Хто любить загадки і містику – міг би написати окрему книгу про черкащанку Катерину Зінченко, я ж напишу про неї коротко...
На першому фото, датованому 1915 роком – вона у мундирі 10-го Інгерманландського гусарського полку, з Георгіївським хрестом на грудях.
Катерина прожила надзвичайно насичене і загадкове життя – зокрема, розповідала родичам, що воювала поруч із батькою Махном, який подарував їй дорогоцінності – сережки і кулон з діамантами. Де вони зараз – невідомо, але збережені донині два срібні фужери для шампанського і срібна обкладинка французького нотатника, які їй належали…
Ніхто не знає деталей її пригод, дослідники старовини висловлюють навіть сумніви щодо того, чи гусарський мундир і відзнака належали їй самій, чи були позичені. Так само невідомо, як познайомилася і одружилася в рік перед Голодомором з кам’янщиком із села Худяки Карпом, у якого було троє дітей – і як вдалося пережити той Голодомор, навіть зберігши срібний посуд…
Майже ЧЕРЕЗ ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ після того фото, восени 1944-го, біля острова Кравкова у холодному Карському морі, загинув, підставивши борт німецькій торпеді, сторожовий корабель СКР-29 «Бриллиант» (українською – «Діамант») - так він захистив кораблі конвою, який доставляв допомогу зі США для Радянського Союзу. Зенітниками геройськи загиблого СКР-29 «Бриллиант» командував старшина 2-ї статті Володимир Зінченко з Черкас – син чоловіка попередньої героїні нашої оповіді від першого шлюбу…
Мине ще рівно ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ, і 1974 року в культовому журналі радянських часів «Вокруг света» з’явиться публікація про виявлений гідрографами у 1970 році і забраний вертолітниками з непролазного місця на острові Пахтусова в архіпелазі Норденшельда лише у 1973-у рятувальний круг з написом «Бриллиант» - це було все, що залишилося від корабля, жоден з екіпажу якого не залишився в живих…
Пройде ще рівно ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ і у 2014 році антиукраїнськи налаштоване російське видання «Военные материалы» опублікує статтю, у якій цитуватиме форум любителів історичної реконструкції, де йшлося про «Тайну девушки с Георгиевским крестом» - саме в цьому році любителю старовини Вадиму Цибенкові вдалося дослідити історію надгробного пам’ятника на одному з цвинтарів у Черкасах – там не було прізвища й імені, але було фото дівчини у гусарському мундирі часів Першої світової…
Народжена 6 ЛИСТОПАДА 1898 року, вона залишила багато загадок у спадок рідним і випадковим дослідникам, які 2014 року вирішили знайти інформацію про людину, чиє безіменне фото (табличка загубилася) було на могильному пам’ятнику одного з цвинтарів Черкас…
Коли знайшовся оригінал фото, на зворотній стороні виявився напис: «Для воспоминания. 1915г. Въ русско-германскую войну. Снималась съ подругой при участии наших походовъ на чужбине…» Імена дівчат і місце зйомки - черкаська фотостудія «Валері».
Катерини Зінченко не стало в грудні 1988 року – через місяць після того, як їй виповнилося ТРИЧІ ПО ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ…
Будівля, де була фотостудія «Валері» і зроблене це фото – збереглася, тут нині черкаський планетарій. Я не знавець, що «бачать» ті зорі на небі й чи можна по них вгадувати майбутнє, але пам’ять про минуле Черкас стіни цієї будівлі зберігають і досі...
Андрій Кравець
Немає коментарів:
Дописати коментар