„Нинішній Європі загрожує зіткнення національних егоїзмів, а передусім російський імперіалізм. У цих умовах нам, полякам та українцям, легше буде протидіяти цій загрозі разом! А також разом будувати Європу ХХІ століття!” – закликають автори звернення.
Публікуємо заяву з 8 березня 2018 року (українською та польською мовами без змін).
Звернення громадянських середовищ Польщі та України
Ми, представники багатьох громадянських середовищ у Польщі та Україні, хочемо висловити свій протест проти продовження конфронтаційної політики та її ескалації у відносинах між Польщею та Україною!
Ця політика нищить зусилля й доробок кількох поколінь поляків та українців, які привели до діалогу, співпраці та дружби між нами. Трагічне сплетіння історії українців та поляків у минулих століттях, лиха памʼять про політику ІІ Речі Посполитої щодо польських громадян українського походження, кривавий для обох сторін конфлікт між 1939 і 1947 роками, антиукраїнська пропаганда комуністичної Польщі і СРСР – все це мало розділити нас назавжди. Але після 1989 і 1991 років неможливе стало можливим! Тоді ми спільно визнали, що падіння комунізму, постання незалежних України і Польщі, болісний урок історії ХХ ст., шанси на розширення Європейського Союзу ставлять нас перед новими викликами. А гасло «Нема вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі» набуває нового значення: воно означає нашу відповідальність за майбутнє наших країн і всієї Європи – зокрема, за подолання трагічного історичного спадку. Ми усвідомлювали, що хоч по обох сторонах кордону густо від польських та українських могил, вони можуть стати знаком нашої спільної памʼяті, а не підставою для нового конфлікту. Ми міркували: хай вони свідчать, яку високу ціну ми заплатили за свободу і незалежність обох народів.
Маємо за собою важку історію, але попри це вдалося нам утвердити нове партнерство, нову якість нашої близькості! Вдалося передусім тому, що обидва суспільства за підтримки Костела й Церкви, а також політиків розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти.
Ми звертаємося передусім до наших співгромадян у Польщі та в Україні, а також до політиків, оскільки саме вони несуть остаточну відповідальність за відносини між нашими країнами:
У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього! Будьмо свідомі тієї відповідальності, що лежить на наших плечах, і того шансу, який стоїть перед нами! Досвід наших народів, винесений з попередніх століть, засвідчує: кожна конфронтація між поляками та українцями, часто інспірована Росією, призводить до нашої спільної поразки! Нинішній Європі загрожує зіткнення національних егоїзмів, а передусім російський імперіалізм. У цих умовах нам, полякам та українцям, легше буде протидіяти цій загрозі разом! А також разом будувати Європу ХХІ століття!
Ми, представники багатьох громадянських середовищ у Польщі та Україні, хочемо висловити свій протест проти продовження конфронтаційної політики та її ескалації у відносинах між Польщею та Україною!
Ця політика нищить зусилля й доробок кількох поколінь поляків та українців, які привели до діалогу, співпраці та дружби між нами. Трагічне сплетіння історії українців та поляків у минулих століттях, лиха памʼять про політику ІІ Речі Посполитої щодо польських громадян українського походження, кривавий для обох сторін конфлікт між 1939 і 1947 роками, антиукраїнська пропаганда комуністичної Польщі і СРСР – все це мало розділити нас назавжди. Але після 1989 і 1991 років неможливе стало можливим! Тоді ми спільно визнали, що падіння комунізму, постання незалежних України і Польщі, болісний урок історії ХХ ст., шанси на розширення Європейського Союзу ставлять нас перед новими викликами. А гасло «Нема вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі» набуває нового значення: воно означає нашу відповідальність за майбутнє наших країн і всієї Європи – зокрема, за подолання трагічного історичного спадку. Ми усвідомлювали, що хоч по обох сторонах кордону густо від польських та українських могил, вони можуть стати знаком нашої спільної памʼяті, а не підставою для нового конфлікту. Ми міркували: хай вони свідчать, яку високу ціну ми заплатили за свободу і незалежність обох народів.
Маємо за собою важку історію, але попри це вдалося нам утвердити нове партнерство, нову якість нашої близькості! Вдалося передусім тому, що обидва суспільства за підтримки Костела й Церкви, а також політиків розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти.
Ми звертаємося передусім до наших співгромадян у Польщі та в Україні, а також до політиків, оскільки саме вони несуть остаточну відповідальність за відносини між нашими країнами:
У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього! Будьмо свідомі тієї відповідальності, що лежить на наших плечах, і того шансу, який стоїть перед нами! Досвід наших народів, винесений з попередніх століть, засвідчує: кожна конфронтація між поляками та українцями, часто інспірована Росією, призводить до нашої спільної поразки! Нинішній Європі загрожує зіткнення національних егоїзмів, а передусім російський імперіалізм. У цих умовах нам, полякам та українцям, легше буде протидіяти цій загрозі разом! А також разом будувати Європу ХХІ століття!
Підписи з України:
Юрій Андрухович, перекладач Бруно Шульца
Євген Бистрицький, професор, Інститут філософії НАН Украіни
Тарас Возняк, політолог, редактор незалежного культурологічного часопису «Ї»
Микола Горбаль, дисидент, громадський активіст
Євген Глібовицький, засновник, експертна компанія pro.mova
Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету
Вл. Борис Ґудзяк, правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету
Орест Друль, редактор інтернет-видання Zbruč
Євген Захаров, правозахисник, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Олександр Зінченко, історик, публіцист
Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад Украіни, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проекту «Історична правда»
Георгій Коваленко, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості
Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014), громадський діяч
Ростислав Лужецький, художник, видавець
Андрій Любка, літератор
Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії
Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування памʼяті жертв Бабиного Яру
Віталій Портников, журналіст, співголова Українсько-Польського форуму партнерства
Тарас Прохасько, письменник
Олег Репецький, генеральний директор підприємства «Комора»
Микола Рябчук, письменник і публіцист, президент Українського ПЕН-клубу
Назар Стригун, актор, директор проекту «Сестри Тельнюк»
Галя Тельнюк, співачка, поетеса
Леся Тельнюк, композитор, співачка
Леонід Фінберг, головний редактор видавництва «Дух і Літера», Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Наталя Яковенко, історик, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Оксана Забужко, письменниця
Юрій Андрухович, перекладач Бруно Шульца
Євген Бистрицький, професор, Інститут філософії НАН Украіни
Тарас Возняк, політолог, редактор незалежного культурологічного часопису «Ї»
Микола Горбаль, дисидент, громадський активіст
Євген Глібовицький, засновник, експертна компанія pro.mova
Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету
Вл. Борис Ґудзяк, правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету
Орест Друль, редактор інтернет-видання Zbruč
Євген Захаров, правозахисник, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Олександр Зінченко, історик, публіцист
Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад Украіни, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проекту «Історична правда»
Георгій Коваленко, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості
Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014), громадський діяч
Ростислав Лужецький, художник, видавець
Андрій Любка, літератор
Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії
Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член Ініціативної групи «Перше грудня»
Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування памʼяті жертв Бабиного Яру
Віталій Портников, журналіст, співголова Українсько-Польського форуму партнерства
Тарас Прохасько, письменник
Олег Репецький, генеральний директор підприємства «Комора»
Микола Рябчук, письменник і публіцист, президент Українського ПЕН-клубу
Назар Стригун, актор, директор проекту «Сестри Тельнюк»
Галя Тельнюк, співачка, поетеса
Леся Тельнюк, композитор, співачка
Леонід Фінберг, головний редактор видавництва «Дух і Літера», Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Наталя Яковенко, історик, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Оксана Забужко, письменниця
Підписи з Польщі:
Edwin Bendyk (Едвін Бендик), публіцист
Iza Chruślińska (Іза Хруслінська), публіцистка, громадська діячка
prof. Przemysław Czapliński (Пшемислав Чаплінський), професор сучасної літератури, Університет імені Адама Міцкевича в Познані
Tomasz Dostatni (Томаш Достатні), домініканин, публіцист
prof. Barbara Engelking (Барбара Енґелькінґ), соціолог, Польська Академія Наук
prof. Andrzej Friszke (Анджей Фрішке), історик, Польська Академія Наук
prof. Irena Grudzińska-Gross (Ірена Ґрудзінська-Ґросс), історик літератури, Прінстонський університет
Agnieszka Holland (Аґнєшка Голланд), режисерка
Konstanty Gebert (Константи Ґеберт), публіцист
Krystyna Janda (Кристина Янда), акторка
Danuta Kuroń (Данута Куронь), голова Освітньої фундації Яцека Куроня
Jarosław Kurski (Ярослав Курський), заст. головного редактора “Gazety Wyborczej”
prof. Andrzej Leder (Анджей Ледер), філософ культури, Польська Академія Наук;
prof. Andrzej Mencwel (Анджей Менцвель), культуролог, Варшавський університет
Adam Michnik (Адам Міхнік), головний редактор “Gazety Wyborczej”
Andrzej Seweryn (Анджей Северин), директор Польського Театру у Варшаві
Sławomir Sierakowski (Славомір Сєраковський), соціолог, головний редактор “Krytyki Politycznej”
Paweł Smoleński (Павел Смоленський), репортер
Grażyna Staniszewska (Ґражина Станішевська), суспільна діячка, кол. євродепутатка
Krzysztof Stanowski (Кшиштоф Становський), суспільний діяч
Andrzej Stasiuk (Анджей Стасюк), письменник
Monika Sznajderman (Моніка Шнайдерман), антрополог культури, видавчиня
Olga Tokarczuk (Ольга Токарчук), письменниця
prof. Joanna Tokarska-Bakir (Йоанна Токарська-Бакір), антрополог культури, Польська Академія Наук;
Piotr Tyma (Петро Тима), історик, голова Обʼєднання українців у Польщі
prof. Anna Wolff-Powęska (Анна Вольфф-Повенська), історик ідеї, Університет імені Адама Міцкевича в Познані
Krystyna Zachwatowicz-Wajda (Кристина Захватовіч-Вайда), сценографістка
Adam Zagajewski (Адам Заґаєвський), поет.
Edwin Bendyk (Едвін Бендик), публіцист
Iza Chruślińska (Іза Хруслінська), публіцистка, громадська діячка
prof. Przemysław Czapliński (Пшемислав Чаплінський), професор сучасної літератури, Університет імені Адама Міцкевича в Познані
Tomasz Dostatni (Томаш Достатні), домініканин, публіцист
prof. Barbara Engelking (Барбара Енґелькінґ), соціолог, Польська Академія Наук
prof. Andrzej Friszke (Анджей Фрішке), історик, Польська Академія Наук
prof. Irena Grudzińska-Gross (Ірена Ґрудзінська-Ґросс), історик літератури, Прінстонський університет
Agnieszka Holland (Аґнєшка Голланд), режисерка
Konstanty Gebert (Константи Ґеберт), публіцист
Krystyna Janda (Кристина Янда), акторка
Danuta Kuroń (Данута Куронь), голова Освітньої фундації Яцека Куроня
Jarosław Kurski (Ярослав Курський), заст. головного редактора “Gazety Wyborczej”
prof. Andrzej Leder (Анджей Ледер), філософ культури, Польська Академія Наук;
prof. Andrzej Mencwel (Анджей Менцвель), культуролог, Варшавський університет
Adam Michnik (Адам Міхнік), головний редактор “Gazety Wyborczej”
Andrzej Seweryn (Анджей Северин), директор Польського Театру у Варшаві
Sławomir Sierakowski (Славомір Сєраковський), соціолог, головний редактор “Krytyki Politycznej”
Paweł Smoleński (Павел Смоленський), репортер
Grażyna Staniszewska (Ґражина Станішевська), суспільна діячка, кол. євродепутатка
Krzysztof Stanowski (Кшиштоф Становський), суспільний діяч
Andrzej Stasiuk (Анджей Стасюк), письменник
Monika Sznajderman (Моніка Шнайдерман), антрополог культури, видавчиня
Olga Tokarczuk (Ольга Токарчук), письменниця
prof. Joanna Tokarska-Bakir (Йоанна Токарська-Бакір), антрополог культури, Польська Академія Наук;
Piotr Tyma (Петро Тима), історик, голова Обʼєднання українців у Польщі
prof. Anna Wolff-Powęska (Анна Вольфф-Повенська), історик ідеї, Університет імені Адама Міцкевича в Познані
Krystyna Zachwatowicz-Wajda (Кристина Захватовіч-Вайда), сценографістка
Adam Zagajewski (Адам Заґаєвський), поет.
Немає коментарів:
Дописати коментар