Кожен священик УПЦ МП працює на окупанта і наближає нашу поразку. Кожен. Не залежно від мови якою він спілкується і від кількості пасочок принесених в український військовий шпиталь.
Росія протягом століть залишалась імперією через вміння дурити, плести інтриги та знаходити вихід зі скрутних ситуацій.
Яскравий приклад – Російська православна церква, яка бере найактивнішу участь у захопленні та колонізації нових територій для імперії, зокрема і у веденні війни проти України. Росіяни застосовують дуже простий прийом: з правої руки стріляють, а лівою роздають пасочки, і примовляють українською мовою: «Брате, хіба я москаль? Я ж родом з Кременця!». Такий підхід дає можливість зберегти свої бази (так звані «громади УПЦ МП») по всій Україні навіть в умовах війни і окупації частини українських територій. Це війна малою кров’ю.
Росіяни так діють не лише в Україні. Пілот російського бомбардувальника щиро запевняє мусульманську умму, що він проти винищення мусульман, і взагалі – він нормальний муслім з Татарстану, але змушений скидати бомби з зарином на сирійський сільський базар.
Кожен священик УПЦ МП – це пілот бомбардувальника. Просто відвідувачі «сільського базару» не хочуть цього усвідомити. Чим скоріше почнемо «приземляти» ворожих пілотів - тим краще для України, адже бути жертвою небезпечно для нас самих.
Павло Подобєд
Павло Подобєд
Немає коментарів:
Дописати коментар