А за два роки до видання книги, і теж 26 квітня, серед членів царської родини було розіграно в лотерею портрет поета Василя Жуковського. Живописець Карл Брюллов намалював його, щоб зібрати 2 500 рублів та викупити кріпака Тараса Шевченка у поміщика Павла Енгельгардта.
Перше видання віршів Тараса Шевченка вийшло проти його волі. Видавець виплатив автору малу винагороду під час розрахунку. Про це Шевченко розповів своєму другові Михайлу Лазаревському, повідомляє gazeta.ua.
…Український поміщик Петро Мартос замовив акварельний портрет у молодого, проте знаного у Петербурзі художника Тараса Шевченка. Під час роботи над портретом випадково на Мартосові очі потрапив аркуш із віршами. "Знаєте автора?" — запитав поміщик у художника. Тарас відповів ніяково: "Так, знаю, бо це я". Тоді ж Шевченко показав Мартосу коробку, де тримав стос списаних віршами аркушів. Поміщик умовив Тараса віддати йому рукописи: "Прочитаю й неодмінно поверну", — запевнив його Петро Іванович.
Віддаючи вірші Мартосу, Тарас Шевченко попросив: "Нікому не показуйте". Той заприсягнув, що не буде. А сам подався до Євгена Гребінки — найавторитетнішого поета в українській громаді тодішнього Петербурга. Разом з Гребінкою вони вирішили впорядкувати рукопис і видати книжку.
Перше видання творів письменника вийшло 26 квітня 1840 року. Книгу було надруковано накладом 1 000 примірників (115 сторінок на цигарковому папері). До неї увійшли поезії: "Думи мої, думи мої…", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови…"), "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч". На звороті першого аркуша книги був офорт за малюнком Василя Штернберґа "Кобзар із поводирем".
Книжка розійшлася швидко, а виторг Петра Мартоса склав 400 рублів сріблом.
Немає коментарів:
Дописати коментар