Ця історія - про ще одного ватніка, котрий вирішив, що він безсмертний. Але усвідомив, що помилявся.
Почнемо ж.
Є така організація-профсоюз журналістів НСЖУ. Сайт http://nsju.org/
Очолює одеський філіал Юрій Работін, котрий неодноразово був помічений у підтримці антиукраїнських громадян. Зокрема, посвідчення члена НСЖУ, необхідне для дозволу на зброю, він свого часу видавав агенту РФ і активному "лідеру" сепаратистів в 2014 р. в Одесі Антону Давідченко. Або організація прес-конференції по кремлівському проекту "Порто-франко".
В двох словах типовий ватнік, котрий намагається адаптуватись для збереження посади в нинішніх умовах України, котрий чим може, але обережно, підтримує агресора-росію в її підривній діяльності.
Але ця стаття навіть не зовсім про нього.
Мова про його підлеглого на ім'я Сергій Іванов.
Телефон +380637708293. Проживає в Одесі.
Але вирішив якось наприкінці квітня цього року він заробити 4000$, зганявши в російське Балобаново і відзнявши та змонтувавши деякі фото та відео. Одне з таких - фільмець "Мы помним этот день" про те, як щороку всі скорблять по загиблому в Афгані їх знайомому.
Власне сам "фільм" його автор видалив буквально через годину після подій, про які піде мова далі. Тому довелось його перезаливати в ютуб знову. Ось цей матеріал.
За інсайдерською інформацією, мав вийти ще один ролик, але тепер від цієї ідеї відмовились.
На цьому відео є далеко не остання фігура російської армії.
Апологет анексії Криму "напівмирним" шляхом, так як це відбулось в 2014 році, генерал-полковник, колишній командувач оперативного управління генштабу російської армії Віктор Баринькін. На момент написання статті він є головним інспектором міноборони РФ.
9 хвилина - можна почути історію про те, як "звонят с Украины" в такий непростий час і по "понятним" причинам. Звісно, російський генерал про причини дуже добре знає.
На 11й хвилині він розповідає про 28 збитих танків і різні подвіги якогось діда-гєроя російської федерації.
А на 12:28 звучить фраза, що сьогодні їх приємніки продовжують робити славні подвіги. Цікаво, це про Крим, Донбас, ПМР, Грузію, Абхазію чи Сирію? Чи про всіх "іхтамнєтов"?
На відео також можна побачити іншу особу - Олександра Ружина.
Він же з мером Одеси Трухановим та іншими росіянами в Одесі. 2011 рік.
В цей же день його, генерала Баринькіна та багатьох інших можна було побачити ще на іншому заході - урочистому відкритті каменю пам'яті афганцям. Знімав дані фото також Сергій Іванов, член НСЖУ.
Далі - цікавіше. На мітингу бачимо і іншого яскравого представника імперського російського шовінізму.
Є ще групове фото. Багато хто на ньому заслуговує на окремі публікації.
Ну і куди ж без показушного виступу російських військових в червоних шапочках.
Відомо, що поїздку в РФ для Сергія Іванова організовували через того ж охоронця Леоніда Кучми, котрий підтримує зв'язок як з спецслужбами РФ, так і з місцевими колаборантами.
Частина викладених матеріалів є у вільному доступі, частиною з суспільством люб'язно поділився сам Іванов, з котрим сьогодні небайдужі громадяни мали розмову про суть побудови і устрою цього світу.
Невеличкий уривок із виховної роботи з сепаратистом на відео:
Розмова пішла йому явно на користь. Але чи піде викладена інформація на користь державі? Хороше питання до правоохоронних органів, до контррозвідки і не тільки.
Наш "герой" публікації ще викладав зняті ним матеріали за те саме 02.05.14 на Куликовому полі. Чомусь нема ні слова про початок подій і вбивства в центрі українських патріотів. Лише "бідні і невинні" антимайданівці, а точніше - справжні сєпари.
І окремої уваги заслуговує оця пропагандистська конференція за участі одіозного Кваснюка, син котрого воював на боці ДНР, а сам він публічно прославляв терористів, які є на Донбасі. Не визнає теж публічно існування України.
Чудова пресуха і чудові люди!
З викладеного вище маємо декілька запитань:
1. Навіщо НСЖУ сепаратиське кубло у вигляді такої Одеської філії?
2. Чому стільки відвертих ворогів держави вільно гуляє на волі, здійснює свою діяльність і чи притягнуть їх колись до відповідальності?
3. Якщо відповідь на питання 2 - ні, то навіщо нам така правоохоронна система, якщо на відверту загрозу нацбезпеки нема реакції?
4. Чи правда ми маємо війну на Сході проти Росії? Бо щось не схоже, раз можливі такі ситуації, раз держава на це закриває свої очі.
Ця історія - лише верхівка величезного айсбергу і невеличкий приклад того, що коїться під носом у суспільства та є проявом нинішніх українських реалій. Впевнений, вона матиме ще своє продовження, і від суспільства та спецслужб залежить те, чи буде це продовження трагічним, чи навпаки, стане історією, де не уникнуть покарання багато хто із тих, хто планомірно працює проти України.
Гадаю, киянам варто завітати в центральне відділення того ж НСЖУ і спитати там про Работіна.
Переконаний, Сергію Іванову варто замислитись про якнайшвидший переїзд в росію.
А нам всім потрібно не боятись і діяти в інтересах держави. Навіть, іноді там, де здавалося б, вона повинна реагувати першочергово сама.
Все буде Україна!
Сергій Стерненко
Немає коментарів:
Дописати коментар