В Ужгород їдуть милуватися сакурами, у Кропивницький – на тюльпани. А Черкаси всередині квітня огортає біло-рожевий серпанок цвіту абрикосів. Нехай сюди не їдуть тисячі туристів, ми все одно знаємо, що абрикоси – потужний неофіційний бренд Черкас. Ба більше! “Якщо Дніпро – то тіло Черкас, то квітучий абрикос – душа”, – впевнена містянка Тетяна Кавальчук. “І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси…”, – пише поет Олексій Юрін.
Як сталося, що абрикосів стало так багато в Черкасах? Чи насаджували ці дерева спеціально та чим вони корисні – “Рідна Черкащина” розпитала у кандидата біологічних наук, доцента, завідувача кафедри екології та агробіології ННІ природничих наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Олександра Спрягайла.
“Абрикоси, як і багато інших плодових культур, в наших містах висаджують традиційно, хоча цей вид не є українським, а прибув до нас із Середньої Азії. Найчастіше це роблять у приватному порядку, не узгоджуючи з планом озеленення міста чи села. Крім того, абрикоси добре проростають з насіння і розмножуються самосівно, без участі людини, – розповів Олександр Спрягайло. – Ця рослина – цінний весняний медонос і досить декоративна у період цвітіння й плодоношення. У складі насаджень вони затримують значну кількість пилу та захищають від шуму”.
Утім, мають абрикоси і свою темну сторону. Наприклад, під деревами в урожайні роки утворюється багато плодів, які накопичуються, гниють та часто є причиною неприємного запаху і бруду. А алоди з дерев, які ростуть на вулицях, особливо з інтенсивним рухом, фахівець узагалі не радить уживати в їжу,бо вони можуть містити ряд забруднюючих речовин, навіть важкі метали. Деревина цього виду досить крихка, тому часто можна побачити зламані гілки, або навіть цілі абрикосові дерева після буревіїв…
Без сумніву, Черкаси й абрикоси – унікальний тандем. І зима тут остаточно прощається не з закінченням опалювального сезону, а лише тоді, коли тріумфальним цвітом розквітають абрикоси. “Завдяки абрикосам навесні це місто-сад, місто-квітка з білими будинками і одним дуже маленьким магазинчиком українських сувенірів. Так: для мене Черкаси — райський білий рушник, із тонким, ледь помітним візерунком”, – така метафора, на думку відомого режисера Сергія Проскурні, найкраще пасує Черкасам…
Немає коментарів:
Дописати коментар