Валяєва: Інклюзія – це не лише про інвалідність

Ми проводили фокус-групу за участі вчителів початкової і середньої школи, представників дитячих садочків. Нас цікавило, наскільки травматичним є перехід дітей із садочка в школу.

Також збиралися з батьками, хотіли зробити зріз сприйняття інклюзивної освіти в усіх учасників процесу. З’ясувалося, що навіть серед освітян – одиниці, хто розуміє філософію інклюзивності! Мені ніхто з педагогів не відповів – що таке особливі освітні потреби? Бо в цьому випадку ми говоримо про освітні потреби і в цьому інклюзія.

Освітня потреба може бути не лише в дитини з інвалідністю. Переселенець, дитина з національної меншини, ромські дітки – це вже ті категорії дітей, які потребують особливих підходів. Дитина з порушенням зору може не мати інвалідності, але вона потребує особливого підходу, дуже легкого – посадити на першу парту, забезпечити візуальне сприйняття матеріалу.

В інклюзію включаються всі учасники освітнього процесу – вчителі, батьки, персонал школи, учні, місцева громада. На жаль, нерозуміння цієї системи, яка діє як єдиний організм, не дозволяє нам її впроваджувати. Бо йде неправильне сприйняття, що інклюзія – це інвалідність, це діти з інвалідністю.