Свідомість середньостатистичного російського Павла Івановича. У період відносної тверезості. Коли авансу вже не залишилося, а до зарплати - ще далеко. Зустрічаються 2 хлопчика. Розп'ятий в трусиках зі Слов'янська. І той, який читав Шекспіра на Арбаті.
- Че прийшов ??? Що треба??? - з ходу стартує хлопчик в трусиках.
- Та мене тут це ... образили ... принизили ... запакували ... не можна ж з дитиною так ... - трохи розгублено відповідає хлопчик з Арбата.
- Кого це тут образили? Як це так принизили ??? Та ти на себе подивися тільки! Подивися ??? Це що таке??? Джинси завужені фірмові !!! Курточка італійська !!! А Крос так ... нічого Крос ... а який розмір ... У Івановича онук є Славик. Так у нього якраз Крос порвалися, а купити - нема за що! А ну, давай, знімай Крос !!!
Хлопчик в трусиках знімає з Арбатского хлопчика Крос і тут же кидає їх на себе.
- Ну так ще куди не йшло. Хоча все одно ти своїм виглядом довіри не вселяти. Щеголь якийсь, їй Богу! Такого ніхто точно жаліти не буде. Ось ти на мене подивися !!!
- Так ти це ...
- Так Так. В трусиках!!! Бачиш, ось плавки в зелену смужку !!! А у сусіда нашого - Семеновича я в сімейних таких, червоних труселях. В точно таких, як він по квартирі ходить !!!
- А як таке може бути ???
- Як як? Та дуже просто! Адже мене ж ніхто не бачив! Ні Іванович, ні Семенович, ні навіть тітка Клава з першого поверху. Вооот, мене ніхто не бачив !!! Але я точно є! І всі знають, що я є. Навіть ти знаєш! Тому що про мене розповіли по федеральних каналах! А про тебе говорили по ящику ???
- Та начебто ні…
- Ось, значить тебе взагалі немає. І не було ніколи. І бути не могло. Бо є тільки те, про що говорять по федеральних каналах. Ось тебе хто образив ???
- Ну поліцейські ...
- Нє, це не піде. Поліцейські, звичайно, негідники. Це всі знають. Іванович теж знає. Але щоб так дитини просто так образити. Чи не - вони так не можуть. Це ж не укри, і не правосекі прокляті! Не, в це ніхто не повірить. НЕ ВІРЮ!!! НЕ ВІРЮ!!! - починає голосно кричати хлопчик в трусиках і грізно стукає кулаком, на якому червоним маркером намальовані свіжі стигмати!
- Так навіть відео є, подивитися можна ... на Ютубі ...
- Якому ще такому ютубі !!! Ти нам тут це! Словами своїми модними зуби не заговорюй! Знаємо ми ці ваші ютуб! Їх ліберали з педерастами придумали, щоб голову людям морочити! От не було під час війни ніяких ютубі. Ми і без них фашистів перемогли! І зараз переможемо ... а він нам тут про ютубі розповідає!
- Так я це ... я не хотів нічого поганого ... я просто Шекспіра читав ...
- Кого читав ???
- Ну, Гамлет, Шекспіра ... це драматург англійський ...
- Вооот! Точно я так і знав !!! Це все західна провокація !!! Ну не може простий російський хлопчик просто так читати якогось англійського драп ... драг ... коротше, не нашого, не російського, вірші читати. Ось Пушкін є ... я помню чудное мгновенье .... Або ось цей Лермонтов. Велика російська література !!! А ти падло, що читаєш ???
Хлопчик в трусиках в профілактичних цілях б'є хлопчика з Арбата з нізвідки взялася арматуріни, посередині якої гордо пов'язана Георгіївська стрічка.
- Мало тобі, менти наваляти! Мало !!! Піжон, ... ля з Арбата ... Шекспіра він читає. Тут народу жерти нічого. А вони зі своїми Шекспіра до нас лізуть ... Жити нас вчать. Типу самі ми тут не розберемося. Понапріходят тут зі своїх ютубі ... голову нашому Івановичу баламутити ...
Хлопчик з Арбата переможений. Поруч валяється закривавлена арматуріни. Павло Іванович вмикає телевізор. Хлопчик в трусиках з нетерпінням чекає новин з України. «Че там у хохлів?» - вторить йому Іванович ...
Ігор Черняк
Немає коментарів:
Дописати коментар