Вшановуємо пам`ять великої української поетеси Лесі Українки.

                                 
Лідер партії ПАТРІОТ Микола Голомша разом з активом партії вшанували пам’ять великої української поетеси Лесі Українки.
Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Косач-Квітка, народилася в Новограді-Волинському 25 лютого 1871 року. Її мати була відомою в той час письменницею Оленою Пчілкою, тому й сама дівчинка змалку була поглинена світом літератури та творчості. Вже в 5 років вона почала самостійно писати п’єси, а в 8 — написала свій перший вірш. У 1911 році вийшла драма-феєрія «Лісова пісня», яка вважається одним з кращих творів Лесі Українки. Найбільш примітними темами і її творах були свобода, любов і природа. Письменниця створювала тонкі й ранимі образи з притаманною їй музикальністю слова. Феномен Лесі Українки полягав у тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах. Наприклад, у кінці 90-х років XIX cт. – на початку XX ст. з’являються її поеми «Одне слово», «Се ви питаєте за тих», «Ізольда Білорука», в яких яскраво виявилася схильність до оригінальної обробки світових сюжетів. Водночас, особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Починаючи з дитячих вражень (поема «Русалка») і кінчаючи останньою казкою «Про велета», він органічно входить у поетичний світ письменниці. Практично протягом усього творчого життя вона записує з уст селян обряди, пісні, думи, балади, казки. Після поразки революції 1905 року Л.Українка звертається до соціальної та політичної сатири (вірші «Пан політик», «Пан народовець» та деякі інші), навіяні саме цими подіями. В останнє десятиліття у творчості Лесі Українки переважає драматургія. За порівняно короткий період нею було написано понад двадцять драматичних творів, які відкрили нову сторінку в історії театральної культури. Померла поетеса 1 серпня 1913 року у віці 42 років.

«Це талант наскрізь мужній,
хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності…
ЇЇ поезія – то огнисте оскарження того гніту сваволі,
під яким стогне Україна»
І.Франко