Вчора, 7 квітня, пішла за світи чудова Людина, вічний бунтар, кобзар Василь Литвин. Сум огортає душу від того, що ми більше ніколи не зустрінемося в цьому житті, не підемо на Дніпровські кручі, не будемо п*яніти від українського різнотравя, і говорити-говорити. Шкодую, що за мирською метушнею відвідала минулого року цю гостинну родину, але тепер вже цього не повернеш. Василь та його брат Микола одні з перших знайомили з чудовою грою на бандурі, з давніми українськими билинами українців Литви в далекі 90 роки минулого сторіччя. Висловлюю глибоке співчуття п.Тоні, всім рідним та близьким, всьому кобзарському цеху, всій Україні. Вічна пам*ять!П.С. Передивилася всю стрічку новин за сьогоднішній день і кругом ані гу-гу. Сумно...