ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ

^{Нижче наведений текст - це фрагменти допиту одного з партизанів загону Казимира Філіповича псевдо "Корд", проведеного офіцером Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР.}

^{Протокол допиту. Любомль 6 січня 1945}

Капітан Казимир Філіпович "Корд"

^{Я, операційний офіцер РО НКДБ Любомль, лейтенант служби безпеки Кобєлєв, допитував арештованого Станіслава Вавжицького.
Питання: німецька тайна поліція та армія воювали проти ваших загонів?
Відповідь: Таких випадків, що нас атакували німці, не було, навіть навпаки, бували випадки, коли наші загони дислокувались в якомусь селі, де також дислокувались німецькі загони, між нами було не більше 200 м, німці про нас знали і ніколи нас не атакували.}

^{П: Скільки нападів на українські села здійснила ваша група, скільки вбила цивільного населення та з чиєю допомогою?
В: Напади на села проводились нерегулярно. але багато разів, загін Філіповича повністю знищив села: Рівне, Перетирки, Полапи, Сокол, Запілля, Штун, Висоцьк, Ставки, Ставочки і ряд інших українських сіл, скільки в цих селах знищено людей не знаю. Допомогу нашій групі у знищенні українських сіл і населення, яке не змогло втікти під час нальоту, від початку 44 року надавала радянська збройна група, яка чисельно перевищувала нашу групу. разом з нами на акції ходила також німецька жандармерія з Мацєйова.}

^{П: Кому конкретно допомагав загін Філіповича, Червоній Армії чи німцям?
В: Я розумію, що для реальної допомоги Червоній Армії у боротьбі з Німеччиною, треба було, як справжнім партизанам, брати участь в диверсії в тилу німців, а загін був бандитським, націоналістичним загоном, який ставив за мету повбивати на території Польщі українське і єврейське населення, та наскільки це можливо утворити польську державу, тому німці допомагали Філіповичу, а його загін допомагав німцям у боротьбі з радянськими партизанами.}

^{П: Чому Ви, розуміючи злочинну діяльність загону, брали участь в акціях банди Філіповича?
В: Вступаючи у загін, я був переконаний, що загін створений для оборони від українських націоналістів, які нападали на наші села, коли вже зрозумів, чим займається загін і побачив напади на українські села та цивільне населення цих сіл, я вже не міг піти із загону, остерігаючись, що мене застрелять власні товариші.}

^{П: Чи в загоні Філіповича був карний підрозділ і хто ним керував?
В: Так був, називався "жандармерія", ним особисто керував Філіпович. До нього входило 5 осіб: Адам Жур, Станіслав Кравчук, "Кшеміл" на ім'я Альбін, один чоловік з Луцька - не пам'ятаю ім'я, і сам Філіпович.}

^{П: Чим займалась жандармерія?
В: Жандармерія займалась випадками дезертирства. людьми, які не хотіли бути в загоні, та розвідкою всередині загону.}

^{Допит перервано о 5:15 7 січня 1945
Слідчий: операційний офіцер РО НКДБ Любомль}

^{лейтенант служби безпеки - Кобєлєв
джерело: Державний архів СБУ, Ф.13, сигн.1020, арк.117-121.}

____________________________________

^{Це один з багатьох допитів, допит, який проводили злочинці комуністичної системи - не маємо сумнівів, що слідчий, який діяв у цій системі отримував ті відповіді, які хотів отримати - досягав цього будь-яким способом, включно з дуже жорстокими методами тортур. Ми це усвідомлюємо і не розміщуємо цей текст, як доказ співпраці "Корда" з нацистами, а пізніше й з совєтами. Ми не дурні і не параноїки, які маніпулюють фактами і документами. Розміщуємо цей текст, щоб читачі усвідомили зовсім інше.}

^{Подібні свідчення - проводились в такий самий спосіб і з тією ж метою також щодо повстанців УПА.
І саме про один такий протокол ми хотіли б згадати.
У Польщі панує переконання, що антипольські акції - тобто масові етнічні чистки - відбувались в результаті рішення керівництва ОУН чи УПА. Документальних доказів такого переконання нема, до цього часу ніхто не знайшов жодного наказу, розпорядження чи іншого документу, який би дозволяв так стверджувати. Однак польські історики стверджують, що такий наказ мусив бути - як непрямий доказ наводять свідчення Юрія Стельмащука, в яких він визнає, що отримав такий наказ.}

^{З протоколу свідчень Стельмащука:}

^{"У червні 1943 року я зустрівся в колківському лісі з Климом Савуром та заступником представника штабу головного управління Андрущенком. Савур дав мені наказ знищити всіх поляків у Ковельському окрузі".}

^{І далі:}

^{"29 і 30 серпня 1943 року я керував загоном, що нараховував 700 бандитів. Загін повністю вирізав все польське населення в районах: Голоби, Ковель, Сідлище, Маневичі і Любомль, грабуючи майно і спалюючи будівлі. Загалом 29 і 30 серпня 1943 року я вирізів та застрелив понад 15 тисяч мирних мешканців, переважно старших людей, жінок і дітей. Ми це робили так: зганяли все польське населення в одне місце, оточували і вирізали".}

^{У зізнаннях АК-овця Станіслава Вавжицького, як і в зізнаннях Юрія Стельмащука, можемо помітити, що обоє називають власні загони бандами і вбивцями...
Це досить характерно і свідчить, що зізнання вимушені терором, а самі вони були змушені їх скласти за допомогою шантажу і залякування. Можливо, що вони лише підписали все те, що за них написали слідчі офіцери.}

^{Але не це питання найважливіше, тут важливіше вибіркове трактування таких допитів та інформації, що з них походить. Якби це робили лише ті, кого ми називаємо "кресові середовища", не було б про що говорити, можна було стверджувати що рівень їх задурення перевершує всі межі - то ж нема чому дивуватись. Але справа виглядає трохи інакше - подвійні станддарти в цьому питаннні використовують і професійні історики, яких більшість вважає професіоналами. Наприклад, польський історик Ґжеґож Мотика в одній зі своїх статей написав так:}

^{"При цьому автор намагається піддати сумніву зізнання Юрія Стельмащука "Рудого", одного з організаторів антипольських чисток у західних повітах Волині. Множить тут сумніви, натякаючи на маніпуляції офіцерів радянського апарату, які допитували "Рудого". Вказує, що записана в його зізнаннях кількість п'ятнадцять тисяч вбитих поляків - не достовірна, наводячи спростовану на процесі самим Стельмащуком кількість вбитих осіб польської національності (п'ять тисяч), ніби вона не викликає жаху".}

^{Із ввічливості оминемо останні слова "ніби вона не викликає жаху" - бо це просто дуже нетактовна інсиинуація. Однак підкреслимо факт, що в Ґжеґожа Мотикі автентичність зізнань Стельмащука не викликає сумнівів.}

^{У кінцевому підсумку риторичні питання:}

^{- Чи так само Ґжеґож Мотика не піддасть сумніву автентичність зізнань наведених вище?}

^{Чи зробить з них відповідні висновки?}

^{Хоча б зі слів: "а загін був бандитським, націоналістичним загоном, який ставив за мету повбивати на території Польщі українське і єврейське населення".}

^{Нічого подібного, бо навіть найкращий історик піддається політичним впливам, що, на жаль, бачимо в даній ситуації, а політика керується власними правилами. І, на жаль, ці правила мають мало спільного з об'єктивністю.}