На Катерини – 7 грудня, аби погадати на долю (нареченого) Ви, дівчата, обов‘язково маєте взяти із собою по маленькій жменці якихось круп. Це може бути гречка, пшоно, ячка, перловка, себто що в кого вдома є…
Перед початком вечорниць, тобто після 19–00, в «Шинку – коса над чаркою», що на «Мамаєвій Слободі», розпочнуться молодіжні складки, веселі танці під супровід троїстих музик та гадання…
Отож, всю ту крупу яку Ви принесли, буде зсипано до горшка, залито водою та поставлено в піч варитись. Парубки в цей час можуть лише підносити дрова, підкидати їх до печі, танцювати та весело до дівчат моргати.
Після того, як каша звариться, а з усього видно, що це буде каша під назвою «Тетеря», кожній дівчині, яка взяла участь у молодіжних складках, буде видано горнятко і рушничок. Панночка зможе набрати в нього щойно звареної каші. З цією кашею, обгорнутою рушничком, потрібно буде бігти в якийсь далекий куток «Мамаєвої Слободи», аби закликати долю… Залізти на плетений тин, або ж просто стати на перелаз та голосно гукнути: «Доле, доле, ходи до нас вечеряти!». Якщо на цей палкий дівочий заклик хтось, або щось подасть голос у відповідь (загавкає собака, щось грюкне, або ж закукурікає півень), то це й буде певною ознакою, що «доля» почула запрошення й усіляко сприятиме Вам в пошуках нареченого.
Потім, після закликів до «долі», Ви маєте повернутись з цією кашею до «Шинку – коса над чаркою», де парубоцтво під супровід троїстих музик «шкварить гоцака» (танцює); взяти у шинкарки дерев‘яну ложку, облюбувати собі когось із парубків та пригостити його отією чарівною кашею…
Вдосталь натанцювавшись та скуштувавши хмільного «вишняку», все товариство має піти на якусь із садиб козацького селища «Мамаєва Слобода» та у вишневому садку зламати собі по три вишневі гілочки й побажати, щоб вони розквітли до свята Маланки – 13 січня. В кого розквітне – та непримінно вийде найближчим часом заміж.
Після того, як каша звариться, а з усього видно, що це буде каша під назвою «Тетеря», кожній дівчині, яка взяла участь у молодіжних складках, буде видано горнятко і рушничок. Панночка зможе набрати в нього щойно звареної каші. З цією кашею, обгорнутою рушничком, потрібно буде бігти в якийсь далекий куток «Мамаєвої Слободи», аби закликати долю… Залізти на плетений тин, або ж просто стати на перелаз та голосно гукнути: «Доле, доле, ходи до нас вечеряти!». Якщо на цей палкий дівочий заклик хтось, або щось подасть голос у відповідь (загавкає собака, щось грюкне, або ж закукурікає півень), то це й буде певною ознакою, що «доля» почула запрошення й усіляко сприятиме Вам в пошуках нареченого.
Потім, після закликів до «долі», Ви маєте повернутись з цією кашею до «Шинку – коса над чаркою», де парубоцтво під супровід троїстих музик «шкварить гоцака» (танцює); взяти у шинкарки дерев‘яну ложку, облюбувати собі когось із парубків та пригостити його отією чарівною кашею…
Вдосталь натанцювавшись та скуштувавши хмільного «вишняку», все товариство має піти на якусь із садиб козацького селища «Мамаєва Слобода» та у вишневому садку зламати собі по три вишневі гілочки й побажати, щоб вони розквітли до свята Маланки – 13 січня. В кого розквітне – та непримінно вийде найближчим часом заміж.
Існували й інші дівочі гадання на Катерини в день «дівочої долі». Тож, Ви зможете взяти в їх відтворенні безпосередню участь спільно з фольклорним колективом парубків та дівчат-козачок «Мамаєвої Слободи».
Нагадуємо, що початок вечорниць на Катерини – 7 грудня о 19–00 (хто прийде пізніше – не запізниться).
Завжди Ваші – козаки з селища «Козака Мамая».
Ласкаво просимо долучитися до відтворення цих давніх добрих обрядів наших прабабусь та прадідусів й скуштувати на вечорницях духмяного хмільного «вишняку», та танцюючи під супровід троїстих музик, так гепнути лихом об землю, щоб аж турки почули…
Дресс код заходу – вишиванка.
Немає коментарів:
Дописати коментар