Легендарна станція Крути майже тиждень «гостювала» в Сигнаївці

Тут проходили зйомки фільму «Крути 1918. Захист», пише місцевий житель для газети “Черкаський край”.

Чим це село вабить кінематографістів

Мої земляки-сигнаївчани вже знають: якщо на залізничній станції Сигнаївка, що на східній частині села, почав лунати вже давно забутий паровозний гудок, чути чмихання самого паровоза і час від часу валять клуби чорного диму — значить, там знімають кіно. Бо з якогось часу станція Сигнаївка стала популярним для кінематографістів місцем натурних зйомок, де тлом мають фігурувати старі, так би мовити — класичної залізничної архітектури, станційні будівлі.

— Вокзальне приміщення станції побудоване, як свідчать архівні дані, ще в 1871 році, тоді ж сюди була збудована гілка від станції Цвіткове, — розповідає сільський голова Сигнаївки Сергій Ошовський. — Нині ця споруда XIX-го століття — найдавніша будівля в нашому селі. Вона має статус архітектурної пам’ятки. До вокзалу не підходять впритул сучасні будинки, хати пристанційної вулички ховаються позаду в садках. Майже навпроти станції — «живзащитівська» (як колись говорили) лісосмуга з могутніми ясенами, кленами та дубами. Під’їзна колія колишнього Матусівського цукрозаводу перетинає порослу очеретом заплаву річки Гнилий Ташлик та відмежовує сільські городи від поля та території комбінату хлібопродуктів. Такий ландшафт і приваблює сюди різні знімальні групи.

Додам до слів Сергія Павловича, що на станції Сигнаївка кілька років тому знімалися фрагменти фільму «Будинок із башточкою», служив наш вокзал та його околиці місцем дії для епізодів ще в кількох фільмах.

— Представники нашої знімальної групи в пошуках підходящого місця зйомки об’їздили не одну станцію в Чернігівській, Київській, Полтавській та Черкаській областях, але вибір однозначно випав на Сигнаївку, — розповідає піар-менеджер проекту «Крути 1918. Захист» Анна Бешкенадзе. — Самі Крути не підходять тому, що там зведено меморіал героям-крутівцям, сучасні будівлі. Врешті фахівці дійшли висновку, що хай не на всі 100, а десь на 90 відсотків станція Сигнаївка, її давня вокзальна будівля відповідають і архітектурі, і епосі часів оборони станції Крути. Тож знімальна група й актори прибули в Сигнаївку. Скажу відверто: станція, село, люди в Сигнаївці, їхня доброзичливість і гостинність нам сподобалися. На наше звернення відгукнулись і молоді люди, які погодились взяти участь в масовках.

Паровоз повів машиніст депо станції Шевченкове

Будівля станції — це одне з місць зйомок. А тлом для багатьох із них став справжній паровоз, із топкою, куди вкидають вугілля, який рухає водяна пара з котла. Таких збереглося в Україні в діючому стані небагато. Одного з них на станцію Сигнаївку (чи то пак — Крути) пригнав машиніст станції Шевченкове Ігор Мельник. Він не вперше стає за реверс паровоза, і як жартома каже, належить до числа тих небагатьох, хто може дати раду хай і старенькій, але діючій паровій машині на рейках. Під орудою Ігоря Миколайовича старенький «Э 798-71» справно снував і по станційних, і по під’їздній колії, тягав вагон-теплушку й платформу з гарматою, доповнював звуковий антураж із гвинті­в очної та гарматної стрілянини своїми гучними гудками. Зачувши їх, давно забуті звуки зі свого далекого дитинства, на станцію навідувалося чимало й людей поважного віку, щоб побачити технічну реліквію вже забутих 1950-60 років. А для малечі це була справді мить дитячого щастя — посидіти на східцях паровоза, зробити селфі біля нього чи навіть побувати в кабіні машиніста.

А ось сільську молодь таки зацікавила можливість знятись у масовці. Грали й муравйовців, і київських гімназистів — кого веліло керівництво зйомок. Не зайвими виявилися й двісті гривень, що платили за день, проведений на знімальному майданчику.

— Двісті гривень на шляху не валяються, чому б і не побути артистом, — говорить житель села Андрій Литвин. — Мені, наприклад, сподобалося грати. Хоча в декого інтерес пропав, коли побачили, що одна й та ж дія повторюється кілька разів, доки, на погляд режисера, все знято як слід. Багато хто з моїх ровесників тепер переконався, що зняти кіно — це не проста справа, а важка, моментами й виснажлива робота.

«Крути 1918. Захист» — історичний фільм-екшн

— Картина, епізоди до якої ми знімаємо в Сигнаївці, — це майбутній український фільм-екшн, присвячений 100-річчю бою під Крутами взимку 1918-го року, — розповідає Анна Бешкенадзе. — 1918 рік — рік боротьби за національне визволення України. Більшовики пішли у наступ на Київ, і патріотично налаштовані студенти героїчно б’ються під Крутами. На тлі історичних подій глядач спостерігатиме й за історією родини Савицьких — генерала та його синів Андрія і Олексія. Проект фільму став одним із переможців 9-го конкурсного відбору Держагентства України з питань кіно серед ігрових тематичних картин до 100-річчя проголошення УНР і одержав 26 млн. гривень державної фінансової підтримки. На загал у зйомках задіяно близько 1000 акторів.

Головні ролі грають молоді, але вже досить відомі артисти. Дмитро Ступка виконує роль Симона Петлюри, Остап Ступка — червоного комісара. Роль Муравйова грає Віталій Салій. Командиром загону київських гімназистів і студентів Аверкієм Гончаренком став Олексій Тритенко, відомий глядачам за телефільмом «Коли ми вдома». Андрія Савицького грає Євген Ламах. Сценарист фільму — Костянтин Коновалов.

Режисер фільму Олексій Шапарєв і оператор Сергій Півненко сподіваються завершити виробництво стрічки у травні 2018 року, з тим, щоб прем’єру приурочити до Дня захисника України — до Покрови.