На площі поблизу Черкаського державного технологічного університету відкрили погруддя одному з авторів української Конституції Михайлу Сироті.
Михайло Сирота - один із небагатьох українських політиків, який щиро вірив, що Конституція 1996 р. зможе створити фундамент для реформування держави. Але практика українського державотворення засвідчує, що зміни, внесені до Конституції України від 28 червня 1996 р., викликали розбалансованість у владному трикутнику... З приводу цих змін Михайло Сирота писав: " Удар по Конституції в 2004 році, який повністю руйнував конституційне законодавче поле і створював конституційний Чорнобиль". Він уважав, що на певний період (хоча б на 15-25 років) варто покінчити з практикою парламентських змін Конституції.
Проте, ми знову в очікуванні чергових конституційних змін .. .Але чи варто, в світлі ст. 157 Конституції України, вносити до неї зміни під час військового конфлікту, який нині триває між Україною та Російською Федерацією?
Якщо ж не запроваджено військовий стан та здійснюються спроби забезпечити динамізм конституції, то варто:
1) змінити форму правління з парламентсько-президентської на парламентську з чітко виписаним розподілом повноважень та відповідальності між гілками державної влади;
2) закріпити незалежну судову систему;
3) гарантувати цілісність і недоторканність території України та створити умови для розвитку місцевого самоврядування;
4) забезпечити реальне народовладдя як безпосереднє, так і представницьке;
5) передбачити дієвий конституційний механізм захисту прав людини і громадянина.
Сподіваюсь, що українська нація врозумить "політиків-реформаторів".
Vasyl Moysiyenko
Проте, ми знову в очікуванні чергових конституційних змін .. .Але чи варто, в світлі ст. 157 Конституції України, вносити до неї зміни під час військового конфлікту, який нині триває між Україною та Російською Федерацією?
Якщо ж не запроваджено військовий стан та здійснюються спроби забезпечити динамізм конституції, то варто:
1) змінити форму правління з парламентсько-президентської на парламентську з чітко виписаним розподілом повноважень та відповідальності між гілками державної влади;
2) закріпити незалежну судову систему;
3) гарантувати цілісність і недоторканність території України та створити умови для розвитку місцевого самоврядування;
4) забезпечити реальне народовладдя як безпосереднє, так і представницьке;
5) передбачити дієвий конституційний механізм захисту прав людини і громадянина.
Сподіваюсь, що українська нація врозумить "політиків-реформаторів".
Vasyl Moysiyenko
Немає коментарів:
Дописати коментар