Виставкові проекти Шевченківського національного заповідника

З 5 березня по 14 квітня 2015 року у виставковому залі музею Тараса Шевченка у Каневі експонується виставка мистецької шевченкіани з фондової колекції Шевченківського національного заповідника, присвячена пошануванню пам'яті Тараса Шевченка та 175-річчю з дня виходу з друку «Кобзаря» (1840) і 155-річчю – «Кобзаря» (1860). Постать Тараса Шевченка, його біографія і творчість завжди мала вплив на долю українського народу, а особливо сьогодні. У надзвичайно складний час російської військової агресії українці все більше гуртуються навколо імені Тараса Шевченка, звертаючись до його невмирущого пророчого Слова.

Твори Кобзаря, його волелюбна муза й ідеальна витонченість художньої форми завжди були, є і будуть джерелом натхнення та взірцем для наслідування цілої плеяди українських художників. У різні часи  до авторської інтерпретації творів Тараса Шевченка звернулося багато творчих особистостей. Ці мистецькі твори презентувалися на виставках, у музейних експозиціях, на сторінках часописів, у виданнях окремих творів Тараса Шевченка та сучасних виданнях «Кобзаря».

Гордістю фондової збірки Шевченківського національного заповідника є мистецькі твори художників-класиків українського образотворчого мистецтва: Івана Їжакевича, Федора Коновалюка, Іллі Рєпіна, Михайла Дерегуса, Веніаміна Кушніра, Василя Касіяна, Вячеслава Розвадовського, Гаврила Пустовойта, Дмитра Звоницького, Мар′яна Маловського, Софії Караффи-Корбут, родини Лободи та інших знаних українських художників. Особливу увагу відвідувачів привертають роботи митців, які створюють образи героїв Шевченкових творів: Андрія Антонюка, Олександра Івахненка, Івана Марчука, Валерія Франчука, Євгена Манишина, Володимира Гарбуза, Івана Фізера, Василя Цимбала, Феодосія Гуменюка, Євгена Безніска, Миколи Теліженка, Володимира Лупійчука, твори яких можна оглянути у музеї Тараса Шевченка у Каневі.
   Радує й тішить наявність робіт моїх друзів Івана Фізера та Миколи Теліженка (Н.О.)

На виставці експонуються вісімдесят чотири твори сорока митців та більше дев’яноста ілюстрованих «Кобзарів» Тараса Шевченка  різних років видання. З найдавніших раритетних видань − «Твори Тараса Шевченка» (1913) за редакцією В.Доманицького з ілюстраціями різних авторів, «Кобзар» (1914) видання Ротенберга з 50-ма сторінковими ілюстраціями Б.Смирнова, ювілейне видання «Кобзаря» (1939) з ілюстраціями І.Їжакевича та художнім оформленням В.Г. Кричевського. Представлені і сучасні ілюстровані видання «Кобзарів», серед яких розкішне великоформатне видання «Кобзар» і Україна» (2013), проілюстроване  репродукціями картин художників-класиків та творами сучасних митців, «Кобзар» (2014) з малюнками Тараса Шевченка, упорядник С.Гальченко.

Кожного року колекція Шевченківського національного заповідника поповнюється  новими творами українського образотворчого мистецтва та виданнями творів Тараса Шевченка. Інтерес до творчості українського Генія не згасає.

Митець вклонився Тарасові.

  Почну з того, що позавчора в Черкасах відбувся аукціон, який ініціювали місцеві художники. Кошти, які було зібрано, направлено на допомогу нашим воякам, учасникам АТО. Так от, автором першої проданої роботи став Іван Фізер. Його полотно було продано за 14, 5 тис. грн.
А вже сьогодні у музеї Тараса Шевченка, що знаходиться в Шевченківському національному заповіднику у Каневі, відкрилась виставка знаного українського скульптора, Заслуженого художника України Івана Фізера. Виставка носить назву "Мелодія отчого краю" і присвячена саме краю наших батьків, рідній землі -  Україні-неньці.
   Виставка ця готувалась близько півтора року. А до виставкової зали попало, як казали колеги майстра, дуже мала частина робіт, що знаходяться в його майстерні.
Хоча, слід відзначити, що велика частина з понад 40 графічних, живописних робіт та більш як двох десятків скульптур, присвячені Великому Кобзареві, українському пророку Тарасові.
   Виставкова зала музею зібрала пошановувачів творчості Івана Васильовича Фізера і від цього набула урочистості. А виставка митця у Каневі - не перша. За час від поч. 90-х у Каневі (і не лише в Шевченковому музеї) відбулося декілька виставок. Також деякі роботи художника прикрашають зали, фойє будівель, закладів  міста.
  Закінчу тим, що у декількох спічах прозвучала думка: майстрові пора вже подумати про здобуття Шевченківської премії. Я цю думку підтримую.