“Російська мова – не менша загроза, ніж “Гради”, гармати, снаряди”, – Юрій Сиротюк

Конституційним статусом української мови як державної – нехтують. Її варто міцніше закріплювати в органах державної влади та сфері послуг. Про це в інтерв’ю “Gazeta.ua” розповів керівник фракції ВО “Свобода” у Київраді Юрій Сиротюк. Він ініціював проект рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

І хоча це мовне рішення стосується Київради, а відповідно, мовної ситуації у нашій столиці, але багато в чому відображає стан із українською мовою і в наших рідних Черкасах…

Чому цей документ не вдалося ухвалити раніше?

Не ухвалювали раніше, бо Київ – це постколоніальне, післяокупаційне місто. Тут доволі сильні наслідки совєцької окупації. І попри конституційний статус української мови, вона не закріплена у сфері послуг. У магазинах і в кафе дуже важко домогтися обслуговування українською. Цілий рік це рішення не давали провести через міськраду. Цього разу провели за так званою “мовчазною згодою”. Жодна комісія міськради це рішення не погодила. Допомогло, що кілька сотень відомих активістів, мовознавців, музикантів зібралися під міською радою і вимагали ухвалити це рішення. Під суспільним тиском вдалося це зробити. Влада не зацікавлена, щоб українці отримали рівний статус з іншими. 25 років у незалежній державі українці піддаються дискримінаціям у національному, соціальному і мовному аспектах.

У документі є вимога затвердити в столиці українську мову “робочою” для органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств. Зобов’язати говорити нею персонал магазинів, кафе, ресторанів, транспорту. Не буде масового спротиву щодо запровадження цих норм?

Це – переписана норма Конституції. У діловодстві та чиновників і так зобов’язують говорити українською мовою. У кафе й магазинах – інша ситуація. Там спротив можливий. Більшість персоналу – русифіковані. Але із таким рішенням киянам буде легше захищати своє мовне право. Російська мова – не менша загроза, ніж “Гради”, гармати, снаряди. Певною мірою, рішення допоможе це стримувати. Звичайно, буде багато замовних статей, обурення. Але це – наша земля, Київ – європейське місто, передусім українське. Тому маємо забезпечити міцний статус української мови.

Хто опиратиметься найбільше?

У банках, коли пропонують якою мовою розмовляти, то першою має бути українська. Але якщо хтось захоче іншою, то будь-ласка. Персонал у сфері послуг повинен знати державну мову. Якщо якийсь ресторан чи кафе злісно не виконуватиме рішення, то Київрада матиме право при перегляді ліцензії чи укладенні договорів не продовжувати співпрацю з такими.

Сьогодні більшість вивісок і бордів – російською мовою. Скільки часу забере перехід на українську?

Протягом місяця можна все замінити.

Які головні перепони будуть на шляху втілення документу?

Основні перепони – це те, що Україна кілька століть була колонізована, а українська нація залишається колоніальною. Окупант дозволяє собі в нас говорити своєю мовою і зневажати державну. Робочою мовою уряду, Адміністрації президента теж є російська, тому і влада не в захваті від такого рішення. Їм зручніше, коли українці нічого не вирішують і не мають жодних прав. Ми це долатимемо. Рішення не має на меті когось карати чи дискримінувати, не стосується мов національних меншин. Це захист етнічної мови більшості українців.

Україномовні кияни можуть якось впливати на втілення документа?

Ключовим механізмом виконання рішення є суспільство. Воно може найбільше карати порушників закону. Наприклад, люди можуть не ходити в заклади, де не обслуговують українською, скаржитися у Товариство захисту прав споживачів. Українці мають бути активнішими, ніж державний апарат. Легко не буде, але мусимо добитися того, що мають усі європейські країни. У Києві живе понад 80 відсотків етнічних українців, з них 60 процентів – українськомовні.