субота, 28 вересня 2013 р.

Про санкції щодо проявів неонацизму в Україні.


 Продивився я уважно цей ролик. Не знаю, як ви, але я не побачив тут жодних проявів расизму, ксенофобії, нацизму, неонацизму, ку-клукс-кланства, каннібалізму тощо з боку українських вболівальників. Ну не було їх.
  Аж ось згадав! По закінченні матчу Президент України Віктор Янукович привітав національну збірну з перемогою! Пам'ятаєте, там щось FARE лопотіло про так звані "зіги"?  А як зазвичай наш анана президент вітає? А ось як:
 











Ну, і хто тепер кому лікар, рабінович і суддя? Хотілось же, як краще... А в підсумку маємо те, що маємо...

середа, 25 вересня 2013 р.

Вам правду? Заміновано! "Відкритий доступ" у Черкасах


Громадянська мережа «Опора» у Черкасах 25 вересня анонсувала презентацію фільму до проекту про доступ до публічної інформації під назвою "Відкритий доступ". Презентація проекту зустрічала спротив влади та спецслужб по всіх містах, де він відбувся, тому опорівці  готувалися до провокацій. Але розмах перевершив навіть їхні сподівання.

За словами Миколи Макухи, голови Черкаського представництва ГМ «Опора», відразу після початку показу фільму у приміщенні відімкнули світло. Організатори були готові до такого розвитку подій, а тому апаратуру підключили до генератора, завдяки чому показ було продовжено. Після цього з’явилися пожежники, кінологи, міліціонери та працівники СБУ, які повідомили присутніх, що вони мають залишити будівлю, бо отримано дзвінок про замінування будівлі.
Будівля оточена бійцями міліцейського спецпідрозділу, кінологи шукають вибухівку, а учасники презентації не сумніваються, що це провокація влади.
Раніше на показі альманаху «Відкритий доступ» у Севастополі відключили світло.
   Також під двері приміщення, в якому відбувався показ альманаху у Сімферополі, кинули димову шашку. Глядачів евакуювали.
   Показ альманаху 19 червня намагалися двічі зірвати у Миколаєві.
   Подібна ситуація з показом «Відкритого доступу» відбувалася в Одесі та Донецьку.
  
«Відкритий доступ» складається з 5 новел: «Межигір’я», «Афганець, «Школа», «Дім з химерами», «У кутку».
    Запитаємо самі у себе: нам це подобається? У будь-якій країні цивілізованого світу таке можливо? І жодної реакції від людей не може відбутися?
   То хто ми після цього?..
                                                                                    Джерело: "Про головне".
                                              

понеділок, 23 вересня 2013 р.

Чи забезпечить міліція чесні вибори?





 На минулому тижні я викладав на блозі огляд матеріалів від місцевих ЗМІ про проведення Черкаським майданчиком громадського руху ЧЕСНО круглого столу в Черкасах, присвяченому прийдешнім довиборам до Верховної ради по "проблемним" округам №194 та 197. До речі, це була лише частина публікацій. Також сюжет з круглого столу був показаний і в місцевих теленовинах на двох каналах - ОДТРК "Рось" та телеканалом "Вікка".
  Як повідомлялося, взяти участь у засіданні круглого столу в числі гостей були запрошені представники обласного УМВС, аби присутні могли заслухати, як правоохоронні органи беруться забезпечити законність, правопорядок та чесність під час виборів, які призначені на 15 грудня.
На захід представники УМВС не з'явилися, про що було повідомлено під час його проведення.
  Чи не найоперативніш про "часниківський" захід відреагував черкаський сайт "Прочерк", де в декількох дописах було висвітлено роботу круглого столу. Перший матеріал на цьому сайті було викладено о 14-00, через годину по закінченню засідання. 

"Беркут" незаконно вилучає протоколи з ОВК №197 у Каневі.

І ось що цікаво! О 14-15 раптом задзвонив мій мобільник. Привітався зі мною й представився - Володимир Іващенко. Я не запам'ятав, яку він займає посаду нині, але знаю, що донедавна він був начальником управління громадської безпеки УМВС у Черкаській області (можливо, ним є і подосі). І повідомив, мовляв, ви нас запрошували на свій круглий стіл. Я відповів, що запрошували на 11-00. На що п. Володимир пояснив, що саме у цей час в обласному УМВС зазвичай відбувається селекторна нарада яку проводить очільник МВС В.Захарченко. І запропонував  надалі запрошувати їх на заходи, які проводитиме ЧЕСНО в Черкасах, у яких вони з задоволенням  візьмуть участь. Я подякував і попрощався. Не став говорити йому, що лист-запрошення було навіть не надіслано, а занесено мною власноруч (та власноніж))) до УМВС за декілька днів до заходу. В листі було вказано номери телефонів, по яких можна було оперативно зв'язатися і повідомити про реакцію на запрошення.
     Звісно, ніхто в міліцейському управлінні області не сподівався, що захід буде проведено на гідному рівні і отримає такий розголос. Тому ніхто й не збирався туди прийти. Тож і не прийшли...
   Аж ось така реакція в ЗМІ! Спіймали облизня очільники правоохоронних органів Черкащини і змалювалися красивою міною при відповідній грі...
   Як гадаєте, надалі на запрошення як відреагують?

Черкаські "ліві" офашистіли?


На Черкащині розпочалися заходи з нагоди чергової річниці "звільнення" області  радянськими загарбниками від німецьких загарбників. Зокрема минулими вихідними таку подію вирішили відзначити в райцентрі Драбові, звідки розпочиналося звільнення території області. Долучилося до нього і обласне керівництво.
    Зокрема, як стверджує сайт Черкаської ОДА, одним з елементів такого святкування була факельна хода. Колону очолив губернатор області С.Тулуб.

Залишається лише поцікавитись, а в кого перейняли таку традицію вшанувань владці? Бо не так давно за факельну ходу можна було отримати від представників ПР чи КПУ етикетку "фашиста", адже вони через свою обмеженість не знають більше історичних прикладів таких заходів.
  Також хотілося б з'ясувати, чи традицію факельної ходи з дозволу влади можна вважати не нацистським заходом, чи таким чином влада демонструє свою європейськість. Та й взагалі, як тепер бути "правим" політичним силам, для яких назавжди спаскуджено один з варіантів проведення заходів?
                                                 Ярослав Нищик, сайт "Кропива".

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Чи буде чесним 15 грудня?

Під такою назвою відбулось засідання круглого столу, яке ініціювала Черкаська платфома громадського руху ЧЕСНО.
   Далі - інформація від http://procherk.info/
  Сайт "Прочерк" розмістив на своїх "шпальтах" не одну статтю, а декілька. Усі вони присвячені сьогоднішньому заходу, який ініціював і проводив Черкаський майданчик руху ЧЕСНО.  З цього дайджесту цілком можливо реально побачити ситуацію на Черкащині напередодні виборів у "проблемних" округах, призначених Верховною радою на 15 грудня цього року.
   На захід не прийшов кандидат від «проблемного» округу № 197 Богдан Губський, кандидати від округу № 194 – Валентина Жуковська та Микола Булатецький, а також начальник Управління УМВС України в Черкаській області Володимир Ліпандін.
– Був запрошений Богдан Губський, Валентина Жуковська, Микола Булатецький та Леонід Даценко. Губський та Жуковська відмовились взяти участь. Аргументація їхня така: ще не візоване Президентом рішення Верховної Ради України про перевибори 15 грудня. Інший аргумент – вони ще не зареєстровані як кандидати, – пояснив причини відсутності кандидатів координатор черкаського майданчику руху «Чесно» Назар Обідзінський. – Але я повинен сказати, що, скажімо, «Прочерку» Богдан Губський давав інтерв’ю, у якому сказав, що, звичайно, іде на вибори, адже виграв восени, але в нього забрали цю перемогу.
За словами пана Обідзінського, «Жуковська також не вважає себе кандидатом, але у ЗМІ вже з’явилася інформація, що вона ініціює в Черкасах створення громадської ради».
– Тобто справа вона – не кандидат, а зліва – кандидат, – дивується координатор черкаського майданчику руху «Чесно».
Відсутність кандидата в нардепи по 194-му виборчому округу Миколи Булатецького пан Обідзінський пояснив запрошенням до американського посольства, де відбувається зустріч із «переможцями» минулих парламентських виборів на «проблемних» округах.
– Миколу Івановича та Леоніда Даценка запросили в Київ на захід. Тому вони розділилися: Микола Іванович поїхав до Києва, а Леонід Миколайович залишився в Черкасах, щоб взяти участь у нашому заході, – зазначив Назар Обідзінський. – Запрошували ми також і начальника Управління УМВС України в Черкаській області Володимира Ліпандіна. Був лист, який залишився без відповіді. Хоча ми запрошували будь-кого з представників міліції, не обов’язково пана Ліпандіна. Хотілося б, щоб хтось був присутній, послухав нас, а ми почули від них, яке забезпечення з боку МВС чекає нас у грудні, – сказав Обідзінський.

   Секретар Спілки письменників України Сергій Пантюк сьогодні під час «круглого» столу руху «Чесно» на тему «Чи відбудеться все ЧЕСНО 15 грудня?» пояснив, чому деякі спікери ігнорують заходи, які організовують у Черкасах.
Нагадаємо, що на «круглий» стіл руху «Чесно» не прийшов кандидат від «проблемного» округу № 197 Богдан Губський, кандидати від округу № 194 – Валентина Жуковська та Микола Булатецький, а також начальник Управління УМВС України в Черкаській області Володимир Ліпандін.
– Відбувся «круглий» стіл. Тут сидять журналісти. Вибачте, я сам журналіст. Я знаю, як зараз висвітлюються такі питання. Це така заміточка, що відбувся захід, посиділи, поговорили. Це проблема не журналістів, а організаторів, – вдався до конструктивної критики організаторів Сергій Дмитрович. – Простий приклад із свого досвіду. Робили ми колись «круглий» стіл не політичний, а мистецький. Запросили низку людей. Зрозуміло, що вони не прийшли. На місця табличок із їхніми іменами «посадили» «кіношних» персонажів: свиню тощо. Про це показали всі канали. До чого я веду? Якби тут зараз на місці таблички «начальника міліції», наприклад, стояли порожні склянки... Ми інколи надто серйозні.
На переконання секретаря Спілки письменників України, «сміх інколи вирішує більше питань, ніж серйозні пики, які ми робимо».
– Залишилося три місяці до перевиборів. Чому досі не створені центри захисту голосів? Хто знає за межами Черкас хорошого хлопця Льоню Даценка? Ну я знаю, ще там якесь обмежене коло. Чому не робимо загальноукраїнських нормальних заходів? Це письменник чудовий, не тільки політик. Булатецький – людина, яка підтримує культурницькі проекти. Усі чудово розуміють, що ви – не олігархи, але сюди приїдуть люди, вас підтримають. Дайте клич! Скажіть нормально: «Хлопці, приїдьте! Ми наллємо вам сто грамів. Так, ми не можемо вам платити мільйони»... Але всі знають, що вас треба підтримати, і люди приїдуть! – переконаний Сергій Пантюк. – Це вже треба робити. От відбувся захід. Хай попрацює прес-центр, щоб увечері це вже було хоча б на моєму блозі в «Українській правді», а не 5 рядків, що ми посиділи, поспілкувалися. Давайте юзити (англ. use – використовувати, – ред.) одне одного і не шкодувати.
  Голова Черкаської обласної організації партії «УДАР» Віталій Іляшенко вважає, що кандидатам, які йтимуть на перевибори в «проблемних» округах, розслаблятися не можна, а особливо – кандидату по 194-му виборчому округу Миколі Булатецькому. Таку думку «ударівець» висловив сьогодні під час «круглого» столу руху «Чесно» на тему «Чи відбудеться все ЧЕСНО 15 грудня?».
– Від партії «УДАР» хочу ще раз підтвердити, що наш лідер Віталій Кличко підтримує кандидатів, які перемогли на виборах і в яких незаконно забрали перемогу. Зрозуміло, що розслаблятися не можна, особливо кандидату по 194-му виборчому округу Миколі Булатецькому. Ви бачите, що його опонент (Валентина Жуковська – почесний президент ПАТ «Азот», – ред.) взяв шефство над десятьма школами Придніпровського району й посилено проводить зустрічі в дворах із виборцями. Очевидно, із метою ліквідувати той великий розрив, який виник на попередніх виборах (як відомо, за результатами виборів Микола Булатецький на виборах до Верховної Ради України восени 2012 року обійшов свого найближчого суперника – самовисуванку Валентину Жуковську – на 12 тисяч голосів, – ред.), – припускає Віталій Іляшенко.
«Ударівець» вважає, що на перевиборах 15 грудня явка виборців буде меншою, тому прогнозує, що скоротиться і розрив між кандидатами.
– Потрібно створювати центр захисту голосів для того, щоб відстояти голоси і дбати про встановлення результатів. Вибори призначили після проведення саміту у Вільнюсі. Не до, а після. І фраза «після» означає, що вони (очевидно, пан Іляшенко має на увазі представників влади, – ред.) можуть робити все, що завгодно: можливо, фальсифікувати, можливо, відпрацьовувати нові технології, – говорить про варіанти розвитку подій у грудні голова Черкаської обласної організації партії «УДАР».
На його думку, до центру захисту голосів мають входити юристи, журналісти, мобільні групи, забезпечені відеофіксацією, та найголовніше – народні депутати та депутати на місцях.
– Я вважаю, що міжнародні спостерігачі не приїдуть у достатній кількості, а якщо й приїдуть, то одиниці. Бо вибори будуть після саміту. Якби це було до саміту, відбувався б якийсь моніторинг, контроль, таким чином потрібно розраховувати на власні сили, – пояснює свою позицію пан Іляшенко. – У Каневі видно, що кандидат від опозиції (Леонід Даценко, – ред.) працює із виборцями, а опонент, той же Губський, не працює. Мабуть, планує зробити те ж саме, що зробив восени, – припускає «ударівець».
У той же час, Віталій Іляшенко вважає, що на 194-му окрузі голоси захистити буде легше.
– Округ черкаський – це міський округ. Тут голоси захистити легше, бо компактно розташовані великі дільниці. А в 197-му окрузі із міст – тільки Канів та Золотоноша. Решта – сільські дільниці. Тому на тих округах за доставкою протоколів до ОВК треба буде ретельніше спостерігати. Сподіваємося, що партія «УДАР» матиме свої квоти в ЦВК і, відповідно, це будуть додаткові люди на дільницях, які дбатимуть про захист голосів, – запевняє представників опозиції Віталій Іляшенко.
   Далі повідомляє про захід місцевий черкаський сайт "Про все":
   Не варто чекати чесних повторних виборів на проблемних округах на Черкащині. На цьому зійшлися усі учасники круглого столу, на якому вони згадали минулі вибори до Верховної Ради та спробували спрогнозувати хід майбутніх перевиборів на двох проблемних округах (ВО № 194 та ВО № 197) , які відбудуться 15 грудня цього року.
Ініціатором проведення заходу стала Черкаська платформа руху “Чесно”.
На обговорення цих нагальних питань було запрошено основних кандидатів по двом проблемним округам: Миколу Булатецького та Валентину Жуковську (ВО № 194), Леоніда Даценка та Богдана Губського (ВО № 197). З них на круглий стіл завітав лише Леонід Даценко.
Частина запрошених відмовилась, за словами організаторів, через те, що виборча кампанія ще офіційно не розпочалась. Микола Булатецький не прийшов “поговорити про наболіле” через поїздку до Києва, до американського посольства, де відбувається зустріч із “переможцями” минулих парламентських виборів на проблемних округах.
Тому, як виявилося, на круглому столі були присутні майже одні опозиціонери. Закцентував увагу на цьому і координатор черкаського майданчику “Чесно”, опозиціонер, Назар Обідзінський.
- Те, що здавалось би, що тут якесь зібрання опозиції, – виникло ситуативно. Ми намагалися зробити так, щоб цей круглий стіл відбувався на паритетних засадах. Були запрошені і ті, хто знаходився у тому виборчому процесі по іншу сторону барикади, їхні опоненти зі своїми помічниками, зі своїм представництвом. Але вони відмовилися, – пояснив громдаський діяч.
Випадково чи ні, і місцем проведення заходу стала конференц-зала, де, зазвичай, саме  представники опозиційних сил Черкащини проводять щотижневі прес-конференції для місцевих журналістів.
- Чому ми у цьому приміщенні? Зараз подумаєте, от які ви чесні, самі на опозицію працюєте, навіть приміщення опозиційне. Але протягом останнього року ми вже зверталися з пропозицією співпраці і до регіоналів, і до соціалістів, і до комуністів. Комуністи одразу сказали, що не хочуть з нами співпрацювати, регіональні сили нехтували нашими зверненнями, залишали їх без відповіді, а тут з нас не взяли хоча б ніяких коштів за оренду цього приміщення. Адже коштів у нас практично немає, ми не є якоюсь комерційною структурою, тому нам вигідно було провести цей захід саме тут, – запевнив Назар Обіздінський.
    Зійшлися усі учасники заходу на тому, що сподіватися на чесні наступні вибори наразі немає ніяких підстав. 15 грудня слід очікувати того ж сценарію подій, який був восени 2012-го.
   Є на Черкащині ще один сайт, який заслуговує на увагу (не дивлячись на мої зауваження, які стосуються орфографії та морфології). Називається "Кропива" (http://kropyva.ck.ua/). Вони також відзвітувалися про проведений нами захід. І я додам пару цитат з їхнього звіту:
  
Важливе питання відповідальності фальсифікаторів, підняв на круглому столі голова обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолій Бондаренко.
- Моя позиція чітка і зрозуміла: чи в змозі ми протистояти тому, що відбулося на попередніх парламентських виборах сьогодні, завтра і 15 грудня. Я вважаю, що ми були не готові відстояти волевиявлення громадян на виборчій кампанії 2012 року. Тому що після виборів ми не дали суспільству поштовх, ми не донесли до кінця думку, що особи, котрі фальсифікували вибори, повинні понести покарання згідно чинного законодавства. На жаль, влада дала їм добро на фальсифікування і впевнила в тому, що ніхто не буде покараним. Я вважаю, що біля кожної домівки фальсифікатора повинен висіти плакат «Тут проживає громадянин України, який фальсифікував парламентські вибори» - пише опозиціонер.
З огляду на вищесказане, Анатолій Бондаренко не має надії на чесні вибори. 
- Я впевнений, що вибори проводитимуться нечесно, у нас немає підстав вірити діючому режиму. Як ми спрацюємо на Черкащині, таким буде і 2015 рік. Лише об'єднавшись, ми зможемо відстояти волевиявлення громадян і захисти їхній вибір при будь-яких обставинах, - зазначив опозиціонер.
Якщо, наразі немає можливості щоб фальсифікатори виборів несли відповідальність відповідно до чинного законодавства, то безперечно вони мають нести моральну відповідальність перед суспільством. Щоб кожен їх знайомий, родич, товариш знав, що вони були замішані в брудних виборчих махінаціях.
   На цьому закінчу розповідь про сьогоднішній наш захід. Не буду втомлювати вас, шановні читачі, надто розлогими звітами-розписами. Сподіваюсь, що цей допис яскраво розкриє стан справ на Черкащині після того, як в результаті парламентських виборів у жовтні 2012 року мешканці двох округи з п'яти ( а це 40 %)  залишились без свого представництва 
у Верховній раді України.
  

вівторок, 10 вересня 2013 р.

Зі спільної купелі

Пише Юрій Стригун на сайті "Дзвін".
    Хабаровськ - місто, мені знайоме. У 80-х роках минулого сторіччя я там навчався  (Н.О.)

                                ***
У протестантських церквах Черкас збирають кошти на допомогу постраждалим від повені на російському Далекому Сході. Рівень річки Амур піднявся на 8 метрів. На стадіоні Хабаровська замість футболістів змагаються майстри віндсерфінгу. Села довкола столиці Приморського краю змиті з лиця землі.
Якби мене попросили, я би грошей не давав. Не тому, що мені не шкода людей. Просто вважаю, що в Росії достатньо коштів, аби впоратися з бідою самотужки. Варто лише відмовитися від імперської ідеології. Не будувати найновіші винищувачі та авіаносці, не відкривати військові бази в окупованій Осетії, не платити контрибуцію Чечні, яка хоче відділитися, а допомогти своїм громадянам обзавестися новим житлом. Замість імперського оскалу повернутися до них людським обличчям.
Куди там! Росія залишається імперською. Путін досі не прибув на місце трагедії. Натомість знайшов час прокоментувати прагнення України підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.
— Хоч би куди йшла Україна, ми з нею обов’язково зустрінемося, бо росіяни й українці є одним народом, що вийшов зі спільної дніпровської купелі.
Не дивно, що за таких обставин російський Далекий Схід поступово перетворюється на китайський. Усі товари давно привозять звідти. У тамтешніх селах змішаних російсько-китайських шлюбів більше, ніж російських. Фахівці пророкують, що років за сто весь Сибір стане китайський. І тоді лідер Піднебесної запропонує залишку Росії не рватися до сумнівного Євросоюзу, а стати частиною братнього Китаю.
— Ми з вами один народ, — звернеться він до молодшого російського брата. — Бо разом вийшли зі спільної амурської купелі.


понеділок, 9 вересня 2013 р.

Помер Сергій Плачинда

8-го вересня, на 86-му році життя помер український письменник, публіцист і критик, член Національної спілки письменників України з 1960 р. Сергій Плачинда. Про це повідомила донька класика Галина.
Сергій Плачинда – автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам’яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Ревучий» (1983), «Юрій Яновський» (1986), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984).
Автор «Словника давньоукраїнської міфології»(1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України»(2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна»(2005), «Як українські міфи по світу розійшлися»(2009), згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX–XV тис.до н. е.).
Національна спілка письменників України висловлює щирі співчуття рідним, близьким та колегам Сергія Петровича Плачинди.
                                                                                   Джерело: http://ualit.org/

субота, 7 вересня 2013 р.

Хто "кришує " злочинців від влади?

Шостого вересня наша громадська організація "Воля ХХІ" долучилася до акції, що ініціювала в Черкасах перед будівлею ОДА Черкаська організація ВО "Свобода". Захід був реакцією на дві кричущих події - бездіяльність та "без'язикість" нашої влади на трагічний інцидент, що стався в Азовському морі з українськими рибалками та "кришування" місцевою регіональною владою злочинів, які скоюють свої, знову ж таки, регіональні посадовці.   Як відомо, такі злочини залишаються безкарними. Зокрема, 2 червня, після святкування в Дня міста, регіонал, заступник Голови Черкаської ОДА Вадим Береза майже опівночі  на автомобілі збив жінку на пішохідному переході в Черкасах і втік з місця пригоди. Від отриманих травм 32-річна Лариса Ткаченко померла на місці. Винуватця було затримано в іншому районі міста пізніш.
За це губернатор С.Тулуб покарав винуватця переводом в Управління освіти та науки ОДА на посаду головного спеціаліста. У серпні депутати міської, обласної рад зверталися до компетентних органів за інформацією про стан справ, на що отримали відповідь:  "Справа по ДТП за участі тодішнього чиновника Черкаської ОДА Вадима Берези закрита із формулюванням "за відсутністю складу злочину".
  Тож, не дивлячись на холодну та дощову погоду, до будівлі ОДА зійшлося близько 50-ти чоловік - представників ВО"Свобода", "Батьківщина", "УДАР", громадських організацій. Виступили представники цих політичних партій.
   Надали на цій акції опозиційних сил слово й мені, як керівникові ГО "Воля ХХІ". У своєму виступі я говорив про те, що не треба з іронією та невірою сприймати декларації регіоналів, що, мовляв,  будують вони нову Україну. Адже ми вже повинні б переконатися, що так, насправді вони намагаються побудувати нову Україну, де уряди та президенти будуть мовчки спостерігати за зазіханнями північно-східного сусіда на суверенітет нашої держави, де посадовці, які порушують закон, скоюють кримінальні злочини,  будуть безкарними. Інше питання - чи потрібна нам така нова Україна? Чи, може, все ж ми в силах відстояти Батьківщину і відсторонити від управління країною таких от владців та кришувальників злочинців?
   Погода не дозволяла   проводити акцію довго і на завершення мітингу його учасники прикріпили на двері ОДА ось такий плакат:
IMG_5848 Натяк на "кришування" вбивці героєм України, губернатором С.Тулубом.
  Варто відзначити, по завершенню акції правоохоронці скромно попросили прибиральницю зірвати цей плакат.
 

Стражі...

                                                                              Світлини Л.Коваленко, сайт "Про головне".

  

четвер, 5 вересня 2013 р.

Янукович: "Лехаїм, українці!"


Президент України Віктор Янукович привітав співвітчизників з Рош ха-Шана – єврейським Новим роком. Про це повідомила прес-служба глави держави.
«Сердечно вітаю вас з Рош ха-Шана – Новим 5774 роком – святом оновлення, очищення душі та підготовки до подальших добрих справ», – йдеться в повідомленні.
Президент побажав українцям і їх родинам щастя, радості, достатку, миру і благополуччя.
«Нехай Всевишній у Книзі Життя запише вам гарний рік», – зазначив пан Янукович.
Близько 30 тисяч паломників-хасидів святкують Рош ха-Шана в Умані біля могили засновника хасидизму цадика Нахмана.
     За матеріалами  сайту "Про головне".

середа, 4 вересня 2013 р.

Юрій Шевельов і Харківська українофобія сьогодні.


3 вересня в Харкові відбулося урочисте відкриття
меморіальної дошки видатному мовознавцю-
славісту, історику літератури,
визначному українському культурному і 
громадському діячеві Юрію Шевельову.
Подія відбувалась надвечір, у надзвичайному
 і позаплановому режимі, адже раніше
офіційні заходи з вшанування Юрія Шевельова
 проголошувалися на 5 вересня
 Причиною такого ходу подій стали агресивні
 й алогічні дії керівництва Харківської міської ради. З’явилася
 інформація, що Харківська влада напередодні відкриття меморіальної дошки 
збирається з незрозумілих причин скасувати всі раніше прийняті дозволи на 
встановлення пам’ятної дошки.
 Протягом цілого дня 3 вересня у 
телефонному режимі представники різних гілок міської влади шляхом морального тиску на організаторів заходу намагалися перешкодити технічному встановленню 
меморіальної дошки на будинку, де мешкав видатний діяч української науки та культури (вул. Сумська, 17). О 17.00 до одного з членів Громадського комітету зі вшанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові Костянтина Черемського зателефонувала заступник Департаменту культури Харківської міської ради Оксана Ков’ярова і запросила його на позачергове засідання міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища.  Як виявилося, головного причиною такого екстреного зібрання комісії стало прийняття рішення про відкликання власних рішень, а також розпорядження Харківського міського голови щодо встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову у Харкові. Крім того на телефони членів Громадського комітету зі вшанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові почали надходити дзвінки невідомих осіб з погрозами зруйнування пам’ятки у разі її встановлення.
 Щоб запобігти непрогнозованим діям керівництва міста, а також провокації деструктивних елементів, представники Громадського комітету вирішили провести урочисте відкриття меморіальної дошки Юрію Шевельову невідкладно. Оперативно зібравши представників громадських організацій Харкова, органів обласної і муніципальної влади, творчої інтелігенції Громадський комітет силою наданих йому повноважень і юридичних прав здійснив урочисте відкриття меморіальної дошки видатному науковцю. З урочистими промовами виступили: представники громадських організацій Ігор Муромцев, Вікторія Склярова, Костянтин Черемський, Валентина Овод, депутат Харківської обласної ради Іван Варченко, депутат Харківської міської ради Олег Яцина, відомий харківський поет Сергій Жадан та інші. До меморіальної дошки були покладені букети живих квітів. Зважаючи на реальні загрози з боку відомих політичних сил знищити нововідкриту меморіальну дошку було вирішено організувати цілодобове чергування біля пам’ятки.
 Присутні представники громадських організацій взяли собі за обов’язок зробити всі можливі кроки, аби не допустити скасування рішень органів Харківської ради щодо відкриття меморіальної дошки Юрію Шевельову.  5 вересня о 14.00 заплановане громадське вшанування пам’яті Юрія Шевельова й урочисте освячення меморіальної дошки. О 15.30 – тематична прогулянка “Харків Юрія Шевельова” (від будинку “Саламандра”). О 17.00 – прес-конференція представників Громадського оргкомітету з ушанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові, запрошених гостей із України та зарубіжжя (вул. Сумська,3, книгарня «Є»). Також в книгарні «Є» о 18.00 – круглий стіл «Юрій Шевельов і сучасність», презентація нових видань Ю. Шевельова за участі відомих діячів науки, культури, мистецтв, гостей з різних областей України та з-за кордону.
 Захист пам’ятного знаку Юрію Шевельову у Харкові потребує допомоги широких кіл української громадськості, патріотично спрямованих представників усіх гілок влади, журналістських кіл.  Виготовлення та встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову було здійснене на благодійні внески жителів Харкова, інших міст України, а також української діаспори.

понеділок, 2 вересня 2013 р.

Про тих, до кого занадто уваги... А до кого майже жодної...

 Кожного дня, копирсаючись в інеті, натикаюсь на матеріали про  тих чи інших особистостей, які з постійною періодичністю з'являються в мережі. Не буду наголошувати на тому, що імена усіляких табачнікав-багасловскіх-лукаш-калєснічєнак наш великий Тарас інакше як з епітетом "неудобопоминаемый", не згадував. 



   
         нєудобопомінаємиє

Ось і зараз інет розповсюджує "гарячу новину" про те, що такі собі "поющіє труси" з прізвищем Ліберман, від'їхавши до Росії, змінили в паспорті ім'я на своє псевдо, під яким ці труси співали в Україні, Тіна Кароль. Як на мене - хоч "Піся Шмароль" - нема нам до цього діла.
 Пающіє труси
  В Черкасах на днях отримала продовження епопея про чергові рокіровки місцевої регіональної влади з одіозною молодою пані Ольгою Сисоєвою, 23-річною депутатшею міськради, яку з півроку тому призначили директором обласної філармонії (хоча невдовзі знятою з  посади внаслідок гучного всеукраїнського резонансу з цього приводу), тепер для неї в місквиконкомі створили ще одне управління і призначили її керівником. До речі, дівча ще навіть не отримало вищої освіти. І от, з цього приводу десяток міських електронних ресурсів пережовує це.
 Начальник штучно утвореного управління сім’ї, молоді і спорту міськвиконкому.
  Питання: навіщо це? Невже ці люди потребують від нас додаткового піару?  Особисто я так не вважаю. Гадаю, більш ніж на звичайний наш ігнор вони не заслуговують. Ну, з'явилась певна інформація про цих, з вашого дозволу сказати, особистостей - і досить. Який сенс все це коментувати, обговорювати?
    Невже у нашій державі немає про що говорити?
    Ось приклади лише з Черкащини.
    Квітень цього року. Мітинг опозиції. На майдан, де проводиться мітинг сходиться купка сторонніх молодиків у білих футболках з написом на грудях "Бий жидів!" Учасники мітингу затримують одного з них і доставляють до міліціонерів, які знаходяться неподалік і не звертають на цю подію уваги. Передають міліціянтам молодика і демонструють його футболку, негайно зняту з нього мітингарями. Проходить майже п'ять місяців. Що ж наше УМВС? Надає заявникам лист-відповідь, де на мотив штраусівських "Казок віденського лісу" співає, що справа, ними заведена по цьому факту, формулюється не як заклик до міжнаціональної ворожнечі, а як хуліганські дії (?!!) Далі ж повідомляє, не фальшуючи мотиви великого австріяка Йогана Штрауса: "Вживаються заходи по встановленню учасників мітингу, з метою отримання будь-якої інформації щодо скоєння кримінального правопорушення та встановлення винних". Чи не за таку оперативність підлеглих президент нагородив міністра МВС Захарченка  орденом "За заслуги"?
  Наступне. 2 червня. День міста. Регіонал, заступник Голови Черкаської ОДА Вадим Береза майже опвіночі  на автомобілі збив жінку на пішохідному переході в Черкасах і втік з місця пригоди. Від отриманих травм 32-річна Лариса Ткаченко померла на місці. Винуватця було затримано в іншому районі міста пізніш. За це губернатор С.Тулуб покарав винуватця переводом в Управління освіти та науки ОДА на посаду головного спеціаліста. У серпні депутати міської, обласної рад зверталися до компетентних органів за інформацією про стан справ. Тепер вже відповідь є. Справа по ДТП за участі тодішнього чиновника Черкаської ОДА Вадима Берези закрита із формулюванням "за відсутністю складу злочину".
Тепер міністр Захарченко, напевне, повинен очікувати нагороди посолідніш...
   І найголовніше. В результаті виборів до Верховної ради, які відбулися у жовтні минулого року, з причини бездіяльності усіх владних органів та установ, які були зобов'язані забезпечити безперешкодне проведення виборів, опрацювання протоколів та підрахунок голосів, два округи Черкащини з п'яти залишилися без обраних предстаників у парламенті країни. Там перемогу здобули опозиціонери Леонід Даценко (випередив провладного кандидата, олігарха Б.Губського на 3 500 голосів) та Микола Булатецький (випередження від ставлениці Д.Фірташа В.Жуковської - 12 000 (!!!) голосів) і з цього приводу ці округи було названо проблемними, а переможців не було визнано. 40% виборців Черкащини залишилися без депутатів у Верховній Раді, які б  могли вже зараз відстоювати їхні інтереси.
   Ось про що варто говорити, писати, кричати. Уявляю, що би вже робилось в країнах Європи, Близького, Середнього та Далекого Сходу, станься у них такі події.
  А ми обкашлюємо прізвища "пающіх трусов" та обсмоктуємо блювотиння гадіків калєснічєнак...
  Може досить?..

неділя, 1 вересня 2013 р.

ЧОМУ Д. ТАБАЧНИК НЕНАВИДИТЬ М. МАТІОС?




Щойно мій старший побратим, одесит Олекса Різників надіслав для бублікації на блозі та сайті "Воля" наступний матеріал, написаний його товаришем, також одеситом, що нині мешкає в США, знаним мовознавцем, багатолітнім в'язнем совєцьких концтаборів (провів в неволі 31 рік) Святославом Караванським.  Тож, запрошую:
Ця ненависть стосується до Марії Матіос подвійно: як галичанки (буковинки) і як персонально письменниці. Свою нелюбов до галичан Д. Табачник не тільки не приховує, а навпаки афішує при кожній нагоді, розпалюючи в Україні – з мовчазної згоди гаранта Конституції – національну ворожнечу.
            Усе, що діється в Україні, потребує ґрунтовного безстороннього аналізу: чому те чи те явище має місце у ХХІ столітті в молодій державі, яка щойно скинула з себе ярмо колоніялізму? Потребують аналізу і прояви ненависти, і то ненависти  пітекантропів, ненависти вішателів В. Івасюка, серед громадян України, в тому числі й серед вищих ешелонів влади молодої держави.
            Згадаймо історію. 1991 року розпався Соловецький Союз. Усамостійнились колишні колонії в тому числі й наша Україна. Як це сприймали тодішні комуністи?
Не було однорідного ставлення до цієї події, яку весь світ вітав. Ті, що стали комуністами задля хлібної карточки, не дуже потерпали від краху комуністичного раю. Для комуністів же ідейних - це був шок. Не минув цей шок і Табачника. Не по літах правовірному члену партії аж не вірилося, що стався такий акт історичної справедливости. Першим ділом він розчарувався у керівних кадрах КПСС. «Щоб так ганебно розвалити дітище Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна!?». І Табачник вийшов з партії, маючи на думці піти  “иным путём”.
            Табачник не став до лав відвертих борців проти молодої держави, а став шукати легальних шляхів захоплення влади. Партія регіонів - це й було те, що треба.  Партія не виступала проти самостійности України, проти демократії, проти громадянського суспільства, проти відродження української нації, ховаючи ці ідеї у глибині душі й маскуючи їх у зовні пристойній програмі. Не заперечувано Голодомору, не відкидано НАТО, не шельмовано українського патріотизму, одним словом, засвоєно тактику хамелеона. Цей “путь” не був яловим. Партія регіонів перебрала владу.
            І тоді Табачник, як і вся партія, скинув маску. Тепер можна відітхнути від років хамелеонства. Тепер можна заперечувати штучність Голодомору, тобто визнавати факт голоду, який 60 років до незалежности заперечувано. Тепер можна відкинути НАТО, відкинути правду історії, правду про УПА, правду про дикі, нелюдські репресії, терор.
І тут на фронті двобою правди й неправди стався збій.
            Свобода слова отверзла уста німим пророкам України. З’явилися десятки, коли не сотні, публікацій, десятки тисяч статей у пресі, на радіо, на телебаченні. Людям відкрились очі. Те, що ховано, стало явним. Твори таких письменників, як Марія Маріос, досягли стотисячної планки. Мало того, вони перетяли кордони СНД.  Правда про УПА дошкуляла твердим “ленінцям” найбільше.
            У глибині душі вони, в тому й Табачник, а також Москва, розуміли, що боротьба УПА була одним з чинників розвалу СССР. Але Москва не могла цього ні визнати, ні спокійно сприйняти. І вона уповноважила усіх своїх симпатиків у світі,  включно з Україною, дискредитувати український Рух Опору.
            Табачнику додалося роботи, хоч він до цього торгу й пішки, як казали наші предки. І Табачник закачав рукава: розробив план дискредитації нашого Руху Опору. Першим ділом він дискредитує всіх галичан, щоб очорнити й УПА. По-друге він персонально засвідчує свою зневагу до письмеників, які пишуть Правду про події, табуйовані або подавані у кривому дзеркалі в СССР, а також у Путінській Росії.
            Табачник засвідчує свою зоологічну відданість Москві та її нинішньому “нашистському” курсу.
Чи справді він любить Москву й московитів?
            Важко повірити. Якщо він ненавидить українців, то як він може любити росіян? Росіяни – це на 90% обмосковщені новгородці – потомки західніх українців -, як доводить російський мовознавець В. Даль і безсторонні мовознавчі дослідження сучасників.
            Табачник любить росіян, бо ті мають атомну зброю. Він схиляється перед силою, як він схилявся перед українською демократією, коли та мала силу. Він схилявся перед нею, щоб знищити її. Так само він схиляється перед Москвою, щоб свого часу, хай не конче зараз, а в майбутньому помогти своїм московським однодумцям перебрати владу. Тоді події в Росії розвиватимуться за “українським” сценарієм.
            Найближчі десятиліття покажуть, наскільки це реально.
                                                                                                                  Святослав Караванський.