Проголосити 2018-й Роком утвердження державної мови просять президента Петра Порошенка 74 провідні українські діячі науки і культури. Вони склали і підписали звернення до нього. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла мовознавець, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко.
"Саме таке формулювання є правильним. Оскільки мову потрібно утверджувати, - запевняє вона. - Конституційний Суд так і не скасував підступний закон Колесніченка-Ківалова, прийнятий за уряду Януковича. Він фактично урівнює мову однієї із нацменшин у правах із державною мовою. І тому ми маємо ситуацію, коли на сході України деякі керівники районних і обласних держадміністрацій дозволяють собі у публічній сфері користуватися російською мовою. У багатьох державних вищих навчальних закладах, посилаючись на закон Ківалова-Колесніченка, читають лекції російською мовою. Конфлікти через мовне питання існують у публічній сфері. Неврегульованість ситуації призводить до того, що вони виникають на побутовому ґрунті. Суспільство розколюється. Тому правильно було б прийняти нове мовне законодавство. Надії зараз на це мало. Щоб привернути увагу до цього потрібно проголосити 2018-ий – Роком утвердження державної мови".
Що потрібно робити в першу чергу?
Важливо працювати над телевізійним форматом - вимагати дотримання квот для україномовного продукту. Певні зрушення в цьому напрямку є - на телеканалах з'являються україномовні серіали. Мені про них говорять мої студенти, вони користується популярністю. Це свідчить про те, що глядачі хочуть чути українські мову з телевізійних екранів, дивитись серіали, сюжети яких взяті з сучасного нашого життя.
Ви автор дослідження про суржик. Як бути із цим явищем?
Це частина мовного життя України, спричинена впливом російської мови на українську, домінуванням російської в міських середовищах, що змушує україномовну людину пристосовуватись до оточення. На жаль, вживання мішаного українсько-російського мовлення не зменшується, а дещо розростається. Якщо масове соціолінгвістичне опитування 2006 року свідчило, що суржиком розмовляє близько 10 відсотків респондентів, то опитування 2017 року показало, що його використання охоплює вже 15 відсотків населення. Це узагальнені цифри. Поширення суржику має великі регіональні відмінності.
За минулу чверть століття не змогли позбутися русифікації та її наслідків. Причина - байдужість керівників держави до їхнього обов'язку в утвердженні і захисті державної мови. Тому й не скорочується простір українсько-російської мовної мішанки. Хибна практика двомовних передач олігархічного телебачення лише сприяє розростанню цієї мішанини, яка загрожує українській мові розмиванням всіх її норм.
Якою має бути мовна політика держави?
Одним із головних завдань мовної політики в Україні має бути скасування закону Ківалова-Колесніченка, призначеного для подальшого зросійщення України. Прийняти законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Він передбачає створення органу з контрольними функціями щодо виконання закону. Це стимулюватиме розширення вжитку української мови в усіх сферах життя і поступово, зі зміною поколінь, сприятиме формуванню повноцінних україномовних середовищ великих міст, які досі лишаються зросійщеними. Велика роль у цьому належить, звичайно, і засобам масової інформації.
Яка ще є альтернатива Року утвердження державної мови?
Такий Рік потрібен. Після Революції гідності в нашій країні активно формується громадянське суспільство, яке перебирає на себе функції держави. Це стосується і захисту української мови як державної. Є багато громадських організацій, які зараз роблять те, що давно вже мало бути організовано на державному рівні. Наприклад, в багатьох містах працюють безкоштовні курси української мови, засновані громадськими активістами. Небайдужі громадяни стежать за обов'язковим маркуванням товарів українською мовою, наполягають на обслуговуванні українською мовою у магазинах, закладах громадського харчування, в транспортних засобах тощо. Нещодавно з'явилась інформація, що, за наполяганням дніпровської "Просвіти", мер міста Борис Філатов перейшов у публічних виступах на державну мову. Таких прикладів дуже багато. Отже, якщо Президент і не проголосить 2018-й Роком утвердження державної мови, то це зробить за нього українська спільнота.
26 січня звернення до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови підписали 74 провідні українські правозахисники, науковці, письменники, митці та видавці. Серед них Степан Хмара, Герой України, голова Всеукраїнського комітету захисту прав політв'язнів, кавалер ордену Свободи; Левко Лук'яненко, Герой України, правозахисник, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Віра Агеєва, літературознавець, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Іван Марчук, живописець, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, кавалер ордена Свободи; Лариса Масенко, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук; Володимир Шаповал, правознавець, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАН України та інші видатні діячі країни.
10 листопада 2017 року своє звернення прийняли 178 народних депутатів України. 16 листопада його підтримав Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради. 6 грудня свій лист із підтримкою ініціативи до Адміністрації президента направили 36 громадських діячів, вчених та діячів культури. Через десять днів своїм зверненням долучилась Ініціативна група "Першого грудня", а 20 грудня Світовий конгрес українців.
Автор: Марта Постой
Немає коментарів:
Дописати коментар