Концептуальний жлобо-стайл, або тріумф Голохвастова

Стосовно "крематорію" на Андріївському узвозі. Я колись такий гараж побудував в гаражному кооперативі в Умані. Один в один.

Теж з оцинковки і із старого списаного контейнера. І колір такий же мерзотний і вирізи для вікон. То просто - болгаркою випилюєш, приварюєш електродами -троєчкою.

Головне встигнути ,щоб голова кооперативу не побачив раніше строку. А то примусить зрізати цю похабєнь. Ще й штраф заплатити.

Я встиг.

Отже я - концептуальний архітектор в пулі ЮНЕСКО.

Київ, Андріївський узвіз.

"Квадрат Малєвича, блін, Дроздова". Капєц. Припливли.

Для мене Київ з його каштанами і Андріївським, був святим місцем, на якому відпочивала душа.

Я приїздив спеціально, щоб посидіти під каштанами і послухати як кияни ввечері збираються поговорити і поспівати. Ви не пам'ятаєте? Тепер і не побачите такого.

Колись я навіть заночував в машині на Майдані біля фонтану , коли приїхав з Мурманська. Так було тепло і затишно. Як вдома.

Тепер каштанів немає- лише прибацані московські "йолочки" і скляні дебільні куполи засирають колишній затишний і приємний Майдан - обличчя Києва.

А на Андріївському ми грали джаз багато років, знали його в усіх закапелках.

Монмартр - ніщо в порівнянні із нашим Андріївським.

Колишнім Андріївським.

Це був справжній історичний Київ,а не те безлике жлобство із металопластиковими вікнами, нержавійкою і полірованим холодним гранітом.

Знали ми всх художників і музикантів, разом з туристами засиджувались у відкритих кав'ярнях і на горі Уздихальниці.

Тепер Андріївський і все навколо нього окуповано крутими ресторанами , бутіками і піцеріями із цінами Лондонського Сіті помноженими на три.

Між мерсами, бентлі і лексусами не пройти.

І тільки чинуші з Київадміністрації рахують хабарі і кивають на "папередніків"; " Ай-яй-яй! А хто єто зробив?

Мрія Голохвастова - на показ, багато, аляпувато,і позбавлено будь-якого глузду і смаку.

"Архітектор" сміливо говорить нам його словами: "Люді- єто міши, прастітє - кріси! Єто ж вєдь очінь і очінь! Да! Да! Но нєт!""

Голохвастови перемогли і захопили Київ і Андріївський узвіз.

Залишилося ще на Будинок з Химерами приляпати мансарду у вигляді великої оцинкованої каністри з позолоченими ілюмінаторами. Теж концепт. А чого?

Ну і порадити закрити цю халабуду плющем.

Щоб не видно було.

А можна ще палець ноги замалювати маркером - щоб не видно було дірку на шкарпетці у "архітектора".

А чого там? "Я так віжу!" Творець. А ви всі- "кріси", бо не розумієте високої "творчості"!

Як складно мабуть було придумати таку "геніальну" форму ! Мабуть аффтар препустив через себе всю історію архітектури,історію Києва, вивчав ландшафти, ночами не спав... І тут тиць-киздиць прямокутний гробик із чоної вагоночки. "Я так віжу". Мабуть під коксом "трєтій глаз" відкрився. Нафіга було вчитися стільки років? От я не архітектор, а гаражик у мене такий же получився.

Я так думаю, що "митець" може і собачу какашку створити в бронзі з позолотою - бо він "так віжу", а ви всі - "жлоби. каториє нє панімають!". Бо он в Парижі - Ейфелева вежа стоїть!

Я так думаю, що у Ейфеля рука не здійнялася б замість мереживної вежі, вершини інженерної думки, всадити серед свого улюбленого міста собачу конуру із стандартної оцинковки.

Він би застрелився ще на етапі проектування.

А цей нічого, прекрасно себе почуває. Ще й огризається на киян. Геній. Без літери "е".

До речі, посилання на Париж не підходять - я там був і цікавився тими речами.

Там діє категорична заборона на побудову подібних "концептів"- після того як побудували "Пегас- палас", чи як воно там називається". А то засруть прекрасну Лютецію своїми хворими фантазіями. Тому Париж і є центром світового туризму.

А Київ став центром несмаку і "концептуального" гавна із скла і цинкових панелей.

Харківсько-донецький жлобо-стайл.

Від дерев'яних іграшок в дитинстві і відсутності смаку і мізків. Зате амбіції - не менші ніж у Гауді.

Як писав класик Подеревянський: " Я зараз такий гумор 3,14здану - вони там всі повсцикаються!"(с)

Євро-ремонт, мля....

Як тебе полюбити, Києве не мій...

Пи.Си. Яким *удаком треба бути щоб так спотворити єдине історичне місце в Києві, що ще залишилося!

Не своє, не шкода.

Да! Да! Но нєт!
                                          Сашко Лірник