Я проти, щоб в Україні всі говорили українською.
Біжу через парк, на лавці в характерній позі сидять двоє чувачків, не навпочіпки, але ліктями вперлися в коліна, в обох у зубах по цигарці. Один перед собою цвиркає слиною:
– Слиш, бля, ти гоніш, бля!
– Нє, нах, внатурє, нах, ти шо меня ващє дебілом счітаєш, нах.
– Ну гдє ти, бля, ето мог відєть, бля.
– В ютубє, нах, прі чьом, нах, раз десять, нах.
– Ну, бля, ти дайош, бля.
Не знаю чим закінчилася ця інтелектуальна бесіда…
Заявляю. Українська нехай буде українцям – елітною мовою, а всі «нахи» і «бля-хи» нехай залишаються зі своєю російською.
Біжу через парк, на лавці в характерній позі сидять двоє чувачків, не навпочіпки, але ліктями вперлися в коліна, в обох у зубах по цигарці. Один перед собою цвиркає слиною:
– Слиш, бля, ти гоніш, бля!
– Нє, нах, внатурє, нах, ти шо меня ващє дебілом счітаєш, нах.
– Ну гдє ти, бля, ето мог відєть, бля.
– В ютубє, нах, прі чьом, нах, раз десять, нах.
– Ну, бля, ти дайош, бля.
Не знаю чим закінчилася ця інтелектуальна бесіда…
Заявляю. Українська нехай буде українцям – елітною мовою, а всі «нахи» і «бля-хи» нехай залишаються зі своєю російською.
Немає коментарів:
Дописати коментар