- Ідіть на ...!
- Чого чого?
- Я кажу, тримайтеся, всього вам доброго і хорошого настрою.
* * *
На протязі ось вже двох років в "повернулася в рідну гавань" Криму смерди грають в захоплюючу гру "Хто кого перехолопіт". Чесно кажучи, вираз "а ми вам говорили" вже постаріло через настільки частого і повсюдного вживання.
Наріжним каменем тієї проросійської риторики істерики були пенсії. О, цей прапор став фетишем, під кольори якого вишикувалися майже всі російськомовні щелепи півострова. Майбутнє здавалося райдужним і безхмарним: без бандерівців і з пенсіями. Продажні геронти і менти вже підраховували бариші і передчували солодке життя на халяву. Мовляв, ми палець об палець не вдаримо, щоб збільшити власний рівень життя. Прийде Путін і наведе порядок.
А ми говорили, що так не буде. Але тільки хто нас слухав?
Потім, після того, як приватний бізнес познайомився зі всією красою російського державного апарату, в блядь "кустарніки" чолобитні гени: цар - няшка, це Аксьонова погані. З незмінним Ржач я переглядаю всі ці ролики, де на севастопольських площах збираються підприємці, і звертаються до Путіна. Звертаються завзято, надривно, на сльозу, пребиваючі в святій упевненості що багатомудрий правитель печеться про них, та ось, біда, не знає всієї правди.
Вчора прем'єр-айфон російської федерації передав привіт челяді безпосередньо, заодно повідомивши напрямок, в якому пенсіонери та інші бюджетники можуть йти за індексацією. Сподіваюся, бабку, яка доставила стільки дискомфорту, вже посадили років на 20?
А ми вам говорили: російська федерація - вона, як електричесво в Криму - мінлива.
P.S. Киримли шкода.
Немає коментарів:
Дописати коментар