Вірш Брата

Шляхи ошуканих людей з життя смутного,
Що прагнуть до пізнання світла й знань,
З очима, ще пустими, до нового
Йдуть крадучись до марив сподівань.
Та три круги життя нового воля
Повинна перевірити ходу,
Де іспитом стає незнана доля,
Що змінить душу стару й молоду.

Де пахне храмом і палким знанням,
Відвагою, пошаною й бажанням
Життя віддати лиш своїм братам,
Та праці наповнять своїм коханням.
І йду кругами… Перший круг. Тяжкий.
Він вітром омиває мою душу,
Назад у часі повертатись мушу,
Щоб образ чистий взяти та новий.
Щоб повернути стрілку де година
Годинника життя та помилок,
Мені нагадує, що я - гіллина,
Що я пороків й слабкостей мішок.
І круг новий. Вже в часі повернувся,
Вже йду туди, де ждуть мене терпляче
Випробування , де рука вже плаче

Від змочення у чаші каяння.
Та вже спіткнувся о тяжкі шляхи,
Нерівності доріг мого вбрання…
Я скинув залишок життєвої трухи.
Круг третій. Ця година – цілий вік.
Насилля демон й сумнівів утік.
Я не нова іще , та вже людина,
Й моїм емоціям слабким покінчен лік,
Цей шлях емоціям моїм є домовина.
Де мужність проявляється у справах,
Де не в словах, а в ділі є мораль,
Де правила у доблесних уставах,
З людини в’є божественну спіраль.
Де сила з мудрістю й красою є єдина,
Де надихаєшся від поглядів цупких
Своїх братів, від слів і фраз палких,
Де відчуваєш, що ти є людина.

Майстри будують вічний храм природи
У руслі королівського мистецтва,
Де ти пройдеш вітри, вогні та води,
Та все життя воліти до майстерства
Не буде іншої ніколи вже нагоди.

Спартак С.