неділя, 20 травня 2018 р.

ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА ЗНОВУ СКЛИКАВ ПАТРІОТІВ ДО КУЦІВКИ. НА ЖАЛЬ, ЗЕМЛЯКИ ПОЕТА САПАЛИ ГОРОДИ...

                          Ð¡Ð²Ñ–тлина від Валентини Коваленко.
Вихідними днями, а, саме, в суботу 19 травня у Куцівці на Смілянщині вчергове пошанували пам'ять геніального письменника, за "совєцькими" мірками - "найнахабнішого поета СРСР", який у всій своїй творчості звинувачував у вбивстві свого батька "жидівську владу" - Тодося Осьмачку. Цьогоріч до організації заходів наша письменницька організація долучила представників Ротмістрівської об'
єднаної територіальної громади, зокрема куцівчан. Земляки взяли на себе відповідальність за нагородження цьогорічного лауреата премії Василя Клічака, (м. Київ) активно долучилися до заходів сміляни: представники управління культури, Анатолій Терещенко, Любов Терещенко та ін.
Донині фінансову частину премії забезпечував відомий громадський діяч, підприємець Микола Булатецький, за що йому велика подячність.
Святковий захід відбувався і за сприяння Руслана Мельника - представника Черкаськіого Народного Руху.
Щаслива, що в цьому році я вже змогла презентувати землякам поета свої дослідження "З ярів родоводу Тодося Осьмачки", що сприйнялося людьми, які знали родичів поета, дуже емоційно. В захопленні були і родичі Тодося Степановича, переглядаючи схему родового дерева митця: Володимир Осьмачка (внук рідного поетового брата Харитона) зі своєю дружиною та Валентина Пантелеєва (внучка рідної поетової сестри Лукії).
З ними я вперше побувала на хуторі Лукіївка, звідки розвинулася гілка роду Лукіїв - по материнській лінії Тодося. До речі, Володимир Осьмачка подарував для майбутнього музею поета в Куцівці давню-предавню дерев'яну лопату, зроблену власноруч кимось із його предків (більше як 150-річної давності).
Змістовною, як завжди, була відправа о. Василем у Куцівській церкві, де хрестився 4 травня (за ст. ст.) 1895 р. майбутній поет. До речі, у цій церкві був похрещений і мій прадід Кирило Євенко, який відсидів з 1937 по 1953 рр. на Колимі (за те, що боровся за відкриття Самгородської церкви).
Було Осьмаччине Слово і була українська пісня. Було немало приїжджих гостей. Але на святі майже не було жителів Куцівки. Шкода, до Осьмачки ще не доросли, а, може, ще й не сприймають і не мають уявлення, якого титана-митця народила і викохала ця земля.
                                                         Валентина Коваленко

Немає коментарів:

Дописати коментар