Якого діалогу з церквою шукає прем’єр-міністр?

“Державна влада відкрита до діалогу із церквами”, – сказав 4 липня у Києві прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на зустрічі із членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦ і РО). Ті, в свою чергу, звернули увагу прем’єр-міністра на низку проблем та актуальних питань державно-конфесійних відносин.

Перш за все релігійні діячі рекомендували главі Кабміну вжити дієвих заходів для утвердження в суспільстві сімейних цінностей, зокрема підвищити рівень державної сімейної політики. Так єпископ УГКЦ Богдан (Дзюрах) заявив, що з Конституції України не повинні зникнути положення про те, що шлюб в Україні є союзом чоловіка і жінки…
По-друге, Рада Церков порушила питання впровадження військового капеланства та соціального захисту священиків-капеланів, які несуть служіння в районі проведення АТО. Є небезпека, що одна із головних складових “русскага міра” – РПЦ, у вигляді УПЦ (МП), буде таким чином легалізована у складі ЗСУ.

Увага була приділена і проблемам перереєстрації статутів релігійних організацій та необхідності усунення законодавчих норм, які перешкоджають діяльності релігійних організацій. Йшлося про законопроекти №4511 “Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором” та важливі зміни до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” №4128.

Рада Церков наголосила на важливості налагодження постійного діалогу між урядом та нею. Зокрема, запропонувала відновити роботу Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій, утвореної при Кабінеті Міністрів України ще у 2008 році… Зі свого боку прем’єр-міністр висловив готовність до проведення зустрічей із представниками Ради Церков на регулярній основі. І до того є поважні причини, аби за десять років згадати про її існування. Україні потрібні інвестиції. Світовий устрій склався так, що державами та державними діячами керує світовий капітал. І треба ж такому статися, що він останнім десятиріччям наполегливо оминає нас. Взаємодія між Україною та світом здійснюється головно, як тепер стало модним казати, на політико-дипломатичному рівні. Ну, хто на що навчався…

В той же час поруч із Україною знаходиться Білорусь. Її успіхи у політико-дипломатичній царині до останнього часу були вельми поміркованими. Але, для прикладу, Renovabis (католицька благодійна організація, що координує діяльність орденів у сучасному суспільстві в Центральній та Східній Європі) вкладала і вкладає у Білу Русь найбільше коштів із розрахунку на душу населення, і то не лише в Європі… Нам можуть сказати – це відбувається за рахунок того, що “адміністратори” одіозного кооперативу “Озеро” мають давні і добрі стосунки із банківською групою Ватикану. Так. Саме через Опус Деі керівництво Союзної Держави Росії та Білорусі виходять на інтелектуальний центр фінансової могутності одного із найбільших світових потоків капіталу. І якщо вже Ротшильди та Рокфелери з Варбургами незадоволені діяльністю лідера Росії, то РПЦ шукає порозуміння із Ватиканом. І ось вже на Кубі відбувається зустріч Папи Римського та патріарха Путіна.

Але, що заважає Україні бути якщо не першою біля цього фінансового джерела, то хоча б стати у чергу? Не Світовим банком та МВФ єдиними живий цей світ. Є ще й банк Ватикану. Хоча зрозуміло, через “Озеро” та пропольське лобі в Апостольській столиці пробитися нам було непросто… Але схоже крига таки скресла.

У листопаді 2015 Президент України здійснює свій історичний візит до Папи Римського. А вже за декілька місяців у березні 2016-го до Патріарха Константинопольського Варфоломія І. У читачів можуть виникнути запитання. До чого це я? Так ми нагадаємо, що ще у далекому 1963 році Димитріос Архондонис навчався у Папському Східному інституті Григоріанського університету у Римі. Як відомо, Грігоріанській університет ордену єзуїтів, названий на честь Папи Григорія XIII, створений у 1551 році самим засновником Товариства Ісуса Ігнатієм Лойолою. Там свого часу студіював і Франциск І…

Шлях второвано. І от вже прем’єр-міністр України у Стамбулі, у березні 2017-го, розмовляє із самим Вселенським Патріархом. Гадаємо говорили вони там не лише про створення Єдиної Помісної церкви в Україні… Більше того! За місяць, постановою КМУ від 18.04.17 за номером № 296 питання релігії було віднесено до компетенції Першого Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка. Здавалося б, яке відношення спеціаліст із питань соціально-трудових відносин, соціальної політики, системи пільг та компенсацій має до державно-конфесійних відносин?

Певно тому, за два місяці, постановою КМУ від 07.06.17 за номером № 389, до здавалося б уже почившої у Бозі “Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій”, на допомогу Павлу Валерійовичу відправлено міністра культури Євгенія Нищука. Бо саме у структурі Мінкультури функціонує Департамент у справах релігій і національностей.

Гроші, як відомо, люблять тишу. Цей трюїзм дає нам можливість осягнути всю адміністративну та оперативну складність і відповідальність поставленої перед нашою владою епохою та часом проблемою – де взяти гроші? Бо гуркіт таки йде…
                                                                                      Олександр Коваленко