Олена Степанів

                            
1892, 7 грудня – народилася Олена Степанів, четар Української Галицької армії, науковець, політв’язень мордовських таборів.
У 22 роки ця дівчина вже стала живою легендою в Галичині. Із початком І світової війни вона добровільно записалася до легіону Українських січових стрільців. Як хорунжа та командирка стрілецької чоти УСС брала участь у запеклих боях із росіянами. У бою під Лісовичами потрапила в полон... Її вивозять до Ташкенту. Драматична історія жінки-військовополоненої набуває розголосу. За перипетіями ув’язнення стежили не тільки українці-галичани, для яких вона стала національною героїнею, а й західноєвропейська преса. Повернення із заслання через Фінляндію, Швецію, Німеччину до Галичини вітали численні делегації жіночих рухів цих країн. Згодом Олена Степанів ще візьме участь в організації Листопадового зриву 1918-го. Потім аж до арешту та заслання у табори Мордовії присвятить себе викладанню та науковій роботі. А ще вона подарує Україні чудового син— відомого історика Ярослава Дашкевича.

• Листопад 1919 – Олена Степанів виїжджає до Відня, де закінчує університет зі ступенем доктора філософії.
• 1922–1936 – викладає географію та історію в гімназії сестер василіянок у Львові, а також географію на філософському факультеті Українського таємного університету.
• 1944–1946 – старша наукова співробітниця і завідуюча сектором економіки промисловості львівського відділу економіки Академії наук; доцентка Львівського університету.
• 29 грудня 1949 – заарештована й засуджена до 10-ти років ув’язнення в таборах Мордовії.

“Величаєте мене героїнею і тому ніяко мені. Не сповнила я досі нічого геройського. Я сповняю лише обов’язок свій... Я з любові до України взяла кріс та пішла у поле фізичною силою бити ворога. От і все”.
Олена Степанів