З приводу загибелі Бережної...
Дуже багато хто у коментарях закликає українців до людяності та соромить, що, мовляв, негоже радіти з цього приводу.
По-перше, я ще жодного разу не бачив у коментарях зловтіхи. Тільки на кшталт: "Бумеранг повертається", "Одним ворогом України менше" та ін.
По-друге, якось дивно чути від "радєтєлєй" заклики до українців про людяність та співчуття від тих та до тих, хто призвів до анексії української території та до вбивства тисяч українців-патріотів.
Українці без будь-яких закликів співчували росіянам, коли відбувалися вбивства у Беслані та Волгодонську, коли потонув "Курськ" та було зруйновано землетрусом Комсомольськ... Бо тоді ще не було відкритої агресії щодо України, не було жахливої брехні про розіп'ятих немовлят та зґвалтованих пенсіонерок, не було збитих українських літаків з українськими військовими та Боїнгу з 297 мирними громадянами різних країн, вбивство яких раша-ЗМІ намагалися повісити на українців...
По-третє, тим, хто забув, що в Україні війна. На будь-якій війні є свої та вороги. Той, хто начебто намагається бути поза політикою у даній ситуації, по суті своїй є ворогом, бо незасуждення злочину - саме по собі є злочином.
А Бережна була не просто "поза політикою" - вона була активним адептом "русскава міра" в Україні, неодноразово виказувала свою зневагу до нашої країни та її громадян.
Тому не треба звинувачувати українців у тому, що вони не співчувають активним представникам "русскава міра". Бо це саме вони зробили українців тими, ким ми зараз є. І ще довго будемо.
До порядних та чесних росіян українці завжди ставитимуться з повагою та любов'ю. Он, почитайте, як приймають у Києві Олексія Лебединського! Бо людина одразу поставила все на свої місця - хто є хто. І так завжди було, є та завжди буде!
І не треба мені свистіти про те, що у неї залишилася дитина, бо Україна має на сьогодні десятки тисяч дітей, що втратили своїх батьків завдяки таким, як Бережна. І не треба мені казати, що вона - насамперед людина. Ні! Вона насамперед - ворог.
Немає до неї ані радощів з приводу загибелі, ані зловтіхи. Лише відраза.
А співчувати мені, на жаль, є кому! Бо дня не проходить без втрат наших хлопців на фронті...
Немає коментарів:
Дописати коментар