зустрічі з послом України у Португалії, яка вібдулася 1 липня у Лісабоні.


м. Лісабон,
1 липня 2012 року  

Пане Президенте України!
Живучи в Португалії, яка має немало своїх соціальних і політичних проблем з  різними  економічними можливостями її громадян, з різними віросповіданнями і культурними цінностями, бачимо, як це суспільство знаходить компроміс для того, щоб жити в нормальних умовах і будувати  майбутнє.  Найважливішим чинником цього компромісу, який за будь-яких обставин не змінюється протягом віків, є самовизнання португальців, як окремої нації зі своєю автентичною культурою, історією і, найголовніше, – мовою. Посягання ж на цю національну складову, не те,  що забороняється законом, але взагалі не може розглядається як можливість, хіба що,  тільки у випадку ворожої інтервенції.
І ми,  українці - імігранти у їхній країні, абсолютно комфортно себе почуваємо в цьому суспільстві, безперешкодно створюючи свої школи, громадські організації, зберігаючи свою культуру, конфесійність, мову.  У нас з Португалією укладений природній компроміс: вони поважають нашу людську гідність і права, ми поважаємо їхню націю, культуру і звичаї. Така ж модель суспільного компромісу діє у всіх демократичних країнах з високим соціальним рівнем.  І до цієї моделі суспільства, ми були переконані, прямує і Україна. Тож, підтримуючи цей курс, старалися в міру наших можливостей  цьому всесторонньо сприяти.
Але, аналізуючи ситуацію в Україні, заяви провладних політиків, інформацію про вибіркове правосуддя та зміну в зовнішньо-політичних орієнтирах на Росію, ми стурбовані тим, що Україна може знову опинитися у союзі з країною, яка не має в світі репутації правової і демократичної держави та відкрито заявляє про стратегічні плани поширення на Україну єдиного російського простору.  У нашій недавній історії такий союз вже мав трагічні наслідки: Голодомор 1932-1933 рр. та фізичне та моральне знищення патріотично налаштованої верстви суспільства. .
Тому, пане Президенте України, керуючись своїм конституційним правом, як громадяни України, ми ставимо Вам питання:
Чи Ви віддаєте собі звіт з того, що «Харківські угоди», невизнання Голодомору геноцидом, мовний законопроект ваших однопартійців Ківалова та Колісніченка, відкрите сприянная  експансії РПЦ МП в Україну, невиконання зобов’язань перед ЄС в сфері захисту людських прав – все це та інше має ознаки дій на поступову здачу суверинітету України в користь іншої держави?
Що спроба позбавити етнічних українців домінуючого фактору впливу у своїй країні української мови, може призвести до громадянського протистояння і непередбачуваних наслідків?
Що за час вашого президенства Україна  втратила довіру, як серйозний міжнародний партнер і як країна,  де права людини є найголовнішою турботою держави?
І що нас, українських громадян, які проживають у вільних демократичних державах ЄС, а, отже, на власному досвіді оцінили прерогативи Євроінтеграції, позбавили конституційного права повноцінно брати участь у виборах до Верховної Ради України, штучно відмежувавши від впливу на політику в Україні. І тепер для частини українців, які не довіряють жодній політичній партії в Україні, не матиме змісту брати участь у виборах, оскільки обирати свого предстваника по мажоритарній системі вони не зможуть.
Сподіваємося, що вам не байдуже майбутнє України та української нації, і  своїми повноваженнями  припините протиправні дії теперішньої влади,  давши нам надію з оптимізмом говорити про Україну в країнах нашого проживання.