Куленепробивний розум: 6 секретів психологічної стійкості від військово-морського спецназу

Автор: Чарльз Чу
Переклад: Анастасія Іванова

Брандон Вебб, військово-морський спецназівець у відставці, свого часу показав незломний характер.

«Ідіть до біса, інструкторе Б'юкенен. Я покину це місце хіба що мертвим».

Ця фраза прозвучала у розпалі так званого «Пекельного тижня», семи днів фізичних і психологічних виснаг, через які мали пройти всі курсанти, аби увійти до морського спецназу—найбільш елітного військового підрозділу планети.

Фізична підготовка Вебба була набагато гіршою, ніж у всіх інших членів команди. До того ж він був досить гонористим. Не найкраща ознака. Інструктори хотіли, щоб він покинув випробування.

Незважаючи на невисокі шанси на успіх (лише один із семи випробуваних ставав морським котиком) і «особливе» ставлення з боку інструкторів, Вебб став кваліфікованим снайпером військово-морського спецназу.

Як Веббу вдалося досягти успіху в тому, у чому багато людей зазнали поразки?

«Я завжди захоплювався воїнами всіх часів, починаючи від спартанців і до морських котиків. Коли я захоплююсь певною якістю (у цьому випадку, психологічною стійкістю), я звертаюся до першоджерела. Я цікавлюсь, хто розвинув цю якість найкраще за всіх у світі?А тоді я намагаюсь вивчити їхній досвід».

Те саме і з морськими котиками. Вони одні із найбільш витривалих людей на планеті. І їм є чому нас повчити.

Що є головним для спецназівця морського флоту?

Можливо, як і більшість людей, я вважав, що секрет полягає в фізичній стійкості.

Але це не так.

В автобіографічній історії, що стала бестселером Нью-Йорк Таймс, «Червоне коло: Моє життя в підрозілі снайперів морських котиків США та як я тренував найвлучніших стрільців Америки», Вебб пише: «Люди звикли хибно думати, що для того, аби стати морським котиком, треба бути супер атлетом. Це неправда. З точки зору фізичних вимог, курс розрахований на те, що чоловік зі звичайною спортивною підготовкою може з ним впоратися».

Ось і кінець цій гіпотезі.

Але якщо не фізичні дані, що тоді є вирішальним фактором для спецназівця? Чи це просто везіння? Або генетична схильність?

Вебб продовжує: «Насправді відбіркове навчання тестує характер. Воно розраховане на те, щоб доводити солдата до крайнощів знову і знову, аж поки він не закаляється і не стає спроможним впевнено виконати будь-яке завдання будь-якої складності—або допоки він не зламається».

Так ось воно що.

Секрет полягає не в тілі, а розумі.

Психологічна стійкість та успіх

Гаразд, солдати військово-морського спецназу витривалі. Можливо, найвитриваліші у світі.

Але що дає психологічна стійкість цивільним людям, наприклад, офісним працівникам?

Насправді, багато.

Як приклад можна навести нині відомий Стенфордський експеримент із зефіром та концепцію твердості характеру, введену Анжелою Дакворт у її однойменному бестселері, завдяки яким ми добре знаємо про важливість твердості характеру (психологічної стійкості) для досягнення (і прогнозування) довготривалого успіху.

Виходить, що вміння загартовуватися під час складнощів має велике значення. Вінстон Черчіль дав відому пораду: «Якщо ви йдете крізь пекло, проходьте не зупиняючись». І це, чорт забирай, гарна порада.

Немає подиву, що в сьогоднішньому через міру комфортному світі, де туалетні сидіння підігріваються, кондиціонер може відморозити п’яту точку, а їжі більше, ніж можна запхати до рота, найменший дискомфорт збиває з ніг.

Але кому є діло до цього.

Як на мене, цікаво, що у світі, де повно комфорту, розвинута психологічна стійкість є неймовірною перевагою. Загартовуючись там, де інші здаються, ми налаштовуємо себе на успіх.

6 технік розвитку психологічної стійкості від військово-морського спецназу

Після ознайомлення з деякими автобіографічними історіями спецназівців військово-морського флоту у відставці, я звів усі їхні поради до шести технік.

Кожна техніка має коротке пояснення та приклад застосування у реальному житті.

Техніка № 1: з’їжте слона

Як можна з’їсти слона?

Шматочками.

Коли ми стикаємося з лякаючими завданнями, такими як марафон, знайомство з симпатичною дівчиною на вулиці, або свій старт-ап, ми часто відчуваємо, як охоплює страх і німіють кінцівки, та зупиняємось, так і не розпочавши.

Спецназівці військово-морського флоту вбачають вирішення проблеми у сегментації, іншими словами, поділі. Повільно поділіть слона (проблему) на частини, що нормально засвояться і… Ну, ви зрозуміли. Потроху справляйтеся з невеликими труднощами. Звучить банально, але працює.

Цю техніку використовує багато відомих спортсменів-марафонців та триатлоністів. Вони фокусуються на невеликих задачах, які наближаються, мов точки горизонту при русі. Тим самим спортсмени зменшують психологічне навантаження.

Застосування: поділіть будь-яке лякаюче завдання на декілька термінових і посильних вам цілей. В ідеалі, одна ціль має бути досягнута в рамках 24 годин. Сфокусуйтеся на одній цілі, поки не досягнете її. Не думайте про загальне завдання.

Техніка № 2: візуалізуйте успіх

Я був спантеличений цією технікою.

За результатами одного дослідження, баскетбольні гравці поліпшили точність попадання у штрафних кидках на 23% лише за допомогою візуалізації кидків. У той час гравці, що на практиці відпрацьовували штрафні кидки, покращили свій результат на 24%, з різницею всього в 1%. Оце так.

Візуалізація має бути:

• Яскравою і детальною. Задійте всі органи чуття. Відтворюйте точні деталі. Зробіть картину настільки реальною, наскільки можливо.
• Повторюваною. Знову і знову прокручуйте уявну подію в голові. Доведіть її до автоматизму.
• Позитивною. Не візуалізуйте невдачі. Натомість, неодноразово відчуйте, як ви з легкістю досягаєте успіху.
• Передбачати наслідки. Подумайте, що станеться, якщо вдача відвернеться від вас. Уявіть реакцію на обличчях своїх друзів та членів сім’ї. Відчуйте сором перед самим собою.

Застосування: Наступного разу коли ви очікуватимете масштабну стресову ситуацію, візуалізуйте свій успіх у ній.

Техніка № 3: контролюйте емоції

Під час серйозного стресу людський організм виробляє стресові гормони — адреналін, кортизол та норадреналін,— які можуть дати притік енергії та концентрації.

Однак, коли ці гормони виробляються у великій кількості протягом тривалого часу, людина не може розслабитися. Тоді починаються проблеми зі сном, втрачається мотивація і наноситься серйозний удар імунній системі.

Морські котики винайшли просту техніку зняття стресу. Її можна назвати 4 на 4 за 4:

1. Зробіть 4-секундний вдих
2. Зробіть 4-секундний видих
3. Повторюйте протягом 4 хвилин

Знайома техніка? Нею користуються йоги вже тисячі років. Людський мозок впливає на тіло і навпаки.

Використовуйте прості дихальні вправи, щоб зупинити вироблення гормонів стресу і підготувати тіло до розслаблення.

Застосування: медитація допомагає боротись зі стресом, але його також можна подолати, якщо зупинитись і зробити декілька глибоких подихів. Відомий письменник Тім Ферріс рекомендує повністю зупинитися та зробити три глибоких вдохи-видохи, перш ніж продовжувати свої справи.

Техніка № 4: не приймайте близько до серця

Грецький філософ Епіктет казав, що не речі бентежать людей, але їхнє бачення цих речей.

Ми контролюємо більше, ніж вважаємо.
Ми не можемо контролювати світ навколо, але ми можемо взяти під контроль своє сприйняття про світ.

У своїй книзі про те як звичайний хлопець може стати спецназівцем морського флоту Д. Х. Ксав’є згадує власний «пекельний тиждень»:
«Вони давали мені копняка, коли мої шанси на успіх були зовсім невисокі. Я б міг подумати, що вони справді не хочуть, щоб я лишився, і тоді я б пішов. Натомість, мені було байдуже, що вони кажуть. Я вірив, що я можу досягти успіху».

Ксав’є застосовує прийом, який я називаю переосмислення. Він бере один із поглядів на ситуацію або на життя в цілому, заперечує його та обирає інший. Те, що могло б розглядатися з негативної сторони, раптово стає позитивним.

Застосування: ретельно обдумайте своє бачення подій навколо вас. Як тільки ви зрозумієте свою позицію, поставте її під сумнів. Намагайтеся переосмислити будь-який негативний погляд на позитивний. Ставтеся до «поганих» подій як до випробування, через яке ви пройдете і самовдосконалитесь.

Техніка № 5: радійте маленьким перемогам

Що робити, коли бойовий дух на нулі? Ти загубив гаманець, іде дощ, а твоя дружина покинула, і все це в один день. Що робити, коли нічого не йде так як треба, а все йде не так?

Спробуйте думати про позитивні дрібниці.

Кожного дня я записую до щоденника три речі, за які я вдячний.

Сьогодні я написав:

1. Прохолодне, освіжаюче повітря і затяжний дощ.
2. Задоволення від кави з льодом.
3. Посмішка бариста в місцевому кафе.

Маленькі перемоги підтримують бойовий дух на висоті. А високий бойовий дух стає ще вищим у майбутньому. Він створює коло доброчесності, породжене позитивними відчуттями за добрі справи.

Спробуйте, якщо ще не пробували. Цей прийом працює краще, ніж ви думаєте.

Техніка № 6: знайдіть однодумців (і потрібність)

У своїй книзі «Плем’я: про повернення додому та приналежність» Себастіан Джунгер пише:

«Насправді люди не проти труднощів і стають кращими завдяки ним. Люди проти бути непотрібними. Сучасне суспільство довело до майстерності вміння давати людям відчуття власної непотрібності. Прийшов час покласти цьому кінець».

Джунгер дещо має на увазі тут. Ми всі чули про героїв, які робили неймовірні подвиги за великої потреби. Класичний приклад того, як розум перемагає тіло—мати, яка піднімає автомобіль, щоб врятувати свою дитину.

Ми, люди, соціальні істоти. І ми з усіх сил шукаємо сенс у житті, яке час від часу здається занадто безглуздим.

Знайдіть близьких друзів і найбільш прийнятні життєві принципи, і вони стануть осередком вашої психологічної стійкості.

Застосування: Подумайте про те, що надає сенсу вашому життю. Це перший крок до того, щоб знайти своє плем’я—групу людей, що поділяють з вами погляди та цінності.

Ось і все. Шість простих технік. У вас є інструменти. Залишилося тільки ними скористатись.