В генезному від осереддя палеоліту плетиві? В магічному магнетизмі дніпрової граалевої чаші? В духовному пісенному націєцентризмі? В чому феномен етнічної стійкости українців?
"Неситий не виоре на дні моря поле".
Цікаво співставити з долею єдиного колись народу, що тисячі років тому замешкав на Балканах, домандрувавши над Ядранське море від київських пагорбів. В них і досі одна Мова, хоча наполегливі увиразнення через діалекти потроху даються взнаки. Ті "знакИ" там досі не усвоєріднили вже державних говорів хоча б так, як лемківські, гуцульські, бойківські, поліські, подільські, слобожанські балАчки додали барв українській Мові.
А зате рОзлами й вІдлами одного цілого кілька століть мовно пафосують. Чорногорська. Сербська. Боснацька. Хорватська. Словенська.
"Не було в них Тараса Шевченка!" - каже мій друг.
Cергій Ткаченко
Немає коментарів:
Дописати коментар