Тепер міський голова перейнявся енергетичною незалежністю. Купив якогось "продвинутого" казана, який грітиме взимку черкасців тирсою та іншими відходами деревини. З ранку до вечора по всіх міських вулицях та скверах переміщаються такі собі лісопильні бригади й стрижуть-голять зелені насадження в хвіст і гриву. Тобто, ні хвоста, ні гриви у дерев не полишаючи. Я вже не кажу, що землі заповідної Соснівки, яка ще понад сотню років тому була справжньою візитівкою Черкас та до останніх часів служила рекреацією для всіх містян, зоною відпочинку усіх верств населення міста та його гостей з усіх усюд, тепер розпродають направо й наліво, сосни-дуби ріжуть, ділянки обгороджують, а на деяких вже повним ходом йде будівництво приватних 2-3-поверхових хатинок з гномиками.
До прибережної смуги Дніпра тепер можна дістатися, закинути вудку лише у 2-3 місцях.
Та й самі хатки - нівроку... 
Вирізається Соснівка. Трощиться центр міста. Але, тепер навіть сказати слово на захист свого міста особисто я не можу. Адже я не є членом партії регіонів чи партії вільних (від чого?) демократів. Знаходжусь в опозиції до теперішньої черкаської (і міської, і обласної) влади. І тому будь-яке моє бажання виказати своє ставлення до таких дій влади буде заборонене у судовому порядку. Про що вже неодноразово я раніш тут писав. Що там протестувати - святкувати державні свята я, як виявляється, не маю права. Ось, лишень, спробую завтра занести повідомлення про те, що маю бажання урочисто зустріти депутатський корпус обласної ради у вівторок, 13-го вересня (у цей день відбудеться сесія Черкаської обласної ради) і побачимо, дозволять, чи ні? Там, вірогідно Голова Черкаської Облдержадміністрації С.Тулуб доповість про виконання головної справи його губернаторської діяльності за усі півтора роки - готовність до урочистого відкриття вертолітного майданчика для Януковича в Пекарях, під Каневом, точніш - біля підніжжя Чернечої Гори, де спочиває Великий Кобзар. 
Я навіть слоган-речівку для такої події заготував: "Спасибі Тулубу Сергію за гвинтокрилу нашу мрію!" Чому саме таку? Тому що сам читав, як Ганя Герман, а за нею і наша обласна влада розказували про нагальну необхідність мати це диво: це, мовляв, збільшить кількість тих, хто бажає дістатись Тарасової Могили та й просто до Канева. Пропускна можливість майданчика 50 пасажирів на годину. Та й зручніш діставатись тих місцин повітрям, аніж трястись по бездоріжжю автотраси Черкаси-Канів. Тож, заодне й допитаюсь у людей знаючих, звідки ті гвинтокрили відлітатимуть у Черкасах? З яким інтервалом будуть рухатись вони? Мо" як раніш дніпровські ракети до Києва - кожні 4 години?
Як гадаєте - не посадять?..
P.S. Не обзивайте цю статтю "На городі бузина, а в Києві дядько", бо хотів написати і про мій жаль розставання Черкас з головною їх окрасою й гордістю - зеленими насадженнями, чарівною Соснівкою, живописним берегом Дніпра-Славути, і про райдужні перспективи наступного року по-новому дістатись до святого для мене, як і кожного українця, місця - Тарасової Гори. А терпіння на дві статті у мене не вистачає. Часу жаль...
У матеріалі використано фото агенцій з продажу нерухомості.
Немає коментарів:
Дописати коментар