четвер, 29 вересня 2011 р.

Кому ще "сьорамно"?

Перш за все, я хочу перепросити тих, хто цікавиться моєю "писаниною", за довгу паузу. Зламався комп"ютер, тому зараз маю змогу працювати тільки "в гостях" у друзів.
Крім цього, останні два тижні наша громадська організація проводить в Черкасах акцію, присвячену перейменуванню вулиці Енгельса на В.Чорновола.
 День-через день ми з друзями на різних ділянках вулиці (поки що) Енгельса рорзташовували намети і розповсюджували інфомаційні матеріали про важливість такого кроку. Та  певна кількість перехожих без особливої прихильності віднеслась до нашого заходу. Одних цікавило, які кошти підуть на це, іншим було взагалі "сьорамно", які найменування носятиь вулиці, по яких вони ходять і будуть ходити їхні нащадки.


Ось для таких людей і містять наші інформаційні матеріали відомості про реальні витрати з міського бюджету та їхніх власних кишень (а це просто смішні цифри, тим паче, що головна сума - а це вартість заміни табличок - вже давно закладена в щомісячний тариф по сплаті за квартиру). Також в наших листівочках є коротка біографічна довідка з життя В.М.Чорновола та інформація про його вклад в здобуття української Незалежності. А, як на мене, головна теза, яку ми з друзями намагаємось донести до пересічних черкасців: наша мета скоріш не політична, а намагання донести до людей справедливість історичної пам"яті. І це стосується кожного з нас, а найбільш - наших дітей, наступних поколінь.

От і виникає питання: що ще треба українцям, аби вони зрозуміли, що вони - УКРАЇНЦІ?
Скільки ще треба років (чи століть?) всіляких заборон, репресій, цькувань, принижень, щоб вони нарешті пробудились, як у 1648-му чи у 1768-му? Чи так і буде їм "по-руськи какось льогше"?

понеділок, 12 вересня 2011 р.

Об"єднана опозиція Черкащини в новому політичному сезоні. Чергова прес-конференція.

У черговій прес-конференції, яка відбулась 12 вересня, взяли участь координатор Опозиційної ради Черкащини Леонід Даценко, голова ЧОО НРУ Юрій Громовський та голова ЧОО "Фронту змін" Наталія Старікова.


Учасники заходу розповіли, що на початку нового політичного сезону, а саме 8 вересня, було проведено засідання опозиційної ради, де її представники визначились з якісним складом керівницта цієї структури. І одностайно вирішили залишити його у попередньому складі. Також було узгоджено формат роботи: проведення засідань щоп"ятниці, постійних прес-конференцій - щопонеділка.
Найближчою масштабною акцією Черкаської опозиції буде участь у загальноукраїнських заходах на підтримку екс-прем"єра Ю.Тимошенко. Щодо акцій місцевих, то говорити про них передчасно, адже нинішня місцева влада намагається будь-який захід опозиціонерів заборонити через суд. Тому про проведення таких ми будемо говорити напередодні їх проведення.
Також, ми намагатимемось якимось чином вплинути на владу стосовно надання нам місця у комунальних ЗМІ для оприлюднення свого ставлення до тих чи інших подій.
Ну, і, звісно, нами поступово розробляються схеми на участь у майбутніх виборах. Адже для успіху на кожному окрузі повинен бути єдиний кандидат від опозиції. Хоча, як відзначили і Л.Даценко, і Ю.Громовський, і Н.Старікова, влада ще досі не визначилась з формулою виборчого закону.
Також, у зв"язку з тим, що до Ради увійшла Черкаська обласна організація "Фронту змін", було прийняте рішення заявити про це на найближчій сесії Черкаської обласної ради. Як відомо, до складу облради входить 5 депутатів від "Фроту змін" та 21 депутат від ВО "Батьківщини", тож депутати облради - члени Об"єднаної опозиції готові на сесії оголосити, що вони відтепер будуть її представляти на рівні Черкаської обласної ради.
Учасники прес-конференції підкреслили, що, не дивлячись на те, що влада має за головну мету - розсварити опозицію між собою, черкаські опозиціонери добре розуміють, що вони є представниками різних політичних ідеологій, але існує спільний ворог і для протистояння йому об"єднання необхідне.
На прес-конференцію також було запрошено голову профсоюзної організації об"єднання "Черкасиелектротранс" Н. Тарасенко, яка проінформувала представників черкаських ЗМІ з тим критичним станом, у якому знаходитья це підприємство.

Н.Тарасенко повідомила, що новопризначений керівник тролейбусного парку В. Дядченко під "дахом" міського голови робить все, щоб підприємство "наказало довго жити": порушує трудове законодавство, безпідставно звільняє робітників, або домагається, аби "неугодні" писали заяви про звільнення, зменшує кількість тролейбусів, які виходять на лінію, замість того, щоб ремонтувати зламані машини, зібрався їх порізати на брухт. А задекларовані наміри придбати нові тролейбуси, не є реальними, бо вартість однієї одиниці складає 2 млн. грн., яких немає,
тоді як найдорожчий ремонт одного тролейбуса обходитья у 100-200 тис. грн. "Я вже три місяці не отримую зарплату, а в мене двоє дітей яких треба годувати, - продовжує Наталія Тарасенко. – І таких багато. Звільняються й кондуктори, і водії, і електрики, навіть майстер по охороні праці написав заяву. На нас тиснуть, погрожують. Якщо тролейбуси в Черкасах їздитимуть до Нового року, то це буде справжнє диво. Минулої п'ятниці в нас були збори профспілкового комітету, вирішили, як нас не почує влада, то будемо виходити на вулиці з акціями протесту".


Наприкінці прес-конференції її учасники відповіли на інші запитання журналістів.

Фото: Т.Воронцова.

четвер, 8 вересня 2011 р.

Про жаль і райдужні перспективи

Народився в Черкасах. Живу в Черкасах. А от жити Черкасами не можу. Не дають. Моє місто завжди славилось своїм зеленим багатством. І половини не залишилось. Була гарна липова алея біля Будинку торгівлі - вирізали-викорчували, збудували автомобільну парковку прямо в центрі міста. Було декілька пречудових скверів - вже немає: там ринок, там здоровенна яма, а там вже торгівельно-розважальний комплекс красуєтья.
Тепер міський голова перейнявся енергетичною незалежністю. Купив якогось "продвинутого" казана, який грітиме взимку черкасців тирсою та іншими відходами деревини. З ранку до вечора по всіх міських вулицях та скверах переміщаються такі собі лісопильні бригади й стрижуть-голять зелені насадження в хвіст і гриву. Тобто, ні хвоста, ні гриви у дерев не полишаючи. Я вже не кажу, що землі заповідної Соснівки, яка ще понад сотню років тому була справжньою візитівкою Черкас та до останніх часів служила рекреацією для всіх містян, зоною відпочинку усіх верств населення міста та його гостей з усіх усюд, тепер розпродають направо й наліво, сосни-дуби ріжуть, ділянки обгороджують, а на деяких вже повним ходом йде будівництво приватних 2-3-поверхових хатинок з гномиками.
До прибережної смуги Дніпра тепер можна дістатися, закинути вудку лише у 2-3 місцях.
А ось тутечки, на цьому березі, і купалися, і рибу ловили тисячі дітлахів та дорослих. Тепер - Царське село розбудовується...
Спробуй - дістанься.
Та й самі хатки - нівроку...
Вирізається Соснівка. Трощиться центр міста. Але, тепер навіть сказати слово на захист свого міста особисто я не можу. Адже я не є членом партії регіонів чи партії вільних (від чого?) демократів. Знаходжусь в опозиції до теперішньої черкаської (і міської, і обласної) влади. І тому будь-яке моє бажання виказати своє ставлення до таких дій влади буде заборонене у судовому порядку. Про що вже неодноразово я раніш тут писав. Що там протестувати - святкувати державні свята я, як виявляється, не маю права. Ось, лишень, спробую завтра занести повідомлення про те, що маю бажання урочисто зустріти депутатський корпус обласної ради у вівторок, 13-го вересня (у цей день відбудеться сесія Черкаської обласної ради) і побачимо, дозволять, чи ні? Там, вірогідно Голова Черкаської Облдержадміністрації С.Тулуб доповість про виконання головної справи його губернаторської діяльності за усі півтора роки - готовність до урочистого відкриття вертолітного майданчика для Януковича в Пекарях, під Каневом, точніш - біля підніжжя Чернечої Гори, де спочиває Великий Кобзар.


Я навіть слоган-речівку для такої події заготував: "Спасибі Тулубу Сергію за гвинтокрилу нашу мрію!" Чому саме таку? Тому що сам читав, як Ганя Герман, а за нею і наша обласна влада розказували про нагальну необхідність мати це диво: це, мовляв, збільшить кількість тих, хто бажає дістатись Тарасової Могили та й просто до Канева. Пропускна можливість майданчика 50 пасажирів на годину. Та й зручніш діставатись тих місцин повітрям, аніж трястись по бездоріжжю автотраси Черкаси-Канів. Тож, заодне й допитаюсь у людей знаючих, звідки ті гвинтокрили відлітатимуть у Черкасах? З яким інтервалом будуть рухатись вони? Мо" як раніш дніпровські ракети до Києва - кожні 4 години?

Як гадаєте - не посадять?..

P.S. Не обзивайте цю статтю "На городі бузина, а в Києві дядько", бо хотів написати і про мій жаль розставання Черкас з головною їх окрасою й гордістю - зеленими насадженнями, чарівною Соснівкою, живописним берегом Дніпра-Славути, і про райдужні перспективи наступного року по-новому дістатись до святого для мене, як і кожного українця, місця - Тарасової Гори. А терпіння на дві статті у мене не вистачає. Часу жаль...

У матеріалі використано фото агенцій з продажу нерухомості.