Українці є одними з найталановитіших людей світу. Ми загадкова нація. Шукаючи способів спростити собі життя, готуємо “ліниві” вареники, “ліниві” пироги та голубці. А потім витрачаємо 15 років, щоб винайти екологічний поліетилен з кукурудзяного крохмалю і 25, аби навчитись не робити собі боляче під час аналізу крові.
Іноді ми плануємо зробити мільйон справ, а ввечері розуміємо, що не зробили нічогісінько. Часом же не роблячи нічого вигадуємо пристрій, що записує голос не звуком, а текстом.
У цьому ТОПі ми зібрали для вас сімку найцікавіших винаходів від українців. Це не щось, на кшталт всім відомого ґвинтокрилу, а лише те, що створене протягом останніх двох десятиліть.
Лінощі двигун для прогресу? Можливо. Чи так це було для Сергія Тимчука, Івана Селезньова, Назара Федорчука та інших українських винахідників, – читайте далі.
– Senstone –
Ця річ має вигляд невеличкого електронного кулона. Але його можна носити також на одязі або на руці, як браслет. Пристрій активується за допомогою одного кліку. Кулон по команді починає записувати голос і зберігає його у текстовому форматі.
Senstone розпізнає 12 мов та може відтворити текст з точністю до 97%. Відповідно до інформації на сайті, цільвою аудиторією є переважно ті, хто має високий ритм життя.
Як відомо, цей прилад є стартапом українця Назара Федорчука. Він виклав проект на сайт для фандрайзингу Kickstarter у березні 2017-го та прагнув зібрати на його реалізацію 50 тисяч доларів. У підсумку Senstone отримав у шість разів більше – понад 302 тисячі.
Кулон ще не доступний для покупки. Але очікується, що його ціна складе 140 доларів. Для покупців, які оформили попереднє замовлення – 120 доларів. Продаж стартує найближчі місяці.
“Український інтерес” згодом зустрінеться з винахідником, отож чекайте цікавих подробиць.
– Їстівний поліетилен –
Здавалось би, що роблять ці два слова поряд. Але, завдяки 15-ти рокам праці та одному харків’янину, вдається вирішити глобальну екологічну проблему.
Власне, весь секрет еко-плівки в тому, що її виробляють з кукурудзяного крохмалю. Точніше – це основний інгредієнт. Окрім того, що винахід цілком екологічний, він ще й дозволяє продовжити життя того чи іншого продукту, котрий в нього загортають. Так, наприклад, хліб, “одягнений” у плівку, зберігатиметься до чотирьох тижнів.
За словами винахідника, продукти можна їсти навіть не знімаючи самої плівки. Вона не має жодного вираженого смаку, а якщо її й викидати, то за кілька тижнів від неї не лишиться й сліду.
Як розповідає винахідник Сергій Тимчук, аби зробити міцну та придатну до щоденного використання плівку, йому знадобилось багато років та спроб. Звичайний крохмаль був занадто м’яким. Він складається з амілози й амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. А для того, щоб плівка не розривалась, потрібно було довести співвідношення цих складових до 50 на 50, а краще 60 на 40. Де 60% – амілози.
Щодо виробництва, то його масового досі не існує. Це так, бо виробляти плівку зі звичайного поліетилену набагато вигідніше та швидше, що й цікаво більшості інвесторів.
– Пристрій для аналізу крові без крові –
Цей винахід справді революційний. Його розробив кандидат медичних наук Анатолій Малихін. Він також родом з Харкова, як і Сергій Тимчук. Аби винайти цю неймовірну “машину”, яку Малихін назвав “Біопромінь”, науковцю знадобилось 25 років.
У підсумку сумлінної праці тепер ми можемо відмовитись від болісних процедур, які іноді навіть наражають на небезпеку. А також значно скоротити час отримання результатів аналізу, адже “Біопромінь” видає результат миттєво.
Винахід працює досить просто. До різних частин тіла людини прикріпляють п’ять датчиків, а в систему вносять дані про пацієнта: стать, вік, зріст, вагу, частоту дихання та пульсу. Протягом п’яти хвилин апарат “сканує” стан організму та визначає 131 показник крові. Зокрема, швидкість осідання еритроцитів, загальний білок, лімфоцити та інші показники.
Щоб дізнатися всі ці показники шляхом звичайного аналізу, знадобиться від кількох годин до цілого дня. Є й аналізи, які можна чекати близько тижня. До речі, пристрій досить точний, похибка складає не більше 2%.
Та, на жаль, українці можуть користуватися цим чудо-винаходом лише у кількох приватних клініках. Бо вартість одного такого пристрою сягає 20 тисяч доларів, що нині величезні гроші для реалій української медицини. Натомість за кордоном прилад має не аби який успіх в Об’єднаних Арабських Еміратах, Китаї, Чехії та навіть Білорусі.
– Рукавички Enable talk –
Цей винахід дозволяє перетворювати жест на слова та текст. Його розробниками є четверо українських студентів, що навчались у Сполучених Штатах Америки: Антон Пастерников, Максим Осика, Антон Степанов та Валерій Ясаков.
В кожній з рукавиць є 15 сенсорних датчиків. Взаємодіючи з долонями та пальцями людини, вони передають інформацію про положення рук на смартфон. Там спеціальний додаток обробляє інформацію та трансформує її у слова та речення.
Такий пристрій є чудовим рішенням для людей, які можуть спілкуватися лише мовою жестів. Так їх зможуть розуміти всі оточуючі.
Пара таких рукавичок коштує 75 доларів, це близько 2 000 гривень. Насправді є схожі розробки, але вони на багато дорожчі та сягають близько 1 000 доларів, тобто близько 27 000 грн. Водночас вони важчі та оснащені на багато меншою кількістю датчиків.
Розробку вже відзначили на кількох міжнародних конкурсах. Зокрема, в 2012 хлопці зайняти перше місце на конкурсі Microsoft Imagine Cup у Сіднеї. Вони виграли призовий фонд 25 000 доларів. Пізніше рукавички отримували інші гранти та призи для вдосконалення.
Як нині справи у розробки українських студентів – згодом в “Українському інтересі”.
– Розумні жалюзі – SolarGaps –
Ці smart-жалюзі на вигляд майже такі, як і звичайні. Однак вони здатні переробляти сонячну енергію в електричну. Жалюзі автоматично змінюють кут ламелей протягом світлого часу доби так, щоб зібрати максимальну кількість енергії.
Цей винахід стає частиною так званого інтернету речей. Адже управляти SolarGaps можна зі смартфона. Здобуту ж енергію направляють у домашню чи офісну електромережу. Можна також налаштувати жалюзі так, щоб вони підживлювали один конкретний побутовий пристрій.
Придумав такий гаджет українець Євген Ерік. Ідея прийшла до нього два роки тому, в 2015-му, і була доволі амбітною: врятувати планету. За словами Євгена, половина людства живе у багатоповерхівках великих міст, де по “зелену” електроенергію не можна й мріяти.
За словами розробника, такі жалюзі на одному вікні в квартирі можуть виробити за місяць 100 кіловат енергії з квадратного метра своєї поверхні. Це за умови, якщо їх встановити на одному з вікон, які виходять на південь. За годину вони виробляють 600 ват, це близько 4 кіловат на день і приблизно 100 кіловат на місяць. В середньому одна двокімнатна квартира витрачає близко 300 кіловат протягом місяця.
Розробники вирішили зібрати інвестиції на популярній фандрайзинговій платформі Kickstarter. Ідея виявилась успішною і зібрала вдвічі більше, ніж планував Євгеній – 102 000 доларів. Жалюзі вже почали виробляти. Вони будуть доступні для покупки вже у грудні цього року.
І найцікавіше, такі жалюзі обійдуться разом зі встановленням 300 доларів або близько 8 000 гривень.
– Електронні книжки – PocketBook –
Так-так, це також українське. Дійсно, зараз головний офіс компанії розташований у Швейцарії. Та заснували її в 2007-му в Україні. Засновником PocketBook є Олег Науменко. З 2001 року він працював директором з маркетингу в поліграфічній компанії. Відкрити напрямок електронних книг, зазначає сам Науменко, вирішив, бо продажі друкарського обладнання знижувалися і треба було діяти.
Перша модель PocketBook 301, що побачила світ у вересні 2008-го, використовувала технічну базу “читалки” тайванської компанії Netronix. Зовні вона також нагадувала східний прототип. Інвестував у компанію також українець – киянин Іван Попов.
Спершу електронна книга не досить добре продавалась в українських магазинах. Майже 80% товару продавали через інтернет. За місяць вдалось продати 3000 гаджетів. Після цього посипались охочі дистриб’ютори з Казахстану, Молдови, Білорусі та Росії. А у 2011 компанія вийшла на західний ринок.
Нині PocketBook – четвертий у світі виробник електронних книг преміум-класу на основі технології “електронного чорнила”. “Читалки” продаються у 40 країнах світу. Протягом останніх 7 років компанія випустила понад 30 моделей електронних книг та планшетів. PocketBook має понад 10 міжнародних нагород та премій.
– Рідкий скальпель –
Ця медична диво-річ створена руками науковця Віктора Бочарова. Він науковий керівник цього проекту в столичному Національному авіаційному університеті та Аерокосмічному інституті. Рідкий струменевий скальпель, не пошкоджуючи судинну систему, дозволяє проводити проводити операції на внутрішніх органах людей.
Скальпель працює під високим тиском та видаляє нем’язові тканини, при цьому крововтрати мінімальні. Апарат складається з двох скальпелів. Один є більшим у діаметрі, а інший меншим, для того, аби працювати з різними видами тканин.
Повністю апарат важить майже 70 кілограмів. Для роботи йому не потрібна електроенергія, тож його легко транспортувати. Зовнішній вигляд приладу нагадує бормашину, а під час роботи з нього під значним напором витікає тонкий струмінь води. Власне, саме він роз’єднує тканини та капіляри, не пошкоджуючи великі судини. Скальпель придатний до багаторазового використання.
Прилад вже пройшов безліч клінічних випробувань. Його ефективність підтвериди десятки лікарів. Ним вже активно користуються в Київській міській клінічній лікарні №1. Апарат також дозволяє значно скоротити тривалість операцій та її травматичність. Окрім цього, післяопераційна реабілітація також буде набагато легшою.
Цю технологію застосовують у вкрай складних випадках, коли неможливо використовувати зайві інструменти. Наприклад, під час видалення метастазу з печінки, не пошкоджучи сам орган. Раніше ж доводилось видаляти частину печінки. Також інструмент ефективно вимиває гній у разі хірургічних абсцесів.
Загальна ж ціна унікального інструменту близько 30 000 доларів, саме тому їх дуже небагато в Україні.
Ганна Веретенник
Немає коментарів:
Дописати коментар