СВІТЛЕ ФОТО З ТЕМНОГО МИНУЛОГО

      
На цих світлинах – і гоноровий козак, і верткий гуцул – то наш земляк, Василь Авраменко. Народжений 22 березня 1895 року в Стеблеві на Корсунщині, помер у травні 1981 року у США, але згідно заповіту, після здобуття Україною Незалежності, перепохований у тому ж таки Стеблеві…
У його біографії багато чого було: міг увійти в історію як луганський шахтар, як владивостокський заводський робітник, як вчитель з російської далекосхідної глибинки чи як бравий царський офіцер – але весь світ запам’ятав його як «батька українського танцю»…
1917 року поручник Авраменко зустрівся в Мінську із майбутнім очільником української Директорії Симоном Петлюрою. У 1917-21 роках корсунчанин воював за Волю України, а потому ще декілька років жив на підпольській Галичині, мріючи, що окупантів проженуть з української землі.
1926 року вирушає на еміграцію за океан, мандрує світом, всюди створюючи хореографічні школи, всюди навчаючи українського танцю…
 Тими мандрами він мені чимсь схожий на Че Гевару. :) Тільки той носив з собою «сірники» революцій, сподіваючись розпалити їх по всій Америці від кубинського вогнища – і це йому не вдалося. А Василь Авраменко всюди, де бував, без особливих зусиль запалював серця любов’ю до українського танцю – маестро хореографії радо зустрічали Канада, США, Бразилія, Аргентина – по Америці він створив пів сотні танцювальних груп! Гастрольні ж тури не обмежувалися країнами Америки – корсунчанина можна було бачити і на сценах Австралії чи Ізраїлю…
А ще – був режисером, сценаристом і продюсером в одній особі, знімаючи у США фільми «Наталка Полтавка» і «Запорожець за Дунаєм». Тим самим кинув виклик Радянській Україні, де Іван Кавалерідзе теж став знімати фільми за тими ж творами, а водночас – створений Авраменком «Комітет Першої Української говорячої фільми» кинув виклик і такому монстру, як Голлівуд, без чиїх грошей і впливу у тодішніх США, здавалося б, про кіно можна було й не мріяти…
Я спробував сьогодні «пролопатити» Інтернет у пошуках новин, де згадувалося б ім’я Василя Авраменка до дня його народження. І побачив його лише у віртуальних календарях пам’ятних дат. Виняток – новина про вихід друком книги про видатних українців – сталося це у березні 2017-го… в болгарській Софії. Знову закордон…. Авторка – українка, переклад – студентів-україністів Софійського університету ім. Климента Охридського. Книга називається "Сбъднати мечти" ("Здійснені мрії")… Добре, коли мрії українців збуваються таки в Україні!..
                                                                                                 Андрій Кравець