Розбивши польську залогу і захопивши Микитинську Січ, 25 січня 1648 року Богдан Хмельницький обраний гетьманом Війська Запорозького. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава.
огдан Хмельницький народився близько 1596 року в сім'ї чигиринського підстарости, що перебував на службі магната Івана Даниловича. Після отримання освіти в єзуїтському коледжі, в 1617 році вступив до реєстрового козацтва і через три роки разом з батьком брав участь у Польсько-османській війні в Молдавії, де разом з майбутнім гетьманом Станіславом Конєцпольським попав у полон. Викуплений в 1622 році, Богдан Хмельницький повернувся у батьківський маєток в Суботові і зареєструвався у Чигиринському полку. З кінця 1620-х років він брав участь у ряді військових походів проти Туреччини і Московії, під час одного з яких в 1635 році врятував життя польському королю Владиславу IV, за що був нагороджений золотою шаблею.
За участь у козацькому повстанні Павлюка, в 1638 роціХмельницький був понижений з писаря до сотника, проте зберіг достатньо авторитету, щоб брати участь у складі депутацій для представлення королю і сейму скарг на утиски козаків і у 1646 році бути посвяченим у задум Владислава IV без згоди сейму розпочати війну з Туреччиною.
Приблизно у той же час у Хмельницького виник конфлікт із чигиринським старостою Данилом Чаплинським із-за жінки і маєтку в Суботові - весною 1647 року за його наказом було зруйноване усе майно Хмельницького, викрадені худоба, хлібні запаси, був побитий до напівсмерті його син і вивезена жінка, з якою Хмельницький жив після смерті своєї першої дружини. Самого Хмельницького від смерті врятувало заступництво його впливових друзів, зокрема Івана Барабаша, який був призначений польським королем наказним гетьманом козаків-реєстровців у майбутній війні з турками.
Втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, 54-річний Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків і сином Тимішем вирушив у Запоріжжя, де розбив польський гарнізон на острові Базавлук. Маючи на руках грамоту Владислава IV про збільшення числа реєстрових козаків і право на здійснення військових набігів, яку той видав Барабашу, Хмельницький залучив на свій бік низове козацтво, захопив Микитинську Січ (поблизу сучасного міста Нікополя), де 25 січня 1648 року був обраний гетьманом.
Шукаючи союзників у війні проти Речі Посполитої, Хмельницький повідомив кримського хана Іслама-Герая III про намір Владислава йти війною на Крим (вже відомий на той момент сейму, який змусив короля відмовитись від нього). Зважаючи на давню ворожнечу з Військом Запорізьким, хан відповів відмовою, проте в кінці лютого уклав з Хмельницьким Бахчисарайський договір про надання взаємної військової допомоги і вже 16 травня 1648 року військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобуло першу перемогу над військами Речі Посполитої у битві під Жовтими Водами, під час якої власними козаками був убитий Іван Барабаш, відправлений урядом Речі Посполитої для придушення Хмельниччини; натомість полковник Михайло Кричевський, який супроводжував Барабаша у цьому поході, перейшов на бік Хмельницького.
З початком повстання Данило Чаплинський виїхав з Чигирина, залишивши свою жінку, із-за якої у нього свого часу був конфлікт з Хмельницьким, і той одружився на Мотроні (Гелені) Чаплинській в 1649 році. Їх шлюб був офіційно схвалений єрусалимським патріархом Паїсієм (незважаючи на те, що Чаплинська не була розлучена), який особисто разом з київським митрополитом Сильвестром вітав Хмельницького під час його тріумфального входження в Київ у січні 1649 року. Через два роки син Хмельницького Тиміш повісив мачуху голою на брамі садиби, звинувативши у подружній зраді і розтраті козацької казни. Сам Чаплинський брав участь у Берестецькій і Жванецькій битвах, залишився цілим після погрому біля Батога і в 1653 роцібув обраний до Люблінського коронного трибуналу.
Перемоги Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем дали поштовх загальноукраїнському повстанню, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом, чому сприяли релігійні та національні українсько-польські конфлікти, а також посилення гноблення селянства з боку як польських, так і українських великих латифундистів.
Немає коментарів:
Дописати коментар