Політика примирення це політика людей які не будуть стикатися з тими з ким нас хочуть замирити. Насправді, Європі душевно насрати де буде лінія розмежування з ордою. Чи буде це по кордоні з РФ, або як зараз по лінії зіткнення, або по межі Харківської та Дніпропетровської області або по Дніпру. Вони вважають, що відстані дозволяють не морочитися. Для них не має значення якої ширини буде буферна зона - 400 км або 1290. Головне щоб вона була. Але ми то з вами тут живемо. Ми і є ця буферна зона.Так само Європі дужевно абсолютно фіолетово душевно насрати як ми будемо заміряться з орками і як потім жити. Їм абсолютно на це насрати. Головне для них то, щоб не було відкритого конфлікту і щоб все всім було добре. Світ дружба жвачка, бізнес. Тема примирення, яку нам тут так старанно починають просувати окремі політики, чиновники (ТП наприклад) і писаки (не можу назвати їх журналістами) які не погребують акредитаціями і просування такими тезами, як - "повстанці, ополченці, росіян там немає, порядок і чистота, комунальний рай ", виправдовується тим, що нам потрібен мир за всяку ціну, там теж люди і вистачить жертв. Але проблема в тому, що всім тим, хто продавлює політики примирення, не доведеться жити пліч-о-пліч з тими з ким вони нас так старанно взялися замірять. Вони так само як європейці особливо не заморочуються. Все що не Київ, їм не дуже цікаво. Ну крім відвертих оскаженіло-прроссійскіх. А діти, а у окремих індивідуумів і батьки, живуть вже зараз за межами. Великими і малими. І вже менш за все ці люди думають про те, що через кілька років, може через десяток чи півтора, нам всім знову доведеться "почути проросійський Донбас". Уже зміцнілий, підготувати, зализати рани. З російським зброєю. І що ще до нас прийдуть рятувати Донбас ті, кого вони сьогодні в упор не помічають. І коли в окопах, по новій лінії розмежування, сидітимуть наші діти і внуки, ми будемо проклинати себе. А вони, запитають у нинішніх АТОшніков, вже по військовому, поправивши автомат і сплюнув через губу - "бля, чуваки, у вас же така можливість була їх тоді дотиснути до кінця. За що ж ви тоді гинули, за що друзів ховали? Щоб помиритися і залишитися кожен при своєму? "
Моєму синові 11. Якщо буде мир без перемоги, то він якраз підросте на той час, коли орда добре підготується і вдарить. Він не любить стрілялки та постріли. Але він любить гонки. З нього вийде хороший водій. На танку він вже їздив. А скільки років вашим дітям?.................
Допомогти перемозі? Це легко
Репост це теж допомога.
Для тих хто хоче допомогти грошима
Гривня карта ПриватБанку 5168 7572 8903 0092 Доник Роман
Питання? Телефонуйте 093 487 99 36 Роман
.........
Засоби від комарів, вологі серветки, миючий для посуду в пріоритеті.
..........
93 ОМБр
30 мілкомбоксов. Тепер знаємо де їх замовляти. Для виготовлення потрібен час, якраз до виходу бригади на передок, встигнемо зібрати кошти і замовити.
Немає коментарів:
Дописати коментар