середа, 31 жовтня 2012 р.

Шевченко: Відстояли Київ – відстоїмо Канів! Даценко проти Губського

  Відучора до сьогоднішнього ранку  був у Каневі, на ОВК №197. Не буду від себе нічого писати - стаття з блогу на "Українській правді" від Андрія Шевченка абсолютно вірно передає атмосферу й характер подій на цьому вкрай неспокійному й проблемному окрузі.



31 жовтня близько 10-00 у Каневі на Черкащині продовжиться битва за округ 197: там уже третю добу самовисуванець Богдан Губський намагається украсти перемогу у кандидата від "Батьківщини" Леоніда Даценка.
За "мокрими" протоколами доля округу вирішена: опозиціонер Даценко обійшов Губського на близько 4700 (!) голосів. У ці години команда Богдана Володимировича судорожно намагається затягнути оголошення переможця в окружкомі.
За довгий день, проведений у Каневі, побачив все, що робить українські вибори гидкими і принизливими. Голова комісії втрачала свідомість, а "швидка" до членів ОВК приїжджала тричі. Технічний кандидат намагався з'їсти дільничний протокол, який підтверджував фальсифікацію. В залі засідань ОВК на годину пропадало світло – акти про порушення писали під ліхтариками і мобільниками. Штурм ОВК пару десятками "спортсменами" з липовими журналістськими ксівами вдалося зупинити лише бійцям "Беркуту". I найгірше видовище – це принижені, змучені, морально знищені члени окружкому, чиїми руками Богдан Губський зараз намагається вкрасти вибір людей.
Формальна сторона така.
Робота окружкому заблокована. 10 членів ОВК з 18 розбіглися після вечірнього приїзду Богдана Губського – доля більшості з них невідома.
Встановлення результатів виборів в окрузі зупинено. Після приїзду в понеділок моїх побратимів Миколи Томенка та Анатолія Гриценка результати почали вводити в комп'ютерну систему ЦВК. Ненадовго... Для затримки використовують будь-який привід.
По трьох виборчих дільницях уже встановлено факт фальсифікації. Окружком затвердив одні цифри – в систему введено інші. Ціна питання – 2 з половиною тисячі голосів різниці. Після мого втручання вдалося повернути півтори тисячі вкрадених голосів. "Перші" протоколи по всіх трьох дільницях викрадені. Є всі підстави вважати роботу комп'ютерників в окрузі недобросовісною або злочинною.
У Богдана Губського складна ситуація. Колишнього БЮТівця, який 2 роки добросовісно працював на Януковича, не підтримала на цих виборах Партія регіонів. Київ відмовився вирішувати проблеми Богдана Володимировича і сьогодні: для Адміністрації Януковича – "бєспрєдєл" в окрузі це ще одна проблема в розмові зі спостерігачами та журналістами. Але і визнавати очевидну поразку – не в правилах пана Губського.
Наші плани.
1. Вимагаємо від ЦВК заміни недобросовісних, хворих і "хворих" членів ОВК.
2. Боремося і будемо боротися за кожну дільницю – аж до повного перерахунку голосів.
3. Закликаємо канівчан прийти до ОВК, яка знаходиться в будівлі автостанції, і вимагати оголошення переможця виборів.
4. Просимо спостерігачів і журналістів, які стежать за виборами зосередити увагу на окрузі 197.
Я також звертаюся до Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка з проханням зробити спільною справою честі захист перемоги в окрузі 197 – так само, як уже 3 доби активісти "Батьківщини", "Свободи" і "УДАРу" разом стоять за кожен голос у Каневі.
А ще я під враженням від маленьких історій великої мужності. Це про тих кількох членів ОВК, які наважилися діяти по совісті. Про спостерігачів і журналістів, які своєю присутністю не дають прорвати дамбу повного бєзпрєдєлу. Про "беркутівців", які вчора стримували бойовиків. Про небайдужих, які мерзли під снігом, щоб з ОВК не вивезли бюлетені. Дякую за приклад того, як треба стояти за правду!
Тому вірю: відстояли Київ – відстоїмо і Канів!
Андрій Шевченко,
український громадський діяч, політик та журналіст. Народний депутат України.

субота, 27 жовтня 2012 р.

Напередодні виборів.



Хочу розповісти про свої враження від декількох днів до виборів.
   Саме у ці останні 10 днів я супроводжував іноземних спостерігачів по виборчих округах на Черкащині. Це - 7 округів: від Уманщини до Чигиринщини. Ми проїхали сотні кілометрів, відвідали десятки дільниць, декілька окружних комісій. Ми мали і теплі зустрічі, і досить сер"йозно-насторожені. Скажімо, відвідуючи окружну комісію 195 округу, ми мали досить порозумілу розмову, були проінформовані про дійсний стан дільниць округу, про готовність працівників виборчого процесу до початку дня виборів.
    Разом з тим, ми мали декілька дуже неприємних ситуацій на самих дільницях. На одних з них, при ознайомленні зі складом дільниць, ми бачили, що керівництво цих дільниць навіть не проінформоване, від якої партії вони там знаходяться. Приміром, на одній з дільниць Чигиринського району, голова комісії, яка у роздрукованому списку  була позначена, як представниця партії Народно-трудовий союз, нам відповіла, що вона є від Партії регіонів, а на наше запитання, що, мовляв, тут написано, що вона від НТС, відповіла: "Не знаю, чому так записали..."
   До однієї з дільниць у місті Черкаси 195-го округу завітав міжнародний спостерігач з США, запросився до кімнати, де розміщена комісія, його зупинив міліціонер. Спостерігач назвався, показав свої посвідчення, але служитель правопорядку почав перешкоджати йому. Мав недоречні запитання, чому у того є фотоапарат, і загалом, так і не пропустив спостерігача на дільницю.



Все скінчилось тим, що міліціонер, захлопуючи перед спостерігачем двері, почав того фізично випихувати руками, а в результаті дверями поранив тому ногу. Пізніш, коли я, для того, щоб розібратися у цій ситуації, покликав представників "Опори" та КВУ, нас все таки пропустили до цієї кімнати і ми мали змогу поспілкуватися. Той міліціонер пояснив, що, буцімто він мав розпорядження від свого начальства (кого саме, він не відповів) нікого не пускати до кімнати. Мене дивує така відповідь, адже спостерігачам, тим паче міжнародним, не повинно бути перепон на вході до будь-яких виборчих дільниць.
   Загалом, ми усі бачили, що дільниці готові до дня виборів. Ніяких складнощів, незручностей, неготовності ми не побачили. Звичайно, було здивування від того, які саме партії отримали в результаті жеребкування місця для членства в комісіях. Яких тільки новітніх назв партій я особисто не відкрив для себе! Найбільш здивувало мене те, що у самому серці Козацького краю, у селі Медведівка у Холодному Ярі, одним із членів комісії був представник Партії угорців України. Я вже не кажу про якісь там партії анархістів, рускіє союзи, народно-трудові союзи та іже з ними, але таке... Одна із спостерігачів з Канади навіть не стрималась і запитала у голови комісії, чи зможе цей "угорець" працювати у день виборів без перекладача...
    А на одній з дільниць 197 округу (Черкащина) виявилось, що тут відсутній голова комісії. На запитання, де ж він є, заступник відповів - не бачили, не знаємо...
   Ну що ж, завтра - день виборів. Завтра покаже, хто ми і чого ми варті...
 

четвер, 18 жовтня 2012 р.

Незабутні знайомства

Хочу поділитись несподіваною радістю від нещодавнього знайомства.

Посвята в козачки онуки автора "Холодного Яру", Лялі Лісовської.

   Минулого понеділка, на другий день після свята Покрови до мене звернувся знайомий депутат Черкаської міської ради з проханням допомогти у роботі двом міжнародним спостерігачам з США. Я погодився і за годину депутат приїхав з одним з цих спостерігачів. Ним виявився українець, що народився вже за океаном, Олесь Балабан, син вояка Армії УНР.

З Лесем Ьалабаном.

При подальшій розмові ми вияснили, що його батько у 1917-1921 р.р. боровся за Україну пліч-о-пліч з моїм дідусем. Навіть, коли я продивився матеріали про унеерівську армію у книзі Ярослава Тинченка "Офіцерський корпус Армії УНР", то побачив, що прізвища, імена та військові звання наших предків містяться у двох із спільних списків - спискові  старшин, одночасно зарахованих на дійсну українську військову службу та у реєстрі  нагороджених хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом головного отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр.  



Хрест Симона Петлюри

Та найбільш вразило мене повідомлення пана Олеся про те, що, з ним до України приїхала онука автора книги "Холодний Яр" Ю.Горліса-Горського (Городянина-Лісовського) Ляля Лісовська і вони мене просять супроводити у їхній поїздці наступного дня до Чигирина. 
   Отже, наступного дня ми вирушили на Чигиринщину. Пані Лялю ми повинні були забрати у Медведівці, де вона зупинилася у знайомої. Там я її побачив уперше. Мене вразила ця жінка з першого погляду - своєю статурою, очима, відкритим, світлим обличчям. По дорозі вони мені повідали, що двома днями раніш, під час святкування Покрови у Холодному Яру, Лялю Лісовську було посвячено у козачки.  Вона прагнула цього вже другий рік — і не погоджувалася на титул Берегиня, бо так само як і дід, хотіла взяти до рук шаблю. Зрештою, для Лялі Лісовської зробили виняток: 14 жовтня біля холодноярського храму Петра Багатостраждального (Калнишевського) неподалік від дуба Залізняка Ляля Лісовська стала на одне коліно перед отаманом “Вільного козацтва Холодного Яру” Олегом Островським і малиновим козацьким знаменом, поруч з яким майорів і чорний з написом “Воля України або смерть”, під яким воював Горліс-Горський.
Отаманова шабля на плечі, окроплення свяченою водою від отця Василя Циріля і навіть удар нагайкою по спині від осавула Юрія Ляшка — все було як у звичній посвяті в козаки. Звісно, нагайкою тільки легше пройшлися. Тож віднині Ляля Лісовська — холодноярська козачка. Цю радісну звістку отримають її друзі й знайомі у Великобританії, а також мама з бабусею.
   Забравши славну козачку Лялю з Медведівки, ми відправилися до Чигирина. Там вона попросила підвезти її до Храму, де їй захотілося побувати на службі Божій, а опісля служби ми направились до міського будинку культури, де були присутніми на репетиції народного фольклорно-етнографічного ансамбля "Козачка". Співочі козачки не залишили байдужими нікого з нас: особисто я чи не вперше в житті прослухав віночок з українських народних пісень, та не просто народних, а народжених на цій, багатій своєю історією Чигиринській землі.
   Так, час від часу тісно спілкуючись, ми провели цей день. Ляля поділилась зі мною своїми планами на майбутнє, мріями. Але про це дещо пізніш, не сьогодні...
  А наступного дня славна козачка вже вирушила до одного з холодноярських сіл на кінну прогулянку...

понеділок, 15 жовтня 2012 р.

Покрова в Черкасах.

У Черкасах існує два Храми Покрови Пресвятої Богородиці - УГКЦ та УАПЦ. У обох сьогодні відбулось храмове свято. До храму УГКЦ я не заміг потрапити, хоча мав запрошення від настоятеля о. Юліана Шеремети та мав бажання торкнутися мощей св. Петра, які у ці дні перебувають у Черкасах. Але, позаяк є вірним УАПЦ, то з ранку відбув святкову службу у Храмі Покрови УАПЦ. У Храмі був присутній Єпископ Черкаський і Кіровоградський (до речі, мені  дивно, чому досі  - Кіровоградський?) Іларіон.









Настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці о. Назарій Кучерявий.










А увечері, о 18-00 у приміщенні обласного музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка відбувся святковий концерт, присвячений святу Покрови та 70-річчю утворення Української Повстанської Армії.
    Концерт відбувся за сприяння Благодійного фонду "За майбутнє Черкащини", ГО "Воля ХХІ", директора театру, заслуженого діяча культури України Володимира Осіпова та виконувача обв'язків художнього керівника театру Сергія Проскурні.
  Вважаю за необхідне також відзначити таких учасників заходу: камерний вокальний ансамбль "Канон", гурт "Ефект метелика", яким керує засл. арт. України Сергшій Бобров та, що найголовніше - співочу родину Юрка Прокопчука у складі власне  його, його дружини Наталки Мамалиги та їхньої коханої доньки Богдани.
      Дуже цікаво взяла участь у концерті Станиця Черкаського Пласту. А показовий  виступ Черкаської  школи бойового гопаку не залишив байдужим нікого в залі.
 Нижче - фото з заходу.
































пʼятниця, 12 жовтня 2012 р.

Черкаси. Округ №194.Крок до перемоги

Сьогодні я повернувся з  на прес-конференції, де кандидати по 194-му виборчому округу в Черкасах  Володимир Мамалига (висунутий «Нашою Україною») та Леся Островська (висунута партією «Україна – вперед») заявили про зняття своїх кандидатур на користь кандидата від Об’єднаної опозиції Миколи Булатецького.
      В.Мамалига та Л. Островська  проголосили свої заяви про зняття. Я розумію, що ці кроки було зроблено не без певних труднощів, що зі сторони НУНСУ та  "України - вперед" попередньо були застороги та "притискання"  до цих кандидатів. Але,  здоровий глузд узяв своє. Такий крок було зроблено в Україні вперше, адже, якщо раніш подібні дії і відбувались, то лише на користь кандидатів від влади.
  Учасники прес-конференції повідомили, що вже сьогодні група черкащан відбуває до Києва для подання заяв до ЦВК.
Микола Булатецький подякував обом вже колишнім опонентам і закликав й інших представників опозиції до об’єднання.
– А хто не приєднається, то нам достатньо для перемоги і тих сил, що ми маємо, – сказав Булатецький.
 























середа, 10 жовтня 2012 р.

О. Тягнибок у Черкасах


 9 жовтня на Театральному майдані Черкас відбулась зустріч містян з лідером ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком. Під час цієї зустрічі лідер націоналістів ознайомив черкасців з програмою, з якою "Свобода" йде до Українського парламенту, презентував першу п"ятірку списку партії та узгоджених кандидатів-мажоритарників від "Свободи!" й Об"єднаної опозиції -  Сергія Рудика та Миколу Булатецького. Черкащани з великим під"йомом та захопленням вислухали про те, що для українців важливо, аби патріотичні сили не просто увійшли до Парламенту, а мали там більшість, про найперші закони, які прийме новий Парламент, про енергетичну незалежність, виборність громадою суддів, про великі податки для великого бізнесу, тощо. .
 
Ось такого "росінанта" з гучномовцями підігнали регіонали до місця зустрічі. 


Але початок  був інтригуючим: спочатку  Олегу Тягнибоку так і не дали в Черкасах приміщення для зустрічі з виборцями. Втім, навіть на Театральному майдані біля драмтеатру "Свободі" перешкоджали проводити зібрання. Так, раптово виявилося, що там в час, коли виступатиме Тягнибок, організовується "дитяче свято". І справді під час виступу Олега Тягнибока біля пам'ятника Шевченку зненацька почала гучно лунати музика, заглушуючи його слова. Втім, після того, як головний "свободівець" різко розкритикував владу регіоналів за подібну        "демократію", музика таки припинила лунати.
    Нижче - фоторепортаж про візит Тягнибока до Черкас.





    
 








































Узгоджені кандидати-мажоритарники М.Булатецький (Об'єднана опозиція) та С.Рудик ("Свобода")  





































По закінченню зустрічі сотні черкасців виявили бажання отримати автограф від лідера ВО "Свобода"












І нікого Олег не обійшов увагою.
















На прощання, перед від'їздом Тягнибока до Канева, ми сфотографувалися.



неділя, 7 жовтня 2012 р.

Урочистості з нагоди 70-річчя УПА розпочались в Черкасах.


6 жовтня в Черкасах у приміщенні обласного краєзнавчого музею розпочалися урочистості, присвячені 70-літній річниці УПА.

Черкаський краєзнавчий музей.


Ініціювали захід Черкаська обласна організація Братства ОУН-УПА та ГО "Воля ХХІ".
   В офіційній частині свята взяли участь голова Черкаської організації Братства ОУН-УПА Віра Борушевська, настоятель Храму Покрови УГКЦ о. Юліан Шеремета, знаний історик, професор Черкаського національного університету Віталій Масненко.
  У ході святкування Віра Борушевська вручила достойникам почесні відзнаки та грамоти від Братства ОУН-УПА.



Привітати ветеранів на свято прийшла співоча родина Прокопчуків: Юрко, Наталка та їхня донька Богдана. Актори виконали віночок українських повстанських та патріотичних пісень.  А по закінченню свого виступу актори запросили присутніх 14 жовтня на свято Покрови  до обласного драматичного театру, де за їхньої ініціативи святкування ювілею УПА продовжиться.
   На закінчення заходу було продемонстровано художній фільм "Нескорений".
    Опісля заходів у музеї, голова обласного відділення Фонду історичної пам"яті Анатолій Волошин запросив ветеранів до піцерії, де відбулась дружня вечеря зі спогадами минулих років та піснями.

  
 Голова ГО "Воля ХХІ" Н.Обідзінський, голова Черкаської організації Братства ОУН-УПА Віра Борушевська, голова Черкаського відділення Фонду історичної пам'яті Анатолій Волошин.










понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Прес-конференція. По свіжих слідах.

Сьогодні, 1 жовтня, у Черкасах, у приміщенні прес-центру об'єднаної опозиції відбулась прес-конференція, головним чином присвячена подіям, описаним тут напередодні, а саме, намаганням провладних сил протидіяти об'єднаній опозиції на одному з виборчих округів Черкащини.
     Нагадую, що у п’ятницю ввечері кандидату від об'єднаної опозиції по виборчому округу № 197 Леоніду Даценку зателефонував знайомий та попросив переговорити з  людьми, які нібито хочуть надати допомогу. Та як стало відомо пізніше, мова йшла лише про те, що Леонід Даценко повинен зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів.
– У мене з такими особами розмова коротка. Я сказав, що не буду на таку тему говорити, проте особа стала говорити наступне: «Ми знаємо, де живуть твої діти!», «Ми знаємо все про кожного з вас!». Співрозмовник вживав виключно займенник «Ми», – наголошував сьогодні на прес-конференції Леонід Даценко. – Людина назвала такі деталі, що я змушений був зустрітися, оскільки мав всі підстави переживати за свою родину.
Того ж вечора, у п’ятницю, у Леоніда Даценка відбулася розмова з невідомим у кафе в центрі міста. Наступного ранку, у суботу, чоловік зателефонував Даценку, щоб їхати з ним у Київ в ЦВК для написання заяви «про зняття» з виборів.  Цю розмову пан Леонід записав на мобільний телефон і звернувся до правоохоронців. Щоб перевірити інформацію Леоніда Даценка про залякування і шантаж, на кандидата в нардепи начіпляли прослухувальні пристрої. З усім цим  він і зустрівся з невідомим.
– Чоловік був дуже обережним. При зустрічі я десять хвилин з ним впирався, щоб він якось себе видав. Але як сказали професіонали, в таких ситуаціях зловмисники вже ведуть себе по іншому, кажуть, що все буде добре і всі будуть живі, і ніхто нічого ні з ким не зробить. Вже після десятих хвилин розмови він був затриманий працівниками УБОЗу, – зазначив Леонід Даценко.
 Леонід Даценко подякував усім своїм політичним соратникам, а також правоохоронцям за професійні дії та додав: "Я не можу стверджувати, від якого кандидата чи  політичної сили будо це замовлення. Я лише констатую факт, який мав місце і який дає право робити певні політичні висновки. Але разом з тим припускаю, що всі ці погрози - справа рук моїх опонентів по Канівському округу".
   Прес-служба прокуратури Черкаської області повідомила, що матеріали від УБОЗу щодо погроз кандидату надійшли в обласну прокуратуру. За даним фактом проводиться перевірка відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу («Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду»). Рішення буде винесене протягом трьох днів.
     В завершенні цього пункту порядку денного побратим Л.Даценка, кандидат від об'єднаної опозиції по 194 виборчому округу Микола Булатецький підвів риску таким чином: "Звертаюсь до вас, шановні представники ЗМІ. Якщо хтось із вас дізнається, що якийсь із кандидатів об'єднаної опозиції зняв свою кандидатуру, то знайте - це наслідок таких от подій. Це - результат шантажу й погроз. Хоча нас поодинці не залякати. Ми - разом. Ми -  в одній обоймі".
   На завершення прес-конференції слово взяв очільник організації "Союз - Чорнобиль - Україна" о. Борис Бродовський, який повідомив, що, позаяк влада зовсім не реагує на наші звернення щодо соціальної справедливості стосовно інвалідів-пенсіонерів усіх категорій, то їхня організація ініціює завтра, 2 жовтня о 10-00 у Києві біля міністерства соціальної політики України безстрокову акцію протесту.
   

Даценко: "Я не продамся і не здамся".



Після останніх подій  із погрозами координатор Ради опозиційних сил Черкащини, кандидат від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» по 197 виборчому округу Леонід Даценко у прямому ефірі телеканалу «Рось» виступив із політичною заявою.  Наводимо текст виступу.
«Ще у червні я заявляв, що влада на виборах буде реалізовувати сценарій ЗЗеК. Абревіатура ця розшифровується — «Залякати», «Заборонити», та «Купити». І протягом двох місяців українці були свідками послідовного втілення цієї технології.
Невиправдане застосування сили під час знесення міліцією наметового містечка на Соборному майдані у Черкасах 6 липня, затримання двох депутатів Черкаської міської ради Максима та Миколи Булатецьких, зламана рука коменданта мовного майдану Ігоря Сичова, за яку ніхто так і не поніс відповідальність, наліт міліції на штаб Об’єднаної опозиції і спроба вилучити там виборчі документи, провокації під час мітингів, — усе це красномовні свідчення першого етапу владного плану «Залякати».
Але не залякали. Таких борців як Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Арсеній Яценюк, наш земляк Микола Томенко, Анатолій Гриценко, В’ячеслав Кириленко та Олег Тягнибок залякати і зупинити не можна. Таких моїх побратимів по черкаській опозиції як Микола Булатецький, Анатолій Бондаренко, Олександр Сінгаєвський, Володимир Гресь, Максим Поляков та Сергій Рудик залякати і зупинити не можна.
Паралельно влада активно вдавалась і до різних можливих і неможливих заборон, починаючи із параду судових рішень щодо заборони встановлювати намети Об’єднаної опозиції і проводити зустрічі із народними депутатами в районах області і закінчуючи тим, що за віце-спікером Верховної Ради Миколою Томенком влада ганяла табуни міліціонерів із відеокамерами.
Але заборонити українцям, черкащанам бути господарями на своїй землі ще ніколи і нікому не вдалось.
Що ж до купити, то тут у хід іде усе: і легендарна гречка, і горілка, і дармові калоші з халатами, і навіть безкоштовні телята, яких спочатку під клацання журналістських фотокамер дарують селянам, а тоді, коли вожді із свитою їдуть геть, забирають і везуть дарувати в інше село.
Але купити українську душу чи зламати наш холодноярський дух та козацьку відвагу неможливо.
Як я передбачив місяць тому, до плану «ЗЗеК» додалося іще одне «З» — знищити. Вчора цей останній аргумент спробували застосувати до мене.
На мене вийшли посланці київських владних вождів, принаймні вони саме так представилися, із вимогою знятися із виборчих перегонів. Вони хотіли купити мене та погрожували фізичною розправою наді мною та моїми дітьми.
Але я цього не зробив. Я звернувся до правоохоронних органів, і вони затримали того, хто мені погрожував.
Після всього, що сталось, я хочу звернутись до влади. Пане Президент, пане голова Черкаської облдержадміністрації і представники Партії регіонів, зупиніться. Жодна посада чи владне крісло не варті людської крові. Є межа, яку не можна переступати. Закликаю вас не бути партійними лідериками, а бути державними мужами. Україна у нас одна. Якщо ви штовхнете її у прірву, то вона поглине нас усіх: і владу, і опозицію, але найголовніше, — мільйони українців.
Я хочу ще раз наголосити, що я ніколи не продамся, не здамся і не зійду зі шляху боротьби за справедливу демократичну Україну. Я йду цим шляхом 25 років, і жодні погрози мене не зупинять. Так само будуть боротись до кінця і мої соратники по Об’єднаній опозиції.
За тисячоліття української історії українців намагались знищити чимало диктаторів і загарбників, однак нікому це не вдалося.
Українці об’єднувались і перемагали! Сьогодні у цей вирішальний час українці єдині, як ніколи, у виборюванні своєї волі, гідності і справедливості. Ми їх зупинимо. Ми не тільки їх зупинимо, Об’єднана народна опозиція переможе.
Слава Україні!»
                                                                                                              Джерело: сайт "Про головне"