субота, 15 березня 2014 р.

Черкаська молодь: "Крим - це Україна!"

 Черкаський молодіжний ресурсний центр зібрав сьогодні молодь на Театральній площі міста, щоб разом провести флешмоб. Захід відбувся під гаслами "Крим - це Україна!", "Ми - єдині!", "Україна у нас одна!"
  Молоді люди намалювали собою живу карту нашої держави і показали усім, що Україна є і буде цілісною, неподільною, єдиною.
   І що знаково й симіволічно - до молодих людей долучилися дійством і ветерани.
   Пропоную вам фотозвіт з даху Черкаського драмтеатру.


















пʼятниця, 14 березня 2014 р.

Чи є в Черкаському районі Народна рада?



 Щойно прийшов з IV засідання Народної ради Черкаського району. До кінця не досидів - мені півтори години вистачило, аби увійти в курс справи та зробити висновки  для себе. Можливо, й не лише для себе.
   За столом сидить президія. Решта пара десятків присутніх - у партері. Тут - сільські голови деяких сіл району, пара депутатів районної ради, сільські активісти, представники від районної, черкаської міської самооборони.  Прийшов і голова районної ради Анатолій Яріш.
   Засідання розпочинається. Ведучий встає й зачитує порядок денний, який приймається простими киваннями голів присутніх. Перше - прийняття проекту положення. Цей же ведучий зачитує й проект. Деякі з пунктів:
- Забезпечення конституційності...
- Люстрація посадовців у районі. (А що, вже є Закон про люстрацію?) Як приклад, у Черкасах вже працює Громадський люстраційний комітет. Але ж - ГРОМАДСЬКИЙ, який не має жодних повноважень. Та й посьогодні ще не приступив до роботи, згідно саме люстрації. Зараз він скоріш нагадує тимчасову слідчу комісію діяльності високопосадовців області й міста (причому, головним чином - силовиків) за останні три місяці.
Звичайно, як я розумію, такий проект повинен бути обговорений, причому попунктно. Але обговорення розпочалось з питання, чи мають право входити в народну раду Самооборона, депутати районної ради, квота представників політичних партій... Я хвилин біля 15-ти тримав підняту руку, аби запропонувати розпочати з обговорення якісного складу ради. Тобто, розпочати з самолюстрації. А для цього зібратися ініціативній групі, можливо, з залученням  авторитетів громад сіл та селищ, і найперше - розробити певні критерії, яким повинні відповідати ті, хто має бажання попасти в Народну раду.
  Ось, як приклад. Бере слово один з депутатів райради. Розпочинає з критики роботи Черкаської обласної, міської народних рад. На весь голос, нікого не боячись, піддає жорсткій критиці посадовців сьогоднішньої, нової влади. Мені так кортіло у присутніх запитати, скільки разів за останні 4 роки ця людина піддавала жорсткій критиці діяльність тієї, "януковиче-тулубівської" влади...
   Так і недочекався свого слова, але наслухався, що ось-ось повинні прийняти Положення, залишалося лише домовитись про кількісний склад Народної ради. Ах, да! Точилися й суперечки, як правильно офіційно назватися - Народна рада Черкаського району чи Черкаська районна народна рада. Слава Богу, обрали перший варіант...
   Як я повідомив на початку цього допису - все це зайняло близько півтори години. А у порядку денному 5 чи 6 пунктів... А про трагічний, передвоєнний стан в країні - ніхто ні пари з вуст.
   Пішов по-англійськи...
















четвер, 13 березня 2014 р.

"Укроборонпром" продовжує постачання військового обладнання в РФ незважаючи на російську агресію

  Щойно відкриваю сайт ZN,UA і мозок мій відмовляється сприймати таке.
  Прошу, друзі, ознайомтесь:


     Нещодавно призначена глава "Укроборонпрому" Валентина Дрозд продовжила поставляти Росії прилади наведення для танків і авіації.
Вона озброює заклятих братів.

   "Укроборонпром " на чолі з нещодавно призначеною Олександром Турчиновим тимчасово виконуючою обов'язки генерального директора Валентиною Дрозд в умовах неприхованої агресії з боку Росії продовжує поставки для Міноборони РФ радіолокаційних приладів , прицілів і засобів наведення для російських танків та авіації.     За даними ZN.UA , відвантаження цих виробів відбулося 13 березня з підприємств концерну  "Фотоприлад ", що у м. Черкаси  і " Лорда " .      Як відомо , на посаді голови " Укроборонпрому " Валентина Дрозд змінила Cepгeя Гpoмoва .     Раніше вона обіймала посаду заступника генерального директора " Укроборонпрому" з фінансово-економічних питань . На пост першого зама "Укроборонпрому" вона була призначена екс-міністром оборони , кримським бізнесменом Павлом Лебедєвим.    Раніше Дрозд також працювала в державній компанії "Укрспецекспорт".
  



Брати вже озброєні.









  Черкасці! Агов! На нас вже відзавтра чекає щасливий наявністю оборонних замовлень від  Росії  "Фотоприлад"!

Леонід Даценко: Верховна Рада попросила ООН ввести в Крим миротворчий контингент

Щойно 250-тьма голосами Верховна Рада, по суті, попросила Організацію об’єднаних націй ввести в Крим миротворчий контингент. Не голосували за неї, зрозуміло, залишки фракції Партії регіонів та комуністи.
Комуністи сказали, що не можуть голосувати, бо їх образили, досі не звільнивши захоплений офіс!!!!
Уявляєте, яка цинічна позиція - будем торгуватись за свій офіс, ставлячи на кін безпеку і територіальну цілісність України.
Утім, Компартія України ніколи не була українською - це філія ФСБ. І ось вам ще один доказ. Але це так, до слова, наболіло просто.
У прийнятій заяві Україна звинуватила Росію в необґрунтованій агресії та спробі анексувати частину української території.
Рада закликала ООН негайно розглянути ситуацію у Криму.
Україна залишила за собою право звернутись до регіональних військових блоків та країн з проханням допомогти їй забезпечити територіальну цілісність.
Ми прекрасно розуміємо, що Росія як член Ради безпеки ООН і, в той же час, держава-агресор буде блокувати таке рішення організації, тому ми повинні також поставити питання про те, щоб виключати країни-порушники із ООН. Свого часу Європа затягнула із виключенням Німеччини із Ліги Націй і отримала другу світову війну. Ми не маємо права допустити розв’язання повномасштабної третьої світової.
Хочу нагадати також, як у минулому сторіччі держави об’єднувались у антигітлерівську коаліцію, так сьогодні вже настав час обєднуватись у антипутінську.
Колеги-депутати таку думку сьогодні висловили у парламенті. Вона не просто слушна, цю ідею треба реалізовувати негайно. І треба, щоб саме Україна виступила ініціатором створення такої коаліції. Переконаний, що в неї одразу вступлять країни пострадянського простору: Білорусь, прибалтійські держави, Грузія, Польща, – ті народи, які генетично пам’ятають, що таке “мир по-російськи”.

середа, 12 березня 2014 р.

Путін! Чи можна бути трішки вагітною?



Прийшов імператором - піде царьком?..
Президент Росії Володимир Путін заявив народному депутату України, колишньому керівнику Меджлісу кримських татар Мустафі Джемільову, що Україна вийшла з СРСР не зовсім законно.  Це як - трішки незаконно? А Росія, значить, трохи законно?   От  тут, друзі, я хтів спочатку призадуматись... А згодом сам собі посміхнувся: відтепер мені по-перше, зовсім непотрібна фахова діагностика знаних академіків та професорів стосовно психічного стану пацієнта, по-друге, корисно бути людиною начитаною, адже про те, чи можна бути трошки вагітною, світова література вже давно розповіла людству.
   Ну, й нарешті:  кремлівський карлик вирішив, що саме він  теперечки є вершителем доль "рєспублік свабодних, каторих сплатіла  вєлікая русь"??? А чи не забагато він узяв на себе? Вже вважає себе "втарим послє Бога"?



Німб не той і на щастя, недовговічний...
 







  Ой, не знаю. Невже після того, як він показав себе в усій красі не лише перед Україною, а перед цілим світом, він зробив добро для свого Царства Московського? Не думаю. А думаю й з кожним днем, з кожною годиною все більше упевнююся, що якраз із цих днів і розпочинається ера краху імперії.  І закінчиться ця імперія хіба що саме царством.  Не думаю, що великим за протяжністю кордонів...




 




Проросійський шабаш в Черкасах не відбувся.

Не далі, як учора-позавчора наближені до Черкащини електронні ресурси, окремі групи та сторінки соцмереж рясніли анонсами про таке:  «Український вибір» кума Путіна Віктора Медведчука запросив своїх прихильників на з’їзд територіальних громад у Черкаси. Основним питанням з’їзду малося  об’єднання територіальних (земських)  громад у земства районні, обласні.  Підготовка Земського Собору Русі.
   Ми чудово розуміємо, що справжня
мета таких з’їздів — сіяти сепаратистські настрої серед українців та закликати їх до федералізації.
  Такий захід повинен був відбутися сьогодні, 12-го березня о 10-00 у приміщенні міського будинку культури ім. Кулика, що в колишньому клубі тютюнової фабрики.
 Приїжджаю я сьогодні на місце проведення заходу (антиукраїнського шабашу) приблизно за 15 хв. до десятої. Друзі, що на цей час вже тут були, повідомляють:
вранці черкаська самооборона разом із СБУ затримала в готелях та гуртожитках більше двадцяти так званих «слухачів з’їзду територіальних громад». Підставою послужила інформація, що ті привезли російські прапори та сепатаристські агітки, щоб збурювати черкащан. Від окремих осіб я чув, що анонсувалося "водруженіє" триколора РФ поблизу місця проведення та деякі російськомовні знайомі (це вже треба перевіряти) повідомляли, що питання ставилося навіть про можливість придбання у місті зброї...
   До речі, місцевий сайт "Про головне"  повідомляє, 
"організатор з’їзду Володимир Репа-Ніженець стверджує, що нічого не знав про знайдені у запрошених сепаратистські буклети. Однак за іформацією черкаської «Самооборони», саме ця людина пов’язана зі встановленням на Донецькій ОДА російського триколору".
  Далі - сайт "Дзвін": "
Після попередження у ЗМІ,  зокрема й у “Дзвоні”, про можливі провокації керівництво цього муніципального закладу (міського будинку культури ім Кулика - Н.О.), яке ще 6 березня (!) дало згоду на його проведення, миттєво відмовило організаторам цього дійства у приміщенні". Проте внаслідок затримання сьогодні зранку п’ятьох найбільш активних пропагандистів “русского мира”, що й були організаторами “з’їзду”, менш поінформована частина заїжджих “друзів Путіна” перебувала у певній прострації.
Серед групи “вболіваючих за єдність Русі” кількістю до 35 осіб чомусь переважали молоді чоловіки із похідним спорядженням, які не йшли на контакт із журналістами та не дозволяли знімати їх зблизька. Вони не відповідали про мету їх зборів та про те, звідкіля вони власне приїхали.
Після невеликої словесної перепалки з хлопцями із загонів черкаської самооборони, які досить вчасно встигли оточити заїжджих молодиків, що вже хотіли дременути з місця події, цю групу у досить мирний  і майже ненасильницький спосіб було заблоковано до приїзду міліції. Наші народні міліціянти очолювані начвідділу дільничних інспекторів черкаського УМВС підполковником Володимиром Тютюнником теж не пасли задніх. Одразу після прибуття на місце незапланованого зібрання “російських патріотів”, вони ввічливо із пред’явленням власних посвідчень поцікавилися у “гостей міста” хто вони і звідкіля. 
Перевіривши наявні документи “туристів” працівники міліції знов таки “ввічливо але дуже настійливо” запросили цю “групу товаришів” до райвідділку “з метою перевірки даних громадян на предмет їх попередньої участі у протиправних діях”.
Єдиною проблемою виявився дефіцит “посадочних місць” у прибулих міліцейських “бобіках”, тож везти до міліції багатьох затриманих довелося черкаським автомайданівцям на чолі з Русланом Зорею, які теж раніше активно відслідковували маршрут пересування “туристів” по нашому славному місту Черкаси.
  Далі - те, що мені вдалося відзнімкувати:
 





 
Ось такі журналісти-оператори були...














Хто до "воронка" не вмістився, попрямував до автобуса, запропонованого "автомайдянівцями".

неділя, 9 березня 2014 р.

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ


І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жни́ва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. /349/
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чули б у Бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить /350/
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засядуть, і премудрих
Немудрі одурять!

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав’янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав’янського люду — /351/
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, —
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люде.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани /352/
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило.
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров’я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров’ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, —
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку, /353/
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться, /354/
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!