Я задоволено посміхаюся

  
Працюю у кав'ярні над п'єсою. Підходить офіціантка з кавою і кексом. Ставить каву на мій столик. 
- Сенк ю, - кажу я.
- Уелкам, відповідає офіціантка і несе кекс до жінки за сусіднім столиком. "Кєкс я нє заказивала", - каже жінка. 
Офіціантка дивиться навколо.
- Може, Ваш? - питає вона чоловіка.
- Нєт. Может, спросітє етаво мужчіну. Он, я так панімаю, нє гаваріт па-рускі.
- Ноу, ай андестенд - відповідає офіціантка.
Я задоволено посміхаюся. На всю кав'ярню лунає молодіжна англомовна пісня. Кавова машина видає звуки, схожі на уривчастий гомеричний сміх. На моєму столі лежить відкрита книга "Холодний Яр". Сторінка починається словами: "Усіх червоних бандитів чекає нещадний жовто-блакитний терор".