21 травня 2017 року минає два роки відтоді, як в Україні відкрито доступ до архівів ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ. Проте, на жаль, ще й сьогодні багато українців не знають про це. Ще й сьогодні доволі часто доводиться чути вислови штибу «Колись архіви КГБ відкриють і ми про все дізнаємося».
Є й инша частина суспільства, що знає про відкриття архівів, але вважає, що доступ до них надано лише фахівцям, історикам, дослідникам.
Насправжки ж архіви вже відкрито і відкрито їх для всіх! Тобто як для громадян України так і для іноземців та осіб без громадянства, що на законних підставах перебувають у нашій державі. Щоб працювати з цією архівною інформацією, не потрібно жодних дипломів чи атестатів про наявність профільної освіти. Достатньо лише написати заяву про пошук інформації (див. далі), та пред’явити документ, що посвідчує особу заявника.
Однак варто пам’ятати, що відкрито доступ лише до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Тобто до інформації, яку створено, отримано органами ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ, або такої, що перебувала у них. Відносини, пов’язані із забезпечення права кожного на доступ до такої архівної інформації регулює Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що набрав чинності 21 травня 2015 року. Доступ до инших видів інформації регулюють відповідно й инші норми.
Які ж відомості належать до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму?
Це різноманітні звіти, доповіді, спеціальні звістки, агентурні розробки, особові й робочі справи агентури, плани чекістсько-військових операцій, слідчо-кримінальні справи, контрольно-наглядові справи, справи на виселення, літерні справи, особові справи працівників репресивних органів, вироки Трибуналів, постанови особливих нарад, «трійок» абощо. Зважаючи на великий обсяг цієї інформації, опрацювати її швидко – неможливо. Саме тому долучитися до цієї справи мають не лише фахівці, а й пересічні громадяни, досліджуючи долю своїх зрепресованих родичів, односельчан.
Якось мені довелося працювати у читальній залі архіву водночас з якоюсь пані, що ознайомлювалася з архівно-кримінальною справою щодо свого засудженого батька. Вона аж скрикнула, коли прочитала прізвище розслідувача, який допитував її батька. «Добре, що я не вийшла заміж за його сина,» – мовила вона.
Иншим часом зустрів у читальній залі протестанта, який, скориставшись доступом, вивчав справи щодо зрепресованих вірян його релігійної громади.
Стосовно до мене, то в одній з архівно-кримінальних справ я знайшов гаманець засудженця.
Гаманець, який зберігано в матеріалах архівно-кримінальної справи щодо Трохимчука Івана Адрійовича (УСБУ в Рівненській області, справа № 2454)
В иншій архівно-кримінальній справі щодо селянина знайшов світлину Нового Палацу в Постдамі, Німеччина. Цікаво, відкіль у простого сільського хлопця ця світлина?
Новий Палац в Постдамі, Німеччина. Світлина з матеріалів архівно-кримінальної справи щодо Войтовича Андрія Якимовича (УСБУ в Рівненській області, справа П-10555)
Чинне законодавство не надає права зреабілітованим особам та їхнім спадкоємцям отримувати особисті речі (фотокартки, рукописи), які збережено у справах. Хоча раніше така можливість існувала, проте нині відповідну норму скасовано.
Як шукати інформацію про зрепресованих осіб можна дізнатися за цим посиланням.
Про те, чому є відкритою інформація про працівників ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ, можна дізнатися за цим посиланням.
Проте перед тим, як написати заяву до архівної установи, доцільно пошукати відомості про зрепресовану особу у книгах «Реабілітовані історією», які видавано в кожній області України та АР Крим. Ці книги містять анотовані довідки на осіб, що зазнали політичних репресій.
Скачати ці книги можна з сайту Головної редакційної колегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», вибравши на лівій панелі сайту розділ «Реабілітовані історією», а далі область України, яка Вас цікавить.
На сьогодні, наприклад, серія Рівненської області налічує шість книг, в яких вміщено анотовані довідки на осіб, чиї прізвища починаються на букви з «А» по «Н».
Варто наголосити, що книги «Реабілітовані історією» містять довідки про зреабілітованих осіб. Натомість відомостей про незреабілітованців у них немає. А справ щодо таких осіб в архівах Служби безпеки України чимало. І доступ до них також відкрито для всіх.
Якщо у книгах «Реабілітовані історією» Ви знайдете довідку про особу, яка Вас цікавить, то знатимете, в якій архівній установі зберігано її архівно-кримінальну справу і, відповідно, куди надсилати свою заяву.
Одначе, навіть якщо у книгах відомостей немає, то це не значить, що варто відмовитися від пошуків.
Поза тим, певною мірою допомогти у пошуках може серія «Книги Пам’яті і Слави Волині», що її видано, зокрема, на кожен район Рівненщини. У цій серії вміщено списки учасників українських визвольних змагань в розрізі населених пунктів та районів Рівненської області. Щоб попрацювати з книгами цієї серії доведеться завітати до бібліотеки, позаяк в інтернеті їх немає.
Обкладинки серії книг «Реабілітовані історією» та «Книги Пам’яті і Слави Волині»
А тепер щодо написання заяви до архівної установи.
Можна використати взірці зі статті, посилання на яку викладено вище. Проте не буде зайвим, якщо працівникам архівних установ вкотре нагадати вимоги чинного законодавства про доступ до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму. Тому викладаю ще кілька варіантів заяв з детальним посиланням на норми законодавства, щоби, як уже зазначив, нагадати їх розглядувачеві заяви.
Взірець заяви про пошук інформації щодо зрепресованця
Головне управління Національної поліції
в _____________________ області
Іванчука Івана Івановича,
вул.Хмельницького, 500, кв. 700, м. Рівне,
33000, тел. моб. 0555555555,
ел. пошта: kkkkkkk@gmail.com
Заява.
Досліджуючи український національно-визвольний рух ХХ століття та репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, шукаю інформацію про таких осіб:
- Марчук Катерина Василівна, 1920 р.н., уродженка с. Тучин Рівненської області, українка, освіта 3 класи, належала до УПА, псевдо «Олеся»;
- Савчук Марія Максимівна, 1921 р.н., уродженка с. Микулин Рівненської області, українка, освіта 5 класів, належала до УПА, псевдо «Квітка».
На сьогодні є чинним Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (далі – Закон).
Згідно зі ст. 1 Закону, на відносини щодо отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років не поширюється дія Закону України «Про захист персональних даних».
Статтею 5 Закону встановлено гарантію щодо заборони на віднесення архівної інформації репресивних органів до таємної, конфіденційної або службової.
Згідно зі ст. 3 Закону, органи ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ-тощо визнані репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
Одним із принципів забезпечення доступу до архівної інформації репресивних органів є її вільне отримання та поширення (ст. 6 Закону), крім обмежень, які встановила жертва репресивних органів або члени її сім’ї та родичі (ст. 9 Закону).
Згідно зі ст. 8 Закону, архівна інформація репресивних органів є відкритою. Крім того, відкритою є архівна інформація про штатних або позаштатних працівників репресивних органів, доступ до такої інформації не може бути обмежений з будь-яких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, право на доступ до архівної інформації репресивних органів має кожен.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону, особа може виготовляти копії архівної інформації репресивних органів, у тому числі за допомогою технічних засобів. Самостійне виготовлення особою копії архівної інформації з носія такої інформації є безоплатним. Забороняється вимагати здійснення прямої чи опосередкованої оплати для самостійного виготовлення особою копії архівної інформації репресивних органів.
Зважаючи на вище зазначене, прошу Вас:
1. повідомити чи зберігано у Вас будь-яку архівну інформацію про зазначених осіб;
2. у разі наявності запитуваної інформації, прошу надати мені доступ до неї та надати можливість виготовити копії архівної інформації за допомогою власного технічного засобу (фотокамери).
Принагідно зазначаю, що закон має вищу юридичну силу стосовно внутрішніх нормативно-правових актів міністерств та відомств. Усі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону (роз’яснення, надані листом Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № N Н-35267-18).
Дата Підпис
Взірець заяви про пошук інформації щодо працівника репресивних органів (ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ-тощо)
Управління Служби безпеки України
в _______________________ області
Іванчука Івана Івановича,
вул.Хмельницького, 500, кв. 700, м. Рівне,
33000, тел. моб. 0555555555,
ел. пошта: kkkkkkk@gmail.com
Заява.
Розшукую інформацію про працівника органів радянської держбезпеки ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ-тощо (виберіть потрібні назви з цього переліку) Пєтрова Петра Петровича, 1918 року народження.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (далі – Закон) органи ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ-тощо визнані репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
Частиною 3 ст. 1 Закону визначено, що дія Закону України «Про захист персональних даних» не поширюється на відносини щодо отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
Статтею 5 Закону встановлено гарантію щодо заборони на віднесення архівної інформації репресивних органів до таємної, конфіденційної або службової.
Згідно зі ст. 8 Закону архівна інформація репресивних органів є відкритою. Відкритою є архівна інформація репресивних органів про штатних або позаштатних працівників репресивних органів, доступ до такої інформації не може бути обмежений з будь-яких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, кожен має право на доступ до архівної інформації репресивних органів.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону, особа може виготовляти копії архівної інформації репресивних органів, у тому числі за допомогою технічних засобів. Самостійне виготовлення особою копії архівної інформації з носія такої інформації є безоплатним. Забороняється вимагати здійснення прямої чи опосередкованої оплати для самостійного виготовлення особою копії архівної інформації репресивних органів.
Зважаючи на вище зазначене, прошу Вас надати мені доступ до особової справи Пєтрова П.П. та надати можливість виготовити копії архівної інформації за допомогою власного технічного засобу (фотокамери).
Принагідно зазначаю, що закон має вищу юридичну силу стосовно внутрішніх нормативно-правових актів міністерств та відомств. Усі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону (роз’яснення, надані листом Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № N Н-35267-18).
Дата Підпис
Шукайте. Досліджуйте. Пишіть. Адже, для того, щоб не повернулися тоталітарні часи, а наступна влада не забажала закрити архіви, їхня відвідуваність має стати масовою. Відкритість архівів має стати незворотною.
Немає коментарів:
Дописати коментар